210. Другий закон комутації:

+ у колі з ємністю напруга й заряд у момент комутації зберігають ті значення, які були до комутації, і починають змінюватися із цих значень;

у колі з ємністю струм у момент комутації зберігає те значення, яке було до комутації, і починає змінюватися із цього значення;

у колі з індуктивністю струм і магнітний потік у момент комутації зберігають ті значення, які були до комутації, і починають змінюватися із цих значень;

у колі з ємністю напруга й заряд у момент комутації зберігають ті значення, які були до комутації, і в подальшому не змінюються.

211. Розрахункова схема для дослідження перехідного процесу підключення котушки до джерела постійної електрорушійної сили:

1 ) 2)

3)+ 4)

212. Диференціальне рівняння кола в післякомутаційний період:

;

+ ;

L∙i + R∙I = Е;

.

213. Розрахункова формула постійної часу перехідного процесу у колі з котушкою індуктивності та ідеальним джерелом:

 = – ;

 = L∙ ;

+  = ;

 = – .

214. Характеристичне рівняння, якщо диференціальне рівняння перехідного процесу :

+ р∙L + = 0 ;

;

р∙L – = 0;

– р∙L + = 0.

215. З характеристичного рівняння р∙L + = 0 вкажіть корінь диференціального рівняння:

р = – L ∙ ;

р = ;

+ р = – ;

р = .

216. Рівняння перехідного струму через примушену й вільну складові:

і = i_пр – i_в ;

+ і = i_пр + i_в ;

і = – i_пр + i_в ;

і = – i_пр – i_в .

217. Примушена складова перехідного струму перехідного процесу для наведеної схеми:

i _пр = А∙е^р∙t ;

i_пр = Е∙R;

+ i_пр = ;

i_пр = А^р∙t .

218. Вільна складова перехідного струму перехідного процесу для наведеної схеми:

i_в = А^р∙t;

i_в = ;

+ i_в = ;

i_в = .

219. Загальне рішення диференціального рівняння перехідного процесу для наведеної схеми:

і = ;

і = ;

+ і = ;

і = .

220. Рівняння перехідного струму перехідного процесу для наведеної схеми:

і = ;

і = ;

+ і = ;

і = .

2 21. Розрахункова схема для дослідження перехідного процесу короткого замикання котушки, підключеної до джерела постійної електрорушійної сили:

1) 2)

3) 4)+

222. Диференціальне рівняння наведеного кола в післякомутаційний період:

+ ;

;

L∙i + ∙i = Е;

.

223. Примушена складова перехідного струму перехідного процесу для наведеної схеми:

i _пр = .

i_пр = Е∙ ;

i_пр = ;

+ i_пр = 0 .

2 24. Вільна складова перехідного струму перехідного процесу для наведеної схеми:

i_в = А^р∙t ;

+ i_в = ;

i_в = ;

i_в = 0.

225. Загальне рішення диференціального рівняння перехідного струму:

+ і =

і = ;

і = ;

і = .

226. Рівняння перехідного струму перехідного процесу для наведеної схеми:

і = ;

+ і = ;

і = ;

і = ;

227. Схема, що відповідає схемі заміщення лінії з розподіленими параметрами:

1) +

2)

3)

4)

228.  Режим лінії з розподіленими параметрами вважають узгодженим якщо:

вхідний опір лінії дорівнює її вихідному опору;

+ опір навантаження в кінці лінії дорівнює її хвильовому опору;

вхідний опір лінії дорівнює її хвильовому опору;

вхідний опір лінії дорівнює опору навантаження в кінці лінії.

229. Режим холостого ходу лінії з розподіленими параметрами характеризується тим, що:

Z₂ = 0, I₂ = 0;

+ Z₂ = ∞, I₂ = 0;

Z₂ = 0, I₂ = ∞;

Z₂ = ∞, I₂ = ∞.

230. Режим короткого замикання лінії з розподіленими параметрами характеризується тим, що:

Z₂ = ∞, I₂ = 0;

Z₂ = ∞, I₂ = ∞;

+ Z₂ = 0, I₂ = ∞;

Z₂ = 0, I₂ = 0.

231.  Хвиля, що розповсюджується уздовж лінії з розподіленими параметрами, не відбивається від її кінця якщо:

вхідний опір лінії дорівнює вихідному;

вхідний опір лінії у режимі короткого замикання дорівнює опору навантаження;

+ опір навантаження дорівнює хвильовому опору лінії;

опір навантаження більше ніж хвильовий опір лінії.

232. Вектори напруженості електричного і магнітного поля у плоскій електромагнітній хвилі, що розповсюджується в однорідному, ізотропному діелектрику, спрямовані:

паралельно;

+ перпендикулярно;

залежно від величини відносної діелектричної проникності;

діють у протилежних напрямах.

233. Закон Ома в диференціальній формі:

;

+ ;

;

.

234. До характеристик, які необхідні для розрахунку магнітного поля постійних струмів не відносять:

+ вектор зміщення;

магнітну індукцію;

напруженість магнітного поля;

відносну діелектричну проникність середовища.

235. Векторна величина, яка визначає силову характеристику електричного поля, називається:

+ напруженістю електричного поля.

магнітним полем.

електричним полем.

магнітною індукцією.

236. Векторна величина, яка визначає силову характеристику магнітного поля, називається:

магнітною індукцією;

електричним полем;

+ напруженістю магнітного поля;

магнітним полем.

237. Напруженість електричного поля визначають за формулою:

_;

;

+ ;

.

238. Магнітну індукцію визначають за формулою:

;

;

;

+ .

239. Закон Ома для ділянки електричного кола постійного струму записують у такому вигляді:

+ ;

;

;

.

240. Закон Кулона записують у такому вигляді:

;

+ ;

;

.

241. За першим законом Кірхгофа алгебраїчна сума струмів у вузлі електричного кола дорівнює:

;

1;

+ 0;

0,5.

242. За другим законом Кірхгофа, алгебраїчна сума спадів напруги в замкненому електричному контурі дорівнює:

струму в цьому контурі;

алгебраїчній сумі добутку струму на спад напруг у цьому ж контурі;

+ алгебраїчній сумі ЕРС в цьому ж контурі;

алгебраїчній сумі добутку струму на ЕРС в цьому ж контурі.

243. Електрична напруга в безвихровому електричному полі – це…

вихрове електричне поле;

+ різниця електричних потенціалів;

електричний потенціал даної точки;

електричний диполь.

244. Явище електричного струму провідності в речовині – це ______ рух вільних електричних частинок під дією сил електричного поля.

хаотичний спрямований;

+ упорядкований спрямований;

хаотичний не спрямований;

хаотичний.

245. За позитивний напрям струму обирають напрям руху ______ заряджених часток:

+ позитивно;

негативно;

нейтрально;

246. Сила електричного струму в системі СІ визначається одиницею:

Вольт (В);

Ват (Вт);

Джоуль (Дж);

+ Ампер (А).

247. Електрична напруга в системі СІ визначається одиницею виміру:

+ Вольт (В);

Ват (Вт);

Джоуль (Дж);

Ампер (А).

248. Робота електричного струму в системі СІ визначається одиницею виміру:

Вольт (В);

Ват (Вт);

+ Джоуль (Дж);

Ампер (А).

249. Кількість електричного заряду в системі СІ визначається одиницею виміру:

Ом (Ом);

Фарад (Ф);

+ Кулон (Кл);

Генрі (Гн).

250. За другим законом Кірхгофа позитивний напрям ЕРС порівнюють із напрямом:

струмів;

+ обходу контурів;

ЕРС;

напруг.

251. Другий закон Кірхгофа для зовнішнього контуру зображеної електричної схеми, якщо обходити його за годинниковою стрілкою, відображається рівнянням:

;

;

;

+ .

252. Рівняння за першим законом Кірхгофа для вузла b, наданої схеми, відповідає запису:

;

;

+ ;

.

253. Число незалежних рівнянь ( ) за першим законом Кірхгофа для складного електричного кола, яке має вузлів і віток дорівнює:

+ ;

;

;

.

254. Струм у електричному колі, що складається з реального джерела напруги (Е і ) та опору навантаження , дорівнює:

;

;

;

+ .

255. Другий закон Кірхгофа пов’язує спад напруги та ЕРС в контурі електричного кола і записується рівнянням:

+ ;

;

;

.

256. За першим законом Кірхгофа струми, що спрямовані до вузла, і ті, що спрямовані від вузла, входять до рівняння з ______ знаками.

+ протилежними;

однаковими.

257. За другим законом Кірхгофа, у випадку коли величини ЕРС і спад напруги співпадають із вибраним напрямом обходу контуру електричного кола, величини ЕРС і спад напруги входять у рівняння зі знаком:

« – »;

+ « + »;

« × ».

258. Напруга U, яку прикладено до ділянки електричного кола, дорівнює:

;

+ ;

;

.

259. Струм I у нерозгалуженій частині електричного кола дорівнює:

;

;

;

+ .

260. Число незалежних рівнянь (N) для складного електричного кола, яке має 4 вузли і 6 віток, за обома законами Кірхгофа, дорівнює:

;

+ ;

;

.

261. Напруга ділянки аb електричного кола визначається за формулою:

;

+ ;

;

.

262. Магнітна індукція в системі СІ визначається одиницею вимірювання, яка називається ім’ям видатного вченого в галузі електротехніки:

Гаус (Гс);

+ Тесла (Тл);

Генрі (Гн);

Герц (Гц).

263. Миттєве значення ЕРС в обмотці генератора змінного струму визначається за формулою:

e = Фlνsinα;

+ e = Вlνsinα;

e = Вνsinα;

e = Фlsinα.

264. Кутова частота змінного струму визначається за формулою:

;

;

+ ;

.

265. Миттєве значення синусоїдної ЕРС визначається за формулою:

+ ;

;

;

.

266. Енергія, спожита за період Т у колі синусоїдного струму з активним опором, визначається за формулою:

+ ;

;

;

.

267. Діюче значення струму у колі синусоїдного струму визначають за формулою:

;

;

+ ;

.

268. Миттєве значення струму, що діє в колі з активним опором і напругою u=U_msinωt, визначають за формулою:

;

;

;

+ .

269. Миттєве значення спаду напруги u_L на індуктивності для кола синусоїдного струму i=I_msinωt визначають за формулою:

;

;

+ ;

.

270. Індуктивність котушки , яка складається з одного витка, визначають за формолою:

+ ;

;

;

.

271. Миттєве значення спаду напруги на ємності u_C для кола синусоїдного струму i=I_msinωt визначають за формулою:

+ ;

;

;

.

272. Ємність конденсатора С в колі змінного струму визначають за формулою:

;

+ ;

;

.

273. Діюче значення напруги в колі змінного струму з активним опором і індуктивністю визначають за формулою:

+ ;

;

;

.

274. Індуктивний опір котушки, якщо її живити від джерела постійного струму:

збільшиться;

зменшиться;

не зміниться;

+ дорівнюватиме нулю.

275. Повний опір кола змінного струму з активним опором і індуктивністю, якщо його живити від джерела постійного струму:

збільшиться;

+ зменшиться;

не зміниться;

дорівнюватиме нулю.

276. Повну потужність у колі синусоїдного змінного струму визначають за формулою:

;

;

+ ;

.

277. У трифазній мережі потужність, що споживається трьома однаковими резисторами, які з'єднанані трикутником, у порівнянні з потужністю, що споживається за з’єднання цих резисторів зіркою:

менша в 3 рази;

+ більша в 3 рази;

більша в разів;

менша в разів;

однакова.

278. Фазною напругою називають:

+ напругу на фазі генератора або навантаження;

напругу між лінійними проводами;

напругу між лінійним проводом і нейтральним проводом;

напругу між лінійним і фазним проводом.

279. Лінійною напругою називають:

напругу на фазі генератора або навантаження;

+ напругу між лінійними проводами;

напругу між лінійним проводом і нейтральним проводом;

напругу між лінійним і фазним проводом.

280. Якщо зі з’єднання «зірка» схему обмоток трифазного генератора перетворити на з’єднання «трикутник», лінійна напруга в трифазному симетричному електричному колі:

залишиться незмінною;

збільшиться в разів;

+ зменшиться в разів;

збільшиться в 3 рази;

зменшиться в 3 рази.

281. Якщо зі з’єднання «трикутник» схему обмоток генератора перетворити на з’єднання «зірка», лінійна напруга в трифазному симетричному електричному колі:

зменшиться в разів;

+ збільшиться в разів;

залишиться незмінною;

збільшиться в 3 рази;

зменшиться в 3 рази.

282. Навантаження трифазного кола називається симетричним тільки тоді, коли:

+комплексні опори фаз є однаковими;

активні опори фаз є однаковими;

реактивні опори фаз є однаковими;

реактивні опори фаз дорівнюють активним опорам.

283. У схемі з трифазним джерелом прямої послідовності чергування фаз неправильний запис для комплексів струмів:

_;

+ ;

_;

_.

284. Три споживачі з однаковими опорами R₁ = R₂ = R₃ з’єднано трикутником і ввімкнено в трифазну мережу. Лінійні струми, якщо ці споживачі з’єднати зіркою:

не зміняться;

+ зменшаться втричі;

збільшаться втричі;

зменшаться вдвічі;

збільшаться у разів;

зменшаться у разів.

285. Правильне співвідношення між лінійною і фазною напругами в симетричному трифазному колі у разі з’єднання зіркою:

+

286. Підвищити коефіцієнт потужності ( ) у мережі з активно-індуктивним навантаженням можна за рахунок:

+ вмикання паралельно споживачам батареї конденсаторів;

переведення асинхронних двигунів і трансформаторів в режим неробочого ходу;

приєднання активного опору;

під’єднання послідовно навантаженню індуктивності.

287. Ділянка електричного кола або електрична схема, що має дві пари затискачів:

двополюсник;

+ чотириполюсник;

триполюсник;

давач.

288. Рівняння пасивного чотириполюсника форми А:

+

289. Схема, на якій показано Т-подібний чотириполюсник:

1)+

2)

3)

290. Схема, на якій показано П-подібний чотириполюсник:

1)

2)+

3)

291. Якщо за зміни місцями джерела і приймача енергії струми не міняються, то такий чотириполюсник називається…

несиметричним;

+ симетричним;

незалежним;

послідовним.

292. Якщо за зміни місцями джерела і приймача енергії струми міняються, то такий чотириполюсник називається…

+ несиметричним;

симетричним;

незалежним;

послідовним.

293. Комплексні коефіцієнти чотириполюсника, якщо відома його електрична схема та величини комплексних опорів визначають:

експериментальним шляхом;

довілним шляхом;

+ розрахунковим шляхом.

294. Режим узгодженого навантаження відбувається, якщо:

вхідний опір рівний напрузі;

вхідний опір рівний ЕРС;

+ опір навантаження рівний характеристичному опору;

вхідний опір рівний струму.

295. Одиниця виміру сталої послаблення чотириполюсника А:

Ом;

Ф;

А;

+ Непер.

296. Чотириполюсник, який має в своїй схемі джерело електричної енергії, називають:

пасивний чотириполюсник;

+ активний чотириполюсник;

лінійний чотириполюсник;

нелінійний чотириполюсник.

297. Чотириполюсник, який не має в своїй схемі джерела електричної енергії, називають:

+ пасивний чотириполюсник;

активний чотириполюсник;

лінійний чотириполюсник;

нелінійний чотириполюсник.

298. Чотириполюсник, в якого зміна місць його вхідних та вихідних виводів не змінить величин струмів і напруг в колі, називають:

нелінійним;

асиметричним;

зворотним;

+ симетричним;

стійким.

299. Нелінійним називається електричне коло:

+ до якого входить хоча б один нелінійний елемент;

в яке входять тільки лінійні елементи;

в яке входить резистор;

300. Електричний стан нелінійних кіл описується на підставі закону:

+ Кірхгофа.

Ома.

комутації.

Ампера

301. Залежність величини заряду конденсатора від прикладеної до нього напруги визначає:

вольт-амперна характеристика;

+ кулон-вольтна характеристика;

вебер-амперна характеристика,

частотна характеристика.

302. Елемент кола змінного струму є лінійним:

варіконд;

+ конденсатор;

випрямляючий діод;

індуктивна котушка з магнітним осердям.

303. Визначає залежність потокозчеплення елемента електричного кола від струму в ньому:

вольт-амперна характеристика;

+ вебер-амперна характеристика;

кулон-вольтна характеристика;

частотна характеристика.

304. Магнітне коло має наступне визначення:

+ сукупність пристроїв чи середовищ, що створюють замкнений шлях для проходження магнітного потоку;

сукупність сполучених між собою провідниками резисторів, конденсаторів та котушок індуктивності для проходження магнітного потоку;

сукупність лінійних та нелінійних елементів для проходження магнітного потоку.

305. Для розрахунку магнітного кола зазвичай можна нехтувати:

магнітною індукцією.

+ магнітним опором

напруженістю магнітного кола,

індуктивністю.

306. МРС котушки індуктивності, обмотка якої має певну кількість витків визначається:

магнітним опором кола;

напруженістю магнітного поля;

+ величиною струму в витках обмотки,

кількістю витків.

307. Ряд Фур'є, є:

+ нескінченна сума гармонічних складових різної амплітуди, частоти і початкової фази.

скінчена сума періодичних складових однакової амплітуди, частоти і початкової фази.

нескінченна різниця гармонічних складових однакової амплітуди, різної частоти початкової фази.

нескінченна різниця періодичних складових однакової амплітуди, частоти і початкової фази.

308. Параметри, які характеризують гармонічну функцію часу:

R і C.

L і R.

C і L.

+ R, L і C.

309. Кола, до складу яких входить хоча б один нелінійний елемент називаються:

+ нелінійними.

лінійними.

розгалуженими.

нерозгалудженими.

310. Метод, що полягає в безпосередньому інтегруванні диференціальних рівнянь, що описують електромагнітний стан кола:

операторний;

індуктивний;

+ класичний;

змінних стану.

311. Метод, який передбачає заміну оригіналів параметрів їх зображеннями:

+ операторний;

індуктивний;

ємнісний;

контрольний.

312. У загальному випадку у разі використання класичного методу розрахунку перехідних процесів складають рівняння електромагнітного стану кола за законами:

Стефана-Больцмана;

+ Ома і Кіргофа;

Дюамеля;

Рейнольда.

313. Скільки існує законів комутації?

5;

4;

3;

+ 2;

314. Закон комутації, який визначає, що електричний заряд на конденсаторі, приєднаному до будь-якого вузла, у момент комутації зберігає те значення, яке мав до комутації:

1;

+ 2;

3;

4.

315. Закон комутації із збереженням потокозчеплення, це:

+ магнітний потік, зчеплений з котушками індуктивності контуру, у момент комутації зберігає те значення, яке мав до комутації;

у вітці з котушкою індуктивності струм у момент комутації зберігає своє докоментаційне значення;

електричний заряд на конденсаторах, приєднаних до будь-якого вузла, у момент комутації зберігає те значення, яке мав до комутаці;.

напруга на конденсаторі в момент комутації зберігає своє докоментаційне значення й надалі починає змінюватися з нього.

316. Другий закон комутації називають:

закон збереження сили струму;

закон збереження напруги;

+ закон збереження заряду;

закон збереження потоку.

317. Закон збереження потокозчеплення є:

+ першим законом комутації;

другим законом комутації;

третім законом комутації;

четвертим законом комутації.

318. В основі методу розрахунків за допомогою інтеграла Дюамеля лежить:

принцип вирівнювання;

+ принцип накладання;

принцип відповідності;

принцип рівномірності.

319. Електричні кола сильніше виявляють властивості електричних кіл із розподіленими параметрами:

+ у результаті підвищення частоти;

внаслідок підвищення напруги;

із збільшенням струму;

у результаті збільшення ємностей та індуктивностей елементів кіл, що входять до їх складу.

320. Струм у проводах довгої лінії із збільшенням відстані від її початку:

не змінюється;

збільшується;

+ зменшується;

характер зміни струму принципово залежить від конкретних зосереджених параметрів лінії.

321. Напруга між проводами довгої лінії із збільшенням відстані від її початку:

не змінюється;

збільшується;

+ зменшується;

характер зміни напруги принципово залежить від конкретних зосереджених параметрів лінії.

322. Струм у проводах довгої лінії із збільшенням відстані від її початку змінюється через:

+ розподілену ємність між проводами і електропровідність ізоляції;

опір проводів і розподілену ємність між проводами;

опір проводів і індуктивність лінії;

індуктивність лінії і електропровідність її ізоляції.

323. Напруга між проводами довгої лінії із збільшенням відстані від її початку змінюється через:

+ розподілену ємність між проводами і електропровідність ізоляції;

опір проводів і розподілену ємність між проводами;

опір проводів і індуктивність лінії;

індуктивність лінії і електропровідність її ізоляції.

324. Схема, яка відповідає схемі заміщення лінії з розподіленими параметрами:

1) +

2)

3)

4)

325. Графік розподілу напруги уздовж лінії з розподіленими параметрами без втрат в усталеному режимі є:

експоненціальною залежністю;

прямою лінією;

+ синусоїдою;

синусоїдою з аперіодичним зниженням амплітуди.

326. Режим лінії з розподіленими параметрами вважають узгодженим, якщо:

вхідний опір лінії дорівнює її вихідному опору;

+ опір навантаження в кінці лінії дорівнює її хвильовому опору;

вхідний опір лінії дорівнює її хвильовому опору;

вхідний опір лінії дорівнює опору навантаження в кінці лінії.

327. Режим холостого ходу лінії з розподіленими параметрами характеризується тим, що:

Z₂ = 0, I₂ = 0;

+ Z₂ = ∞, I₂ = 0;

Z₂ = ∞, I₂ = ∞;

Z₂ = 0, I₂ = ∞.

328. Режим короткого замикання лінії з розподіленими параметрами характеризується тим, що:

Z₂ = 0, I₂ = 0;

Z₂ = ∞, I₂ = 0;

Z₂ = ∞, I₂ = ∞;

+ Z₂ = 0, I₂ = ∞.

329. Електрична стала дорівнює:

;

;

+ ;

.

330. Теорема Гауса в диференційній формі для середовища з постійною проникністю має вигляд :

;

+ ;

;

.

331. Електричне поле є потенціальним, якщо:

+

332. Магнітна стала µ₀ дорівнює:

1.16·10^-19 Гн/м;

8.85·10^-12 Гн/м;

+ 4·10^-7 Гн/м;

1,38·10^-23 Гн/м;

333. Одиниці вимірювання вектора електричного зміщення в системі СІ:

В/м²;

Ф/м²;

+Кл/м²;

Т/м²;

Вб/м².

334. В електростатичному полі лінії напруженості електричного поля:

паралельні до поверхні однакового потенціалу;

йдуть під кутом ±45º до поверхні однакового потенціалу;

+перпендикулярні до поверхні однакового потенціалу;

можуть бути розташовані під будь-яким кутом до поверхні однакового потенціалу залежно від конкретних граничних умов задачі.