Редакційні витрати

У деяких видавництвах, насамперед малих, цю статтю витрат виділяють із загальновидавничих. Йдеться про оплату праці ре­дактора, коректора, оператора комп'ютерного набору, версталь­ника. Нерідко такі роботи виконуються поза видавництвом за трудовими угодами.

Це весь так званий дополіграфічний процес, який закінчуєть­ся виведенням оригінал-макету на плівки. Оскільки від профе­сійного рівня їх виготовлення значною мірою залежить якість майбутнього видання в цілому, скупитися в оплаті за виконану роботу на цих етапах не бажано.

Нині в переважній більшості видавництв самостійно виготов­ляється не лише макет, а й виконується кольороподіл художньо­го оформлення. Отож, ця стаття витрат віднедавна перейшла з блоку поліграфічних до видавничих.

Поліграфічні витрати

Ця стаття витрат складається з двох частин:

• вартість поліграфічних послуг;

• вартість матеріалів.

У вартість поліграфічних послуг входить оплата всього спек­тру робіт, пов'язаних з виготовленням друкарнею накладу видан­ня відповідно до замовлених параметрів (спосіб друку, формат, вид оправи, способів фальцювання, наявність ілюстративного матеріалу, вид тиснення, вигляд корінця тощо). Ціни за виконані роботи можуть бути абсолютно різними. Одна річ друкувати не­значним накладом звичайну брошуру з чорно-білою обкладин­кою на різографі чи старій однофарбовій машині, інша — велику за обсягом книгу з оправою і кольоровими ілюстраціями, що ви­ходить за держзамовленням і має солідний наклад, на новому імпортному обладнанні.

Вартість матеріалів, як, до речі, й поліграфічних послуг, за­лежить від того, яким задумано конкретний видавничий продукт за формою, матеріальною конструкцією, рівнем художнього оформлення та способом поліграфічного виконання. Сюди вхо­дить ціна паперу (на книжковий блок, на обкладинку, на фор­зац), ціна матеріалів для оправи (картон, плівка, лідерин, бумвініл, тканина), ціна інших матеріалів (на корінець, каптал, вклад­ку, наклейку тощо).

Початкуючому видавцеві слід пам'ятати, що величина полі­графічних витрат на видання з кольоровою оправою нерідко до­рівнює величині загальновидавничих.

Маркетингові витрати

Це відносно нова стаття витрат, на збільшення якої керівники видавництв свідомо погоджуються з об'єктивних причин. В умо­вах конкуренції серед видавців, яка дедалі загострюватиметься, виникає потреба в пожвавленні й урізноманітненні маркетинго­вої діяльності. Йдеться передусім про рекламну продукцію ви­давництва (буклети, каталоги випущених видань, прайс-листи), оплату рекламної площі на сторінках фахових видань (для при­кладу, «Друкарство», «Книжковий клуб-плюс» «Книжковий ог­ляд», «Книжник-ревю» та ін.), оплату за замовлені фахівцям ре­цензії на новинки, що публікуються в масових періодичних ви­даннях. Це також витрати на презентації видавничих проектів чи окремих суспільно значимих видань.

Розклавши і систематизувавши таким чином структуру вит­рат, можна спробувати створити власними силами кошторис на видання конкретного друкованого продукту.

Шляхи зниження собівартості видавничої продукції

Зважаючи на несприятливе законодавче поле, що склалося в нашій державі для видавничо-поліграфічної галузі, коли не вмо­тивований податковий тиск на друковане слово різко підвищує його собівартість, а також на низьку платоспроможність населен­ня, перед видавцем постійно стоїть проблема своєчасної реалізації випущеного видання. Нерідко наклад гарної і потрібної книги просто «залягає» на складі через його високу відпускну ціну.

Ось чому, складаючи кошторис на майбутнє видання, вида­вець змушений буквально через мікроскоп розглядати кожну статтю витрат, аби не допустити її збільшення. Нерідко доводить­ся свідомо «урізати» такі статті, аби вкластися у визначену спон­сором суму (у випадках, коли йдеться про замовне видання), або зменшити загальну суму можливих витрат (коли йдеться про са­моокупне тиражне видання, що випускається власним коштом).

Яким же чином можна знизити собівартість видавничої про­дукції.

Розглянемо такі можливості за основними блоками витрат.