- •В.В. Морозов
- •В.В. Морозов
- •Навчальний посібник Партнери:
- •Рецензенти:
- •Перелік умовних позначень, скорочень та термінів
- •Передмова
- •Інформація управляє світом,
- •1. Введення до гіс. Загальні уявлення про геоінформаційні системи і технології
- •2. Впровадження гіс в сільському господарстві перехід до комп'ютерних технологій в землекористуванні
- •2.1. Переваги сучасних засобів побудови гіс
- •2.2. Використання гіс-технологій для управління в сільському і водному господарстві
- •2.4. Гіс для управління на рівні господарств
- •3. Використання гіс в гідромеліорації і управлінні водними та земельними ресурсами
- •4. Гіс в аграрних університетах
- •Продовження табл. 4.1
- •Гіс в управлінні водними і земельними ресурсами
4. Гіс в аграрних університетах
4.1. Основні аспекти підготовки фахівців з ГІС в аграрних університетах України
В аграрних університетах України підготовка фахівців з Геоінформаційних систем найбільш перспективна при розвитку нових напрямів спеціальностей: землевпорядкування і земельний кадастр, гідромеліорація, агрономія, агромеліорація, екологія і охорона навколишнього середовища, промислове та цивільне будівництво.
У кожної з цих спеціальностей є своя траєкторія і особливості ступеневої підготовки фахівців: бакалавр, спеціаліст, магістр (рис. 4.1.). Розглянемо на прикладі Херсонського державного аграрного університету (ХДАУ) основні аспекти організації підготовки фахівців з ГІС-технологій на базі спеціальності "Гідромеліорація".
Традиційно в ХДАУ проводилась підготовка фахівців спеціальностей "агрономія" і "гідромеліорація" з геодезії і основ землевпорядкування та з "інженерної геодезії". На кафедрі землевпорядкування і геодезії студентам 3 курсу спеціальності "гідромеліорація" читається курс "Інженерні вишукування" студенти проходять відповідну практику, а на 5 курсі студентам спеціалізації "Землевпорядкування на меліорованих землях" читаються навчальні курси: "Основи землевпорядкування", "Земельний кадастр", "Супутникові технології в геодезії" та "Основи дистанційного зондування", що дозволяє випускникам успішно працювати в системі землеустрою і землевпорядкування в різних організаціях землевпорядкування, земельного проектування і "Облдержродючості", в основному, в Південному регіоні України.
Прийом за держзамовленням на всі освітньо-кваліфікаційні рівні (ОКР) всіх спеціальностей здійснюється у відповідності з обсягами державного замовлення за конкурсом.
ОКР: Б - бакалавр, С - спеціаліст, М – магістр
Рис. 4.1. Схема ступеневої підготовки фахівців в Херсонському ДАУ
В останні роки підприємства і організації, для яких проводилась підготовка фахівців, почали активно впроваджувати у виробництво геоінформаційні системи і технології. До цих підприємств, організацій і управлінь (замовників фахівців) слід в першу чергу віднести:
- організації і управління системи Держводгоспу України (облводгоспи, управління зрошуваних і колекторно-дренажних систем; гідрогеолого-меліоративні експедиції);
- організації, управління і центри Міністерства аграрної політики України (головні управління сільського господарства і проводольства облдержадміністрацій; обласні державні проектно-технологічні центри охорони родючості грунтів і якості продукції "Облдержродючість");
- науково-дослідні інститути Української академії аграрних наук та їх філії (Інститут гідротехніки і меліорації, Інститут землеробства південного регіону, Національний науковий центр (ННЦ) "Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім.. О.Н. Соколовського", ННЦ "Інститут аграрної економіки", Інститут агроекології і біотехнологій, Інститут південного овочівництва і баштанництва, Інститут землеробства, Інститут рису тощо);
- державні аграрні університети, академії, коледжі і технікуми України, які всі мають потребу у молодих кваліфікованих науково-педагогічних кадрах, спроможних використовувати ГІС-технології у фундаментальних і прикладних сільськогосподарських дослідженнях, а також у науково-педагогічній роботі;
- управління з економіки, екології і надзвичайних ситуацій облдержадміністрацій;
- управління і організації Державного комітету України по земельним ресурсам (управління земельних ресурсів облдержадміністрацій, науково-дослідні і проектно-вишукувальні інститути "Земпроект"), державні підприємства геодезії, картографії та кадастру; проектні організації і підприємства промислового та цивільного будівництва тощо.
У всіх вищеперелікованих організаціях, підприємствах і установах на перший план професійних вимог виходить уміння випускників працювати з Геоінформаційними системами і технологіями. Знання ГІС-технологій формуються у випускників на базі володіння ними основами спеціальності, її нормативно-правовою базою, на високому рівні володіння комп'ютерними інформаційними технологіями, на знаннях англійської професійної мови, умінні використовувати сучасні методи наукових досліджень в професійній роботі.
Таким чином, володіння сучасним фахівцем знаннями і уміннями ГІС-технологій у своїй спеціальності є інтегрованим міжнародним показником якості підготовки випускників аграрних університетів.
Для впровадження ГІС-технологій в спеціальності Херсонського ДАУ в університеті в 2005-2006 рр. був проведений комплекс організаційних і науково-методичних робіт і заходів:
- створена кафедра ГІС-технологій, на якій зосереджені викладачі і навчальні дисципліни, які забезпечують підготовку з "Геоінформатики", "Геоінформаційних систем", "Системного аналізу", "Баз даних", "Апаратного комп'ютерного і програмного забезпечення ГІС", "Геотроніки і картографії", "Методів ГІС" тощо;
- організоване професійне стажування викладачів з ГІС-технологій в провідних університетах, науково-дослідних інститутах і підприємствах Європи (рис. 4.2.) і України: Університеті м. Євле (Швеція), Університеті Глазго Каледонія (Шотландія), Інституті гідротехніки і меліорації УААН (м. Київ), Національному науковому центрі (ННЦ), "Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н. Соколовського УААН" (м. Харків), Херсонському державному підприємстві геодезії, картографії та кадастру "Херсонгеоінформ";
- викладачі основних дисциплін, які забезпечують підготовку з "ГІС-технологій", пройшли обов'язкове підвищення кваліфікації з професійної англійської мови на кафедрах іноземних мов Херсонського державного університету і Херсонського державного аграрного університету;
- для організації практичної професійної роботи науково- педагогічних працівників і студентів при кафедрі ГІС-технологій створений навчально-науковий центр "ГІС-АГРО", основними функціональними обов'язками якого є виконання держбюджетних науково-дослідних робіт (проектів) із розробки, адаптації і впровадження у виробництво ГІС-технологій при вирішенні актуальних екологічних, водогосподарських, гідромеліоративних і агромеліоративних проблем і задач в Південному регіоні України; формування "портфелю замовлень" реальної тематики дипломних проектів і робіт випускників-спеціалістів і магістрів;
- відкриті філії кафедри ГІС-технологій в організаціях та підприємствах, які працюють з геоінформаційними системами і технологіями: в Херсонському державному підприємстві геодезії, картографії та кадастру "Херсонгеоінформ", Науково-дослідному і проектно-вишукувальному інституті "Землепроект", Інституті землеробства південного регіону УААН, де студенти, які спеціалізуються з ГІС-технологій, проходять виробничу практику і на базі яких виконують реальні курсові і дипломні проекти та роботи;
- організовані спеціалізовані навчально-наукові лабораторії для практичної роботи навчально-наукових працівників і студентів з ГІС-технологій: Центр системи дистанційного навчання і лабораторія ГІСАУ (GISAU), Internet - лабораторія, а також лабораторія ГІС-технологій;
- всі спеціалізовані навчально-наукові лабораторії укомплектовані відповідними сучасними апаратними комп'ютерними засобами;
- проводиться програмне забезпечення навчальних дисциплін і практичної роботи з ГІС-технологій;
- в науковій бібліотеці університету сформований сектор ГІС-технологій, який постійно комплектується спеціальною вітчизняною і зарубіжною літературою, методичним забезпеченням, в тому числі електронними навчальними посібниками і підручниками; підготовлений і виданий Бібліографічний покажчик літератури з "ГІС-технологій";
- проводиться координація навчально-наукової роботи з ГІС-технологій з провідними фахівцями з університетів та науково-дослідних інститутів Європи (Швеція, Шотландія) і України (Національний аграрний університет – кафедри: ГІС-технологій і меліорацій, Миколаївський і Дніпропетровський державні аграрні університети, Інститут гідротехніки і меліорації УААН та Національний науковий центр "Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н. Соколовського УААН" та іншими організаціями;
- розроблений та затверджений вченою радою Херсонського ДАУ і одержав схвалення Міністерства аграрної політики України навчальний план магістратури за спеціальністю "Гідромеліорація", спеціалізація "ГІС в управлінні водними і земельними ресурсами" (табл. 4.1.);
- для основних фахових дисциплін навчального плану підготовлена і видана з друку бібліотечка навчальних посібників з ГІС-технологій;
- сформована з випускників 5 курсу спеціальності "Гідромеліорація" академічна група чисельністю 20 осіб для навчання в магістратурі, планується участь цих студентів в роботі Літньої школи "Геоінформаційні системи (ГІС). Сучасні технології навчання", яка проводиться 10-16 липня 2006 року в смт. Лазурне Херсонської області. Проводять Літню школу провідні фахівці ГІС-технологій Gologow Caledonian University (UK), University of Gavle (Sweden), Херсонського державного аграрного університету та Херсонського державного університету;
- планується проведення 14-15 вересня 2006 р. в м. Херсоні Міжнародної науково-методичної конференції "Географічні інформаційні системи в аграрних університетах" (GISAU) за участю провідних вітчизняних і європейських фахівців ГІС-технологій та студентів-магістрів;
- виконання дипломних випускних робіт магістратури з ГІС-технологій планується виключно з геоінформаційної тематики з гідромеліорації, управління водними і земельними ресурсами.
Основні організаційні і науково-методичні роботи з підвищення кваліфікації викладачів кафедри ГІС-технологій в університетах Швеції і Шотландії, забезпечення спеціалізованих лабораторій апаратним комп'ютерним обладнанням і відповідними програмними продуктами, комплектація наукової бібліотеки сучасною літературою з ГІС, підготовка і видання навчальних посібників з ГІС-технологій, проведення Літньої школи "ГІС" і Міжнародної науково-методичної конференції "Географічні інформаційні системи в аграрних університетах" здійснені при підтримці Glasgow Caledonian University (UK) та University of Gavle (Sweden) у рамках проекту CD-IEP-25215-2004 "Географічні інформаційні системи в аграрних університетах" (GISAU).
4.2. Орієнтовна тематика курсового і дипломного проектування з ГІС
Виконання реальних курсових і дипломних проектів (робіт) магістрів, а також проходження виробничої практики на підприємствах, які використовують ГІС-технології, поширюють професійні можливості випускників університетів, особливо у зв'язку із різко зростаючою потребою у суспільстві до нових інформаційних технологій, які підтримує геоінформатика.
До реальної тематики курсових і дипломних проектів магістерської підготовки фахівців з ГІС можуть бути віднесені питання:
Рис.4.2. Група викладачів з ГІС-технологій Херсонського державного аграрного університету та Херсонського державного університету під час стажування в Університеті м. Євле (Швеція) зліва-направо, верхній ряд: доцент Плоткін С.Я., професор Стіг Жоран Йохансон, професор Морозов В.В., асистент професора Молін Карлсон (куратор групи з України), доцент Мацко П.В., професор Пія Холквіст, доцент Ладичук Д.О., доцент Морозов О.В., нижній ряд: доцент Лебідь О.М., академік УААН Ушкаренко В.О., професор Андерс Остман – директор ГІС-інституту, університету м.Євле, професор Бєляєв Ю.І., професор Співаковський О.В. (лютий 2006 року).
|
|||
Освіт- ньо – кваліфікаційний рівень |
Об’єкти проектування |
Мета проекту (роботи) |
Задачі проекту (роботи) |
Бака лавр
|
1
2
4
3
B
A
|
Підвищити ефективність системи (1) шляхом удосконалення її елемента (2) - об’єкта проектування (3), надання йому нових кількісних і якісних характеристик |
1 – Вивчення цілісної системи (1), виявлення недосконалості її елементів (2) та системи (1) в цілому. 2 – Визначення і характеристика об’єкта проектування (3). 3 – Поглиблене вивчення (дослідження) об’єкта проектування (3). 4 – Проектування нового стану об’єкту (3) : розрахунки параметрів, креслення, моделювання, техніко – економічне обґрунтування нових рішень. 5 – Розробка рекомендацій для впровадження проекту (роботи) у виробництво з урахуванням оточуючого зовнішнього середовища (4). |
Спеціа ліст |
4
B
A
1
|
Підвищення ефективності системи (1) – об’єкта проектування (3) шляхом вдосконалення її основних елементів (2), надання їм нових кількісних і якісних характеристик |
1 - Вивчення цілісної системи (1), оцінка її стану та виявлення її недосконалості. 2 – Визначення і характеристика елементів системи (2) як складових об’єкту проектування і всієї системи як складного об’єкта проектування (3). 3 – Поглиблене вивчення об’єкту проектування (3), його складових елементів (2). 4 – Проектування нового стану об’єктів (2 і 3) : розрахунки параметрів, креслення, моделювання, техніко – економічне обґрунтування нових рішень кожного елемента і системи (3) в цілому. 5 – Розробка нової технології управління об’єктом (3) з урахуванням зовнішнього оточуючого середовища (4), бізнес плану і рекомендацій для впровадження проекту у виробництво. |
Ма гістр |
4
B
A
3
|
Підвищення ефективності системи (1) шляхом дослідження і вирішення її актуальних проблем |
1 - Вивчення цілісної системи (1), виявлення її проблем. 2 – Вивчення однієї з проблем, аналітичний огляд літератури, формування робочої гіпотези, мети і завдань досліджень. 3 – Результати досліджень елементів (2) і системи (1) в цілому та у взаємозв’язку із зовнішнім оточуючим середовищем (4). 4 – Розробка шляхів і рекомендацій щодо підвищення ефективності системи (1), нової технології управління об’єктом (3) у взаємозв'язку з зовнішнім оточуючим середовищем (4), бізнес плану і пропозицій щодо впровадження проекту у виробництво. |
У мовні позначення : 1 – вивчаєма система; 2 – елементи системи; 3 – об’єкт проектування;
4 – оточуюче зовнішнє середовище;
А – вхід до системи (ресурси); В – вихід з системи (мета, результати діяльності системи)
|
Рис. 4.3. Зміст дипломного проектування для освітньо-кваліфікаційних рівнів: бакалавр, спеціаліст, магістр
- розробка цифрових топографічних карт і планів різних масштабів і різного призначення;
- створення цифрових ортофотопланів по аеро- і космічним зйомкам;
- розробка геоінформаційних систем (комплексні проекти), таких як ГІС еколого-меліоративного моніторингу зрошуваного масиву (району, господарства); ГІС родючості ґрунтів і якості продукції; ГІС моніторингу радіоактивного забруднення, підтоплення; ГІС раціонального використання водних ресурсів і управління якістю поливної води; ГІС управління якістю дренажних вод і використання їх для зрошення; ГІС проектування реконструкції зрошення, ГІС проектування дренажу (вертикального і горизонтального); ГІС адаптивного меліоративного режиму; ГІС оптимізації водно-сольового і поживного режиму; ГІС охорони і меліорації ландшафту в т.ч. заповідного тощо;
- створення баз даних для управління якістю зрошувальної води, раціонального комплексного використання водних ресурсів, впливу скидів колекторно-дренажних та стічних вод на акваторію водосховищ і морів;
- створення експертних систем для оцінки ефективності використання водних і земельних ресурсів, гідротехнічних споруд;
- розробка ГІС надзвичайних ситуацій (водних стихій): повеней, селевих потоків, затоплення і підтоплення території, забруднення річок і підземних вод тощо;
- моделювання і прогнозування екологічних, ґрунтових та гідрогеологічних процесів, економіки зрошення та ефективного використання меліорованих земель;
- використання ГІС при розробці стратегії розвитку водного господарства, меліорації тощо.
Основним об'єктом еколого-меліоративного проектування і дослідження із впровадженням ГІС-технологій є ландшафт, який
Т аблиця 4.1 - Робочий навчальний план підготовки магістрів за спеціальністю 8.092602 " Гідромеліорація" спеціалізація "Геоінформаційні системи (ГІС) і технології в управліня водними і земельними ресурсами"
Курс |
Кількість студентів |
Кількість груп |
Назва дисциплін |
Назва кафедри |
I семестр |
||||||||
Кільк. кредитів |
Навчальних годин |
Форма підсум. контролю |
Кільк. КП, КР, РГР (к) |
||||||||||
Всього |
в т.ч. аудиторних |
із них |
Самостійні |
||||||||||
Лекції |
Лабор. |
Практ |
|||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
6 |
20 |
1 |
1. Вступ до ГІС |
20 |
1,0 |
36 |
18 |
8 |
6 |
4 |
18 |
З |
|
|
|
|
2. Геотроніка і картографія |
17 |
2,5 |
90 |
40 |
16 |
10 |
14 |
50 |
Е |
к |
|
|
|
3. ГІС в землевпорядкуванні |
17 |
1,0 |
36 |
18 |
8 |
8 |
2 |
18 |
З |
|
|
|
|
4. Методи гідромеліоративних наукових досліджень для ГІС |
20 |
2,5 |
90 |
44 |
16 |
14 |
14 |
46 |
Е |
к |
|
|
|
5. Комп’ютерне і програмне забезпечення ГІС |
20 |
3,0 |
108 |
48 |
12 |
30 |
6 |
60 |
Е |
к |
|
|
|
6. Бази даних ГІС |
20 |
2,0 |
72 |
36 |
12 |
16 |
8 |
36 |
Е |
к |
Продовження табл. 4.1
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
|
|
7. Управління інформаційними технологіями |
20 |
1,0 |
36 |
16 |
6 |
4 |
6 |
20 |
З |
|
|
|
|
8. Англійська мова для ГІС |
28 |
3,0 |
108 |
44 |
4 |
|
40 |
64 |
Е |
к |
|
|
|
9. Вища освіта і Болонський процес |
20 |
1,0 |
36 |
18 |
10 |
|
8 |
18 |
З |
|
|
|
|
10. Філософія |
19 |
3,0 |
108 |
36 |
24 |
|
12 |
72 |
Е |
|
|
|
|
11. Психологія і педагогіка |
23 |
2,0 |
72 |
36 |
18 |
|
18 |
36 |
З |
|
|
|
|
Всього: |
|
22,0 |
792 |
354 |
134 |
88 |
132 |
438 |
6 екз. 5 зал. |
5 к |
Продовження табл. 4.1
Курс |
Кількість студентів |
Кількість груп |
Назва дисциплін |
Назва кафедри |
II семестр |
||||||||
Кільк. кредитів |
Навчальних годин |
Форма підсумкового контролю |
Кільк. КП, КР, РГР (к) |
||||||||||
Всього |
в т.ч. аудиторних |
із них |
Самостійні |
||||||||||
Лекції |
Лабор. |
Практичні |
|||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
22 |
23 |
24 |
|
|
|
12. ГІС в управлінні водн. І земельними ресурсами |
20 |
3,0 |
108 |
48 |
16 |
16 |
16 |
60 |
Е |
кп |
|
|
|
13. Просторове моделювання |
20 |
3,0 |
108 |
48 |
16 |
20 |
12 |
60 |
Е |
к |
|
|
|
14. ГІС в екологічному моніторингу |
16 |
2,5 |
90 |
44 |
16 |
10 |
20 |
46 |
Е |
к |
|
|
|
15. Геоінформаційні системи і моделювання в гідромеліорації |
14 |
2,5 |
90 |
44 |
10 |
24 |
10 |
46 |
Е |
кп |
|
|
|
16. Сучасна техніка поливу і меліоративні технології |
14 |
2,0 |
72 |
28 |
12 |
4 |
12 |
44 |
Е |
к |
|
|
|
17. Проблеми і перспективи зрошуваного землеробства |
1 |
1,0 |
36 |
18 |
10 |
|
8 |
18 |
З |
|
|
|
|
18. Інформаційні системи в землеробстві |
30 |
1,0 |
36 |
14 |
8 |
|
6 |
22 |
З |
|