5..?. Класифікація міжнародного кредиту. Форми кредитування експорту

Основним цільовим призначенням міжнародного кредиту є сприяння міжнарод- ній торгівлі через кредитування експорт)* та імпорт)-. Кредитування імпорт)* здійсню- ється у формі комерційного або банківського кредит)*.

Комерційні кредити поділяються на:

• кредит за відкритим рахунком. У цьому разі експортер записує на рахунок ім- портера у вигляді боргу вартість проданих товарів, а імпортер зобов'язується погасити цей борг у встановлений термін;

• вексельний кредит. Експортер виставляє переказний вексель {тратт)*) на Імпор- тера:

• авансовий платіж імпортера. У разі підписання угоди пей кредит надається імпортером на користь іноземного постачальника в розмірі 10—15 % і більше від вар- тості угоди.

Банківські кредити на імпорт:

• акцептний кредит — імпортер погоджується оплатити тратт)* експортера, і йо- го банк у встановлений термін погашає зобов'язання;

• акцептно-рамдурсний кредит — банк імпортера виставляє безвідкличні акре- дитиви на банк експортера. Після відвантаження товару експортер передає документи до банк)', який акцептує переказний вексель, і виплачує експортерові вартість товару. Потрібні для цього кошти банк експортера отримує через переоблік тратти на світово- му грошовому ринку. Коли настане термін оплати, останній тримач пред'являє її до оплати банкові експортера, який здійснює платі* за рахунок відшкодування, отрима- ного від банку імпортера;

• бланковий кредит — надається банками великим фірмам-експортерам. з якими вони тісно пов'язані, кредит без формального забезпечення;

• експортний кредит;

• фінансовий кредит;

• брокерський кредит;

• компенсаційні угоди — форма довгострокового кредитування, за якої з рахунок погашення кредит)* здійснюються зустрічні поставки продукті, виробленої на облад- нанні, під к)*пІвлю якого був наданий кредит.

Кредитування експорту може здійснюватися в таких формах:

• банківського кредитування — надання кредитів у дорозі; відкриття кредитних ліній; надання кредитів під товари або товарні документи в країні імпортера;

• факторингу — придбання банком або спеціалізованою факторинговою компа- нією права вимоги шодо виплат за фінансовими зобов'язаннями здебільшого у формі дебіторських рахунків за поставлені товари чи послуги. Експортер надає факторинго- вій фірмі право отримання платежів ви платників за поставлені товари. Остання, у свою чергу, зобов'язується повертати йому гроші в міру їх надходження від боржників або оплатити йому всю суму відразу. За здійснення факторингових операпій експортер вносить передбачену угодою плату, яка може бути дешо вищою від процентів за кре- дит;

• форфетинг — купівля банком-форфетором в експортера векселів, акцептова- них імпортером. В обмін на придбані пінні папери банк виплачує експортеру еквіва- лент їх вартості готівкою з вирахуванням фіксованої облікової ставки, премії за ризик несплати зобов'язань та разового збору за зобов'язання купити векселі експортера:

• лізинг — кредитування купівлі машин, обладнання, споруд виробничого при- значення на основі укладення орендної угоди, за якої орендар сплачує орендну плату частинами та орендодавець зберігає право власності на товари до кінпя терміну.

Новою формою кредитування є спільне фінансування кількома кредитними уста- новами великих проектів переважно в галузі інфраструктури.

• Проектне фінансування — сучасна форма довгострокового міжнародного кре- дитування, де мова йде про кредитування інвестиційних проектів на визначений термін. Його особливості полягають у тому, шо основні етапи Інвестиційного циклу пов'язані між собою і входять у компетенцію певного банківського синдикату, який очолює банк-менеджер.

Міжнародний лізинг — пе договір лізингу, шо укладається суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або якшо майно чи платежі перетинають державні кордони.

Міжнародний лізинг буває:

• прямий експортний;

• прямий імпортний:

• транзитний (непрямий).

Прямий .міжнародний лізинг являє собою угоду, де всі операції здійснюються між комерційними організаціями з правом юридичної особи з двох різних країн. При- вабливість нього виду лізингу полягає в такому:

• лізингодавеиь має можливість одержати експортний кредит у своїй країні і тим самим розширити ринок збуту власних товарів і послуг;

• орендатор забезпечує повне фінансування використання сучасних машин, уста- ткування і прискорене технічне переоснащення виробництва.

Експортна лізингова операція — міжнародна операція, в якій лізингодавеиь ку- пує предмет оренди в національної фірми І надає з найм іноземному лІзннгоодержува- чу (рис. 5.2).

Влмнь хіян.
країни X

Рнс. 5.2. Спрошена модель експортного лізингу

Імпортна лізингова операція — лізингова операпія. в якій лІзннголавепь купує предмет оренди в іноземної фірми і надає його вітчизняному лізннгоолержузачу (рис. 5.3).

Рис. 5.3. Спрошена модель імпортного лізингу

Транзитний (непрямий) міжнародний лізинг — лізингова операпія. в якій лізи- нгодавеиь однієї країни бере кредит чи купує необхідне устаткування в іншій країні І постачає його орендатору, котрий перебуває в третій країні (рнс. 5.4).

Куваи* апашу

4 Посілим / об'єкт*

/

Рис. 5.4. Спрошена модель транзитного міжнародного лізингу

Міжнародний лізинг має як позитивні риси, так і негативні. До переваг міжнародного лізингу можна віднести: для лізингодае-ця:

• інвестування у формі обладнання порівняно з грошовим кредитом знижує ри- зик неповернення коштів, тому шо зберігається право власності за лізингодавпем;

• існування амортизаційних та податкових пільг для ліїингодавпя, якими він мо- же, так би мовити, поділитися з лізингоодержувачем шляхом зменшення лізингових платежів;

для лізингоодержувача:

• лізинг передбачає 100-відсоткове фінансування і не потребує негайного почат- ку платежів, які відбуваються не одночасно, а частково:

• для лізннгоодержузача зменшується ризик морального і фізичного зносу і ста- ріння обладнання, тому шо майно не придбавається у власність, а береться у тимчасо- ве користування;

• лізингове майно не на балансі у лІзингоодержувача. шо не збільшує його акти- вів і звільняє від сплати податків на пе майно;

• лізингові платежі відносяться на витрати виробництва та обігу (собівартість) лі- зннгоодержузача і, відповідно, знижують оподаткований прибуток:

• орендна плата виплачується після того, як обладнання встановлено на підпри- ємстві І досягло відповідної продуктивності;

• лізинг лає змогу збільшити виробництво без накопичення капіталу;

• обслуговування і ремонт майна здійснюється власником:

• дає змогу орендатору використовувати найсучасніше обладнання:

• термін лізингу може бути значно більшим за термін міжнародного кредиту;

• податкові пільги:

для всіх учасників міжнародного лізингу:

• лізинговий контракт може включати додаткові послуги з обслуговування обла- днання:

• лізингова угода є більш гнучкою порівняно з позичковою, оскільки лає змогу* обом сторонам застосувати зручну схему виплат;

• виробник обладнання отримує додаткові можливості для збуту своєї продукції І негайний платіж:

• з погляду господарської діяльності лізинг служить засобом реалізації продукції, розвитку виробництва, упровадження науково-технічного прогресу, створення нових робочих міспь. Тому держава має бути зацікавлена в поширенні І заохоченні лізинго- вих операцій.

До недоліків міжнародного лізингу можна віднести:

1. На лізннгодавия покладається ризик морального старіння обладнання й отри- мання лізингових платежів, а дія лізингоодержувача вартість лізингу більша, ніж піна купівлі чи банківського кредиту.

2. Лізингоотрнмувач не є власником своїх основних коштів і тому не може пере- дати їх як заставу у разі необхідності банківської позики, шо знижує його шанси шодо отримання такої позики на вигідних умовах.

3. Порівняно з продажем обладнання в кредит для лізингу характерний більший ризик, який полягає в тому, шо лізннгодавепь зазвичай не може обмежити прийняття лізингоодержувачем додаткових боргових зобов'язань і у випадку банкрутства остан- нього не в змозі вимагати своє майно.

4. Лізинг може бути дорожчим за кредит.

Загалом вважається, шо переваг лізинг має більше, ніж недоліків. Історичний до- свід розвитку лізингу в багатьох країнах підтверджує ного важливу роль з оновленні виробниптва. розширенні збуту продукті й активізації інвестиційної діяльності. Особ- ливо привабливим лізинг може стати у зв'язку з зведенням податкових та амортиза- ційних пільг. Лізингові операшї мають значний попит на світовому ринку, бо забезпе- чують переваги для учасників угоди.

Отже, значення міжнародного лізингу з кредитуванні зовнішньої торгівлі полягає в тому, шо:

• міжнародні лізингові платежі впливають на стан платіжного балансу країни;

• орендні платежі, шо виплачуються іноземними лізинговими компаніями, збі- льшують зовнішні витрати країни, а їх надходження позитивно впливає на платіжний баланс;

• придбання майна після закінчення лізингової угоди рівнозначне Імпорту, й у зв'язку з пим лізингові операції стали об'єктом державного регулювання:

• хоча держави і сприяють розвитку міжнародного лізингу, але трапляються тру- днощі, пов'язані з гострою конкуренцією на світовому ринку, невідповідністю націо- нальних законодавств, методик розрахунків, систем оподаткувань.

Факторинг (/асіоііи§, від ангі. /асгог— посередник) — різновид посередницької операції, шо проводиться банками і спеціальними компаніями, являє собою купівлю грошових вимог експортера до імпортера та їх інкасацію.

Інкасація боргових зобов'язань — банківська послуга з отриманням за доручен- ням клієнта коштів від боржника такого клієнта у рахунок погашення його боргу або акцепту за векселями, чеками, іншими розрахунковими і товарними документами.

Факторингова операція — комІсійно-посереднииька операція з передачі клієн- том банку права на стягнення боргів (без права зворотної вимоги до клієнта).

Суб'єкти факторингових операцій:

• факторинговий відділ банку або факторингова кампанія {або фактор-фірма) — спеціалізована установа, яка скуповує рахунки-фактури у своїх клієнтів;

• клієнти — постачальники товару або виконавці робіт — промислові та торгове- льні фірми, шо уклали угоду з банком чи факторинговою компанією;

• покупні товарів та послуг.

Клієнтами факторингових компаній виступають переважно:

• невеликі та середні фірми, які розширюють обсяги продажу або які виходять на нові ринки:

• нові компанії, які мають недостатньо грошового капіталу у зв'язку з несвоєчас- ним надходженням платежів від дебіторів, існуванням значних запасів, труднощів в організації виробничого пронесу.

• фірми, шо мають несприятливу структуру балансу, у зв'язку з чим їх кредитний статус не дає змогу отримати банківський кредит.

Факторингова компанія дозволяє скоротити управлінські витрати, пІдвишити ефективність комерційної роботи, а також поряд з бухгалтерським обслуговуванням фактор-фірми здійснює кредитний контроль за угодами клієнта, проводить загальний аналіз господарської діяльності фірми.

Організацію факторингової операпії можна показати на схемі (рис. 5.5).

Фиторхвтоаг и
	рж Бшу)	* 1

Леї

Поі (дебіторі

Рис. 5.5. Організація факторингу Етапи здійснення факторингової операції.

1- й етап — аналіз факторинговою компанією платоспроможності (кредитоспро- можності) імпортера.

Оформлення факторингової угоди між банком та клієнтом, у якій вказується на обов'язки банку, серед яких: аналіз кредитоспроможності боржників; стягнення боргу та його обслуговування; інкасація; облікові операпії та ін.

До обов'язків клієнта входить плата за факторингові послуги банку.

2- й етап — перевірка та купівля факторинговою компанією грошових вимог усіх рахунків-фактур, виставлених на імпортера-експортером.

3- й етап — оплата факторинговою компанією рахунків експортера — отримання від банку авансу за продану дебіторську заборгованість у рознирі 70—90 % суми бор- гу. Решту боргу(10—30 %) банк отримує ж компенсацію ризику до погашення боргу. Після погашення боргу банк повертає утриману суму клієнтові.

4- й етап — поставка товарів (послуг) експортером Імпортерові.

5- й етап — оплата вимог імпортером.

Сутність факторингової операпії полягає в тому, шо факторингові компанії скупо- вують рахунки з експортерів зі знижкою. Експортери отримують від факторингової компанії від 70 до 90 % номінальної вартості рахунків готівкою залежно від кредито- спроможності клієнта. Решта суми (10—30% після вирахування комісії за кредит) сплачується тоді, коли імпортер перерахує кошти за товар. Вигода експортера — мож- ливість запобігти кредитному та валютному ризикам і можливість прискорення круго- обігу коштів. Вигода лля Імпортера — можливість не мати справи з переказним вексе- лем та акредитивом.

При купівлі вимог факторингова компанія застосовує звичайно викриту песію. тобто повідомляє покуття про перевиступлення вимог експортерів, іноді приховану песію. коли покуппю не повідомляється про неї. Процент за факторинговий кредит, як правило, на 2—4 % перевищує офіційну облікову ставку і забезпечує високі прибутки факторинговим компаніям. Термін кредиту — до 120 днів.

Фірма-експортер передає всі зобов'язання шодо реалізації товарів факторинговій компанії, яка купила дебіторську заборгованість клієнтів цієї фірми, веде бухгалтерсь- кі рахунки боржників і кредиторів. Завдяки факторинговому обслуговуванню фірма має справу не з окремими покуттями, а з факторинговою компанією, яка регулярно направляє своєму клієнтові виписку за рахунками й отримує винагороду за послуги. Компанія отримує наперед узгоджену комісію 0,5—2 % до суми обігу клієнта залежно віл надійності покупця, виду послуг, якості оорговнх вимог, а також проценти за пози- ками під ш вимоги.

Факторингові компанії перевіряють вимоги клієнтів з погляду платоспроможності покупця за допомогою своїх довідкових відділів і банків. Крім кредитних і обліково- контрольних операцій, факторингові компанії здійснюють юридичні, складські. Інфо- рмаційні, консультативні послуги. Зони мають значну інформацію про світові ринки. Цьому сприяють тісні ділові зв'язки з банками, які переважно виступають ініціаторами створення факторингових компаній і надають ім фінансову підтримку.

Процес концентрації і централізації охопив І цю сферу — 37 факторингових ком- паній з 18 країн, чи 95 % їх загальної кількості {без урахування факторннпв, шо є філі- ями великих фірм), об'єднаних з асоціацію «Фекторз чейн Інтернешнл». шо має штаб- квартиру в .Амстердамі.

Слід ураховувати вартість факторингового обслуговування, яка є досить висо- кою у зв'язку з комплексним характером послуг фактор-фірми і підвищеними ризика- ми у випадку зворотного факторингу.

Вартість факторингового обслуговування складається з:

1) процента за користування кредитом (внше ринкової ставки за кредитами від- повідної строкозості на 2—3 процентні пункти):

2) плати за обслуговування (бухгалтерія, інкасація боргу та Інші послуги): нара- ховується як процент від суми рахунка-фактурн, в межах 0.5—3 %;

3) при незворотному факторингу — спеціальна надбавка за ризик у розмірі 0.2— 0.5 % від суми кредитування.

Факторинг поділяють на окремі види за певними ознаками, які наведені нижче: за видами здійснення операцій:

• конвенційний (широкий) факторинг — універсальна система фінансового об- слуговування, яка включає бухгалтерський облік, розрахунки з постачальниками та покупцями, страхове кредитування, представництво та Ін.;

• конфіденційний (обмежений) факторинг — обмежується виконанням тільки де- яких операцій: сплата боргів, передаюся права на отримання грошей та ш.:

залежно від кількості факторів операції:

• прямий факторинг — в операпії бере участь лише один:

• фактор — з експорту в країні експортера, з яким імпортер уклав факторингову угоду;

• опосередкований факторинг — в операпії беруть участь два фактори: 1) з екс- порту в країні експортера; 2) з імпорту в країні імпортера;

за ступенем інформованості дебітора:

• розкритий факторинг — операпія, в якій дебітор повідомляється про факторин- гову угоду;

• нерозкритий факторинг — операція, в якій факторингова утода є конфіденційною і зарубіжний дебітор не повідомляється про неї.

Форфетннг Іфранц. а р>г$аіі— цілком, загальною сумою)— купівля середньост- рокових векселів, інших боргових і платіжних документів, шо виникли з товарних по-

ставок, спеціальним кредитним Інститутом (форфетером) за готівковий розрахунок без права регресу на експортера при наданні останнім достатнього забезпечення.

Компанія, яка здійснює купівлю боргових зобов'язань без регресу на експортера, має назву форфетингобоїкомпаніїта форфетера.

Фсрфвтингова операція — купівля експортних вимог форфейтером (банком або спеціалізованою фінансовою компанією) з виключенням права регресу на експортера (форфетиста) у випадку несплати.

Форфетинг застосовується у фінансових операціях — з метою швидкої реалізації довгострокових фінансових зобов'язань, в експортних операціях для сприяння надхо- дженню готівки експортеру, який надав кредит зарубіжному покупцеві.

Купівля торговельних зобов'язань призначається на певну дату, але без права по- вернення (регресу) до попереднього власника.

Форфетер надає фінансове забезпечення для покупців, які перебувають за кордо- ном. І негайно розраховується з експортером без права обороту. Імпортер повинен на- дати простий вексель з гарантією банку. Експортер продає його форфетннгозому бан- ку зі знижкою, яка найчастіше базується на домінуючій на даний момент процентній стазш. Форфейтер бере на себе всі політичні та комерційні ризики.

Форфетузання доповнює традиційні методи кредитування зовнішньої торгівлі І державне страхування експортних кредитів, оскільки включає додаткові ризики. Тому форфетер надає перевагу боржникам з країн з високим міжнародним рейтингом. На початку форфетузання використовувалося для першокласних експортних операцій і при поставці заводів «під ключ», а з сучасних умовах — для кредитування експорту обладнання, сировини, товарів широкого вжитку.

Форфетннговнми інструментами є вексель та Інші боргові та товарні документи, шо виникають Із товарних поставок.

На відміну від традиційного обліку векселі форфетування застосовуються:

• у разі поставки обладнання на великі суми (мінімальна сума — 250 тис. дол.);

• за умови надання тривалої відстрочки — платежу від 6 місяпів до 5—7 років (понад традиційні 90—180 днів);

• якшо вексель містить гарантію чи аваль першокласного банку, які необхідні для переобліку векселів.

Форфетузання використовується для мобілізації капіталів на середній термін кре- дитно-фІнансозими установами на вторинному ринку шляхом перерахунку експортних векселів, термін яких ше не закінчився. Цей ринок дістав назву «а форфе». Для роботи на вторинному ринку банки створюють дочірні форфет-інститути. Учасники ринку а форфе (форфетування) — форфет-інститупії і банки — укладають утодн переважно по телефону з наступним підтвердженням.

Організацію форфетннгової операції можна показати на такій схемі (рис. 5.6).

Іжсртер

Есзортвр

Бга. №к?:«рі

1 >	ї 1	• б
			—
	: - шшт	її: яке і
11	рорф*	гум ік;	її

> ссгзотувмні

Рис. 5.6. Організація форфетингової операпії

1 — між експортером та Імпортером укладається угода з установленим терміном платежу;

2 — експортер звертається у форфет-компанію, яка визначає умови операції;

3 — імпортер виписує комерційний вексель і авалює його:

4 — векселі, шо шдосовані банком країни імпортера, відсилаються експортеру;

5 — експортер індосує векселі і продає їх форфет-компанії на первинному ринку документів без права регресу;

6 — експортер отримує інвалютну виручку:

7 — форфетингоза компанія індосує векселі і перепродає їх на вторинному ринку, шо представлений спеціалізованими фінансовими установами з форфетування з Цюрі- ху, Люксембурзі, Лондоні. Парижі й т.п.:

8 — форфет-компанія подає імпортеру вексель до оплати;

9 — імпортер через свій банк оплачує наданий вексель в обумовлений строк. Переваги, шо дає форфетування експортеру:

• поліпшення позиції експортера з ліквідності, тому шо фірма негайно отримує

• експортер звільняється від валютних, кредитних і процентних ризиків;

• зменшуються довгострокові вимоги у балансі фірми, шо сприяє зростанню її кредитоспроможності;

• знімається необхідність контролю за погашенням кредиту і роботи з інкасації платежів;

• форфетинг не впливає на ліміти експортера з овердрафту чи на Інший кредит, шо надається банком.

Недоліки форфетннгу:

А. Висока вартість: ставка з форфетузання значно виша звичайних ставок за кре- дитами, тому шо форфетер бере на себе ризики. Витрати з форфетннгу складаються з:

• витрат на отримання банківської гарантії чи авалю за векселем;

• ризикозої премії за політичний ризик:

• витрат на мобілізацію грошових коштів, шо залежать віл ставок процентів на еврорннку;

• "."правлінських витрат;

• комісії форфетера, шо становить різнипю в часі між укладанням угоди і надан- ням документів.

Отже, облікова ставка може досягати 10 % річних і више. залежно від ризику кра- їни. Але. на відміну від інших експортних кредитів, форфетннгоза форма кредитуван- ня не включає страхових премій і банківських зборів за організацію й управління кре- дитом.

Б. ТрудношІ для експортера у пошуку банку, який би бажав діяти як форфетер. Для форфетування експортних вимог необхідно виконувати такі умови:

1) експортна вимога має були зворотною і безумовною:

2) векселі повинні бути простими на імпортера:

3) на векселі мас бути аваль банку країни покупця, інші вимоги повинні супрово- джуватися банківською гарантією;

4) у разі сумніву шодо платоспроможності імпортера форфетер може вимагати аваль чи гарантію банку третьої країни;

5) експортер може бути звільнений ви відповідальності за векселем. У даному ра- зі на простому векселі ставиться помітка «Без регресу» чи «Без зобов'язань», до пере- казного векселя в деяких випадках додається спеціальний документ про звільнення експортера від відповідальності.

Форфетування відрізняється від лізингу простотою документального оформлення, відсутністю права регресу (тобто експортер не несе ризику неплатежу імпортера).

На відміну від експортного факторингу форфетування має ширшу сферу покриття ризиків (неплатежу, непереказу, валютного ризику). Форфет-ІнститупІЇ, ураховуючи ризик неплатежу з боку імпортера, здійснюють хеджування з метою його мінімізації. Нижче наведено порівняльну характеристику факторингу і форфетннгу (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Порівняльна характеристика факторингу і форфейтингу

Критерій порівнянні	Факторинг	Фороетинг
із строками	Приймаються вимоги стро- ком ло одного року	Приймають:* довгострокові несеш (строком понад олин рік)
За сумою	Віл сутні обмеженні	Великі с*>*мн (віл 500 тис. дол. США і більше)
За сферою обігу	Перева.кно на зн^тзіагньо- му ринку *	Переважно в операпда:
За обліком рпшків	Можливий регрес вимог експортера	Без регресу на поіг>тгля
За валюто»	Широке коло валют	Тільки V вільно конвертованій валюті
^одзткозі гарантії	Вимагають:.; не -аз-кли	Обоз гзкозий банківський аваль

/..і . . Мддигрояоа >іядамбяг Псл^ос С Ь. ГТогетрстд. ЛС Тірїідагг» А. 11 Млйіьз —СГЗе.г ГЬгїьр —С. 35'.