3. Суть та класифікація факторів.

Фактори — це рушійні сили розвитку процесів й явищ, що відбуваються на підприємстві.

Фактори в економічному аналізі класифікуються в такий спосіб:

1. За економічним змістом — виробничо-економічні й соціально-економічні.

2. За ступенем впливу на результати роботи — основні й другорядні. Основні - фактори, які найбільш помітно впливають на результат. Інші називаються другорядними.

3. За рівнем залучення резервів — інтенсивні й екстенсивні. Екстенсивні фактори пов'язані з кількісним приростом результуючого показника. Передбачають досягнення результату за рахунок часу роботи. Інтенсивні — за рахунок зросту продуктивності.

4. За внутрішнім змістом — кількісні і якісні. Кількісні фактори, по визначенню, можна виміряти. Але часто процес виміру або пошуку інформації буває ускладений, і тоді вплив окремих факторів характеризують якісно (більше — менше, краще — гірше). Крім того, до якісних належать комплексні фактори, що полягають в зіставленні одних економічних показників з іншими, наприклад, продуктивність праці, фондовіддача.

5.За часом дії — постійні й тимчасові. Постійні фактори впливають на досліджуване явище безперервно протягом усьго досліджуваного періоду. Вплив же тимчасового фактору — разовий, нерегулярний.

6. За рівнем деталізації — прості й складні.

7. За рівнем охоплення — узагальнюючі (загальні) і специфічні. Загальні фактори характерні для всіх галузей економіки. Специфічними є ті, які діють в умовах окремої галузі або підприємства.

8. За характером дії — об'єктивні й суб'єктивні. Об'єктивні фактори не залежать від волі й бажань людей. Суб'єктивні фактори — залежать від рішень і дій окремих людей й організацій.

9. За способом визначення впливу — прямі й розрахункові. Прикладом прямих факторів можуть бути чисельність працівників підрозділу. Прикладом розрахункових факторів виступають: продуктивність праці, фондовіддача.

10.В залежності від середовища функціонування підприємства — зовнішні й внутрішні.

4. Суть та класифікація резервів.

Для визначення категорії "Резерви" існує 2 підходи:

1. Резерв — це запас ресурсів, який свідомо не витрачається і підтримується на певному рівні як засіб, що забезпечує надійність і безперервність роботи будь-якої системи.

2. Резерв — це невикористана або згаяна можливість чогось.

Резерви виробництва можна класифікувати в такий спосіб:

1. За місцем утворення — внутрівиробничі, галузеві, регіональні, національні.

2. За простими моментами процесу праці — поліпшення використання трудових ресурсів, поліпшення використання засобів праці, повне і краше використання предметів праці.

3. За способом виявлення — явні й приховані. Явні — це негативні відхилення й втрати, відображені у звітності. Приховані — виявлені через порівняння з іншими об'єктами.

4. За строками використання — поточні й перспективні. Поточні — це резерви, які можуть бути реалізовані під час року (місяця, кварталу, півріччя). Перспективні — реалізуються в строк, що перевищує один рік.

5. За характером впливу на результати діяльності розрізняють: резерви екстенсивного типу — це резерви, пов'язані з використанням у виробництві додаткових ре-сурсів (матеріальних, трудових); резерви інтенсивного типу пов'язані з максимальним використанням наявного виробничого потенціалу. При цьому темпи зростання резуль-татів виробництва перевищують темпи зростання витрат на нього.

6. За напрямками мобілізації резервів, що відбуваються на базі вдосконалення: асортименту та якості продукції; технології та техніки виробництва; організації виробництва й праці; організації управління, планування та контролю; матеріального постачання та збуту продукції; та ін.