12.3.Загальна характеристика та структура валютного ринку.

Сучасний валютний ринок  це не просто місце здійснення валютних операцій. Він представляє систему різноманітних екномічних та організаційних відносин між країнами-учасниками з приводу зовнішньої торгівлі, надання послуг, залучення інвестицій та інших видів діяльності, які вимагають обміну і використання іноземної валюти. Валютний ринок  розгалужена система фінансово-кредитних інститутів та механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю і продаж іноземних валют для обслуговування іноземних платежів. Розрізняють національні, регіональні та світові валютні ринки залежно від обсягу, характеру операцій і кількості використаних валют. Більша частина операцій припадає на долари США, а також на німецьку марку, англійські фунти стерлінгів, японську єну, французький та швейцарський франки. На валютному ринку беруть участь різні групи екномічних субєктів, кожна з яких прагне задовільнити власний комерційний інтерес. Це традиційна тріада  продавці валюти, її покупці та посередники. Головними субєктами валютного ринку виступають великі транснаціональні корпорації та банки (ТНК, ТНБ). Вони щоденно розпорджаються певними сумами вимог та зобовязань на кожну іноземну валюту. Якщо ці величини співпадають, тоді валютна позиція називається закритою, якщо виявиться за цими величинами нерівноважність  відкритою, або неприкритою. причому відкритість ця рахується “короткою”, якщо сума продажу валюти (зобовязань) перевищила суму купівлі (вимог), або “довгою”  якщо вимоги на дану валюту перевищили зобовязання.

Кредит (+)	Дебет (-)
1. Експорт товарів і послуг	1. Імпорт товарів і послуг
2. Операції, що ведуть до скорочення міжнародних активів даної країни чи до збільшення зовнішніх зобов’язань.	2. Операції, що ведуть до збільшення міжнародних активів даної країни, чи до скорочення зовнішніх зобов’язань.

Відкрита позиція повязана із валютним ризиком, хоч інколи може принести додатковий прибуток (наприклад, якщо курс валюти зростає у довгій позиції). Переважна частина активів (валютного товару) представлена депозитами до запитання, котрими великі банки торгують між собою. Обмін валюти готівкою складає незначну частину валютного ринку. На валютних ринках постійно функціонують брокери і ділери, що займаються посередницькою діяльністю і отримують від цього відповідну комісійну винагороду. Важливим атрибутом валютного ринку є зосередженя пропозиції і попиту на іноземну валюту переважно через комерційні банки, які мають найбільш розгалужену мережу кореспондентських відносин з банками інших країн.

12.4. БАЛАНС МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ ТА ЙОГО ОСНОВНІ ВИДИ

Баланс міжнародних розрахунків-це співвідношення грошових вимог і зобов’язань, тобто надходжень і платежів між країнами Види балансів міжнародних розрахунків- міжнародної заборгованості + розрахунковий+ платіжний

Баланс міжнародної заборгованості= характеризує зовнішню заборгованість країни, тобто суму боргових зобов’язань країни іноземним кредиторам, що підлягає погашенню у зазначений строк +характеризує зовнішню заборгованість країни, тобто суму боргових зобов’язань країни іноземним кредиторам, що підлягає погашенню у зазначений строк.Види зовнішньої заборгованості= Капітальна- строк платежів по ній не настав+ Поточна- строк платежів настав чи наступить через дві доби+ Державна- це заборгованість держави по погашенню зовнішніх позик. Розрахунковий баланс=система взаємопов’язаних показників,що характеризують співвідношення і динаміку всіх грошових вимог і зобов’язання однієї країни відносно їнших країн незалежно від строків платежів. Але він не може дати достовірної картини валютно-фінансового становища країни вцілому Розрахунковий баланс відображає Постачання товарів у кредит з оплатою їх вартості у майбутньому+ Надання і погашення зовнішніх позик і кредитів, які виходять за межіплатіжного балансу Розрахунковий баланс може бути=Активний – показує, що країна є неттокредитором (чистим кредитором)+ Пасивний – показує, що країна є нетто боржником

Платіжний баланс= це співвідношення фактичних грошових платежів даної країни за кордоном і надходжень з-за кордону за певний проміжок часу, чи на певну дату погашення чи отримання платежів+ звичайний строк платіжного балансу один календарний рік+ він показує скільки на даний момент країна має одержати і скільки має сплатити іншим державам

СТРУКТУРА ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ=

12.5Світовий ринок позичкових капіталів (МРСК) – це сукупність попиту та пропозиції на позичковий капітал позичальників і кредиторів різних країн.  Його основна мета — акумуляція і перерозподіл фінансових ресурсів за допомогою посередників.  У МРСК виділяється чотири структури: 1) функціональна;2) інституціональна; 3) географічна;4) валютна. Функціональна структура МРСК показана на малюнку.

Суб'єкти МРСК:1Професійні посередники: транснаціональні банки; фінансові компанії; фондові біржі; кредитно-фінансові установи.2Позичальники і кредитори: офіційні інвестори (центральні банки, державні установи, міжнародні організації);  приватні фірми, банки;  страхові компанії;  пенсійні фонди;  транснаціональні компанії (ТНК). Основні тенденції розвитку інституціональної структури МРСК:1 Зниження ролі банків у МРСК. 2Підвищення ролі держави в експорті капіталу. 3Підвищення ролі міжнародних економічних і валют-але-фінансових організацій у МРСК. Географічна структура МРСК відбиває рух капіталу між країнами, групами країн, регіонами світу переважно через міжнародні фінансові центри. Основні передумови формування міжнародних фінансових центрів:високий рівень розвитку країни;активна участь у МЭО;високорозвинений національний ринок капіталів;ліберальне (пільгове) валютне і податкове законодавство;вигідне географічне положення;політична стабільність у країні. Валютна структура МРСК складається з трьох елементів:Національного ринку валюти; Міжнародного ринку валюти; Євроринку валюти. Національний ринок валюти — використання позичальниками і кредиторами національної валюти даної країни. Міжнародний ринок валюти — сукупність національних ринків валюти. Він характеризується використанням національної валюти і міжнародної колективної валюти. Євроринок валюти — відносини між позичальниками і кредиторами з приводу використання коштів у валютах, що функціонують як позичковий капітал поза країною їхнього походження. Виявляється у використанні доларів США за їхніми межами й аналогічно інших валют (євродолар, євройена, єврофранк). Основні тенденції розвитку світового ринку позичкових капіталів:1Підвищення обсягу і ролі облігаційних позик, виражених в іноземній валюті, на євроринку валюти. В даний час на євроринку валюти випускається в 3,7 рази більше облігацій, чим на національних ринках капіталу.2Зниження ролі долара США на світовому ринку позичкових капіталів. У 80-і роки на долари США приходилося 3/4 усіх закордонних банківських активів, у 90-і роки — 59% банківських активів доларів США. Одночасно підвищилася частка інших національних валют у банківських активах: 13% - це німецька марка, 7% - японська йена, 5% - швейцарський франк.