4. Права та обов'язки опікунів і піклувальників

4.1. Опікуни (піклувальники) мають право вимагати через суд повернення їм дітей, що перебувають у них під опікою і піклуванням, від будь-яких осіб, які утримують дітей у себе без законних підстав.

4.2. Опікуни (піклувальники) мають право управляти майном підопічних на користь останніх.

4.3. Опікуни (піклувальники) над неповнолітніми зобов'язані виховувати підопічних у дусі загальноприйнятих моральних норм, піклуватися про їх здоров'я, духовний і фізичний розвиток, навчання, готувати їх до праці та самостійного життя, захищати їх права та інтереси.

Опікун (піклувальник) повинен раз на рік здійснювати повне медичне обстеження підопічних.

Опікун над психічно хворим, який є небезпечним для себе або для оточуючих, повинен сповістити про це районний (міський) відділ внутрішніх справ і вжити заходів щодо направлення підопічного в психіатричну лікарню для лікування.

Як правило, опікун (піклувальник) повинен проживати разом з підопічним і може бути прописаний на житловій площі останнього на період виконання своїх обов'язків...

Які угоди опікуни і піклувальники не можуть укладати без згоди органів опіки і піклування?

Опікун і піклувальник при здійсненні своїх прав і виконання своїх обов'язків укладають угоди від імені і в інтересах підопічних, діючи як їх законні представники. Піклувальник відповідно до вимог ст.13 Цивільного кодексу дає згоду на укладання тих угод, які по закону неповнолітні не мають право учиняти. Згідно Правил ПОтаП:

...4.4. Опікуни при здійсненні прав і виконанні обов'язків підопічних укладають угоди від імені та в інтересах підопічних, діючи як їх законні представники згідно з чинним законодавством.

4.5. Опікуни над дієздатними особами надають цим особам допомогу при здійсненні ними своїх прав та виконанні обов'язків, а також оберігають їх від зловживань з боку третіх осіб.

4.6. Опікуни над неповнолітніми дають згоду на укладання тих угод, які згідно з законом ці особи не мають права укладати самостійно.

Піклувальники над особами, обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями чи наркотичними засобами, дають згоду на укладання цими особами угод і розпорядження майном згідно з правилами, встановленими статтею 15 Цивільного кодексу.

4.7. Опікун не має права без дозволу органів опіки та піклування укладати угоди, а піклувальник - давати згоду на їх укладання, якщо вони виходять за межі побутових.

Такими угодами є договори, що вимагають нотаріального засвідчення та спеціальної реєстрації, про відмову від майнових прав, які належать підопічному, поділ майна, поділ, обмін та продаж житлової площі, а також видача письмових зобов'язань тощо.

Органи опіки та піклування мають право, якщо це потрібно для захисту інтересів підопічних, обмежувати право одного з батьків або опікуна (піклувальника) розпоряджатися вкладом, внесеним будь-ким на ім'я підопічного.

4.8. Опікун (піклувальник), їх чоловік (дружина) та близькі родичі не мають права укладати угоди з підопічними, а також представляти осіб, що перебувають у них під опікою (піклуванням), при укладанні угод або веденні судових справ між підопічною особою та чоловіком (дружиною) опікуна чи піклувальника та їх близькими родичами.

Опікун (піклувальник) не має права дарувати від імені підопічного, а також зобов'язувати себе від його імені порукою.

4.9. Суми, які належать підопічним у вигляді пенсій, допомоги чи аліментів, інших поточних надходжень або прибутків від належного їм майна, переходять у розпорядження опікуна і витрачаються на утримання підопічних.

4.10. Піклувальник має право одержувати зазначені в пункті 4.9 цих Правил суми і витрачати їх на утримання осіб, що перебувають під піклуванням, якщо цього вимагають інтереси зазначених осіб.

Зарплатою, стипендією, винагородою, одержаних у результаті здійснення своїх авторських та винахідницьких прав, неповнолітні у віці від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років розпоряджаються самостійно.

4.11. Опікуни (піклувальники) подають щорічно, не пізніше 1 лютого, до органів опіки та піклування звіт про свою діяльність за минулий рік щодо захисту прав та інтересів підопічних, у тому числі щодо збереження належного їм майна та житла.

На вимогу органів опіки та піклування опікуни (піклувальники) зобов'язані подавати звіти в інший визначений ними термін.

Після припинення опіки та піклування опікуни (піклувальники) подають загальні звіти про свою діяльність.

4.12. Обов'язки з опіки та піклування опікунами та піклувальниками виконуються безоплатно.

4.13. Дії опікунів (піклувальників) можуть бути оскаржені будь-якою особою, у тому числі і підопічною, в органи опіки та піклування за місцем проживання підопічного.

Рішення органів опіки і піклування про призначення або звільнення опікунів і піклувальників від виконання своїх обов'язків, а також з інших питань опіки і піклування можуть бути оскаржені зацікавленими особами чи опротестовані прокурором у встановленому законом порядку.

4.14. Контроль за діяльністю опікунів і піклувальників здійснюється органами опіки та піклування із залученням громадськості шляхом планових відвідувань осіб, які перебувають під опікою (піклуванням).

Періодичність відвідувань установлюється окремим графіком, але не рідше ніж раз на рік, крім першої перевірки, яка проводиться через три місяці після встановлення опіки і піклування.

При потребі розгляд результатів перевірок виноситься на засідання опікунської ради для вжиття відповідних заходів.

4.15. Про результати перевірки складається акт у двох примірниках, один з яких зберігається в органах опіки та піклування і є підставою для оцінки діяльності опікунів і піклувальників, другий - в опікуна (піклувальника).

4.16. Органи опіки та піклування зобов'язані, а особа, стосовно якої припинено опіку (піклування), має право вимагати від опікуна або піклувальника відшкодування майнових збитків, завданих їй недобросовісним або недбалим виконанням опікунських обов'язків.

Якими документами підтверджується відсутність батьків?

Відсутність батьків або єдиного батька чи матері повинна бути підтверджена цілим рядом документів, до яких законодавець відносить:

• копія свідоцтва про смерть обох або одного із них;

• копія рішення суду про позбавлення батьківських прав;

• копія рішення суду про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав;

• копія рішення суду про визнання батьків безвісно відсутніми, недієздатними, оголошення їх померлими;

• копія вироку суду про засудження батьків до покарання у вигляді позбавлення волі;

• подання слідчого або прокурора про необхідність захисту дітей у зв'язку з взяттям під варту (в порядку ст.159 Кримінально-процесуального кодексу);

• медичний висновок про тривалу хворобу батьків і позбавлення їх можливості виконувати свої обов'язки по вихованню і навчанню дітей

• документ, який підтверджує, що мати дитини залишила у пологовому будинку ^; (відділенні) відмову від дитини, завірену головним лікарем;

• документ, який підтверджує, що дитина була підкинута, складений працівником Кримінальної міліції у справах неповнолітніх;

• документ органу внутрішніх справ про оголошення розшуку батьків, які залишили дитину у небезпечному для життя стані;

• інші документи, які дають змогу зробити висновок про те, що дитина залишилася без піклування батьків.

 

Які існують заклади для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків?

Ст.37 Закону "Про освіту" в редакції від 23 березня 1996р. передбачає, що для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, в Україні створюються школи-інтернати, дитячі будинки, в тому числі сімейного типу з повним державним утриманням.

Зараз в Україні створена система навчально-виховних закладів для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без батьківського піклування. Навчально-виховні заклади для цих дітей діють на підставі Положення, затвердженого наказом Міністерства освіти України №137 від 13 травня 1993р.

В системі навчально-виховних закладів, відповідно до п.14 Положення, діють такі основні типи:

а) дитячі будинки для дітей дошкільного віку;

б) дитячі будинки для дітей шкільного віку;

в) дитячі будинки змішаного типу для дітей дошкільного і шкільного віку;

г) загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків (можуть бути з дошкільним відділенням).

Дошкільні відділення (групи) створюються для дітей дошкільного віку, які перебувають в родинних взаєминах з вихованцями закладу (їх молодшими братами і сестрами), а також для інших дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків.

Державній виконавчій владі надано право створювати навчально-виховний заклад для дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, у якому можуть виховуватися діти від 0 до 18 років.

При наявності належних умов за рішенням місцевої державної влади можуть створюватися дитячі будинки сімейного типу.

Пункт 15 Положення передбачає, що в навчально-виховні заклади приймаються:

• дати-сироти;

• діти, відібрані у батьків за рішенням суду;

• діти, батьки яких позбавлені батьківських прав, засуджені або перебувають під арештом у період слідства, визнані недієздатними., знаходяться на тривалому лікуванні, а також батьків, місцеперебування яких невідомо.

За рішенням місцевої державної адміністрації до закладу для дітей дошкільного віку тимчасово приймаються діти, які знаходяться під опікою.

Відповідно до вимог пп.16 і 17 Положення, діти, члени однієї сім'ї (брати і сестри), направляються в один заклад, за винятком, коли за медичними показниками або з інших причин їх виховувати треба окремо. Розлучати дітей одній сім'ї, передаючи одного із них на усиновлення (удочеріння), не дозволяється, якщо до цього не змушують медичні показники.

 

Як забезпечується відпочинок дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, під час канікул?

Пункт 16 підпункт 6 передбачає, що у період канікул учням професійних навчальне - виховних закладів, студентам вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт і дітей що залишилися без піклування батьків, виплачуються добові за нормами службових відряджень за час перебування у дорозі (туди і назад) та вартість проїзду залізничним, водним, міжміським автомобільним транспортом до закладу чи до сім'ї, де вони виховувалися, за рахунок асигнувань на утримання навчальних закладів.

Колишні вихованці дитячих будинків і шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і дітей які залишилися без піклування 6атькт,-учш професійних навчально-виховних закладів і студенти вищих навчальних закладів-під час своїх канікул можуть перебувати у тих закладах, де вони виховувались і навчались, з безкоштовним проживанням і харчуванням (пп.7 п. 13 постанови Кабінету Міністрів №226)

Діти-сироти і діти які залишилися без піклування батьків, які були зараховані на повне державне утримання і на період канікул не виїжджають до місць організованого відпочинку удержують готівкою в межах установленої грошової норми на харчування з урахуванням торговельної націнки (пп.8 п.13 Постанови Кабінету Міністрів №226).

Діти-сироти і діти які залишилися без піклування батьків, перебувають на повному державному забезпеченні в дитячих будинках, школах-інтернатах усіх типів, одержують грошове забезпечення на кишенькові витрати в розмірі не менше 0,4 неоподаткованого мінімуму на рік за рахунок ст.18 за кошторисом закладу (в редакції нової таблиці №6 Міністерства освіти і Міністерства фінансів до листа Міністерства освіти від 27 травня 1994р.).

 

Яке матеріальне забезпечення одержують учні і студенти із числа дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків?

Матеріальна забезпечення учнів і студентів із числа дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, здійснюється на підставі двох постанов Кабінету Міністрів: "Про стипендіальне забезпечення студентів, учнів, слухачів навчальних закладів, а також аспірантів і докторантів” від 26 січня 1993р. №50 із змінами і доповненнями постанови від 2 жовтня 1995р. №780 і "Про збільшення стипендіального забезпечення студентів, учнів та слухачів навчальних закладів" від 20 січня 1995р. №45 із змінами від 2 жовтня 1995р. постановою №777 на виконання Розпорядження Президента України від 5 червня 1995р.№96 "Про соціальний захист населення у зв'язку з підвищенням цін і тарифів".

Відповідно до Особливих підстав для встановлення розмірів стипендії слухачам і учням (Додаток №2 до постанови Кабінету Міністрів №50) п.10 передбачено, що студентам із числа дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, розмір стипендії збільшується на 30% по відношенню до встановленого розміру за підсумками навчання (в редакції від 18 серпня 1994р.)

А студентам і учням із числа дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, та перебувають на державному забезпеченні, розмір стипендії зменшується на 15 відсотків по відношенню до встановленого розміру за підсумками навчання (п. 12 В редакції постанови від 18 серпня 1994р.).

А студентам і учням із числа дітей-сиріт і дітей які залишилися без піклування батьків, та перебувають на державному забезпеченні, розмір стипендії зменшується на 15 відсотків по відношенню до встановленого розміру за підсумками навчання (п.12в редакції постанови від 18 серпня 1994р.