- •2.1. Термінологія, діагностика і лікування кровотеч
- •1. Термінологічні дефініції, що визначають кровотечу:
- •2. Актуальність проблеми:
- •3. Причини кровотечі:
- •5. Зміни в організмі хворого при кровотечі:
- •3. Патогенез гемостазу при кровотечі:
- •3. Принципи діагностичного алгоритму при кровотечі: а) Клінічна діагностика:
- •4. Принципи і методи оцінки ступеня крововтрати:
- •1. Тимчасова зупинка кровотечі:
1. Тимчасова зупинка кровотечі:
А) Тимчасова зупинка артеріальної кровотечі:
а) накладання кровоспинного джгута, закрутки, турнікета вище місця ушкодження (рис. 2.1):
показання: кровотеча на кінцівках;
методика накладання джгута:
Рис. 2.1. Накладання кровоспинного джгута
перед накладанням джгута кінцівку піднімають;
джгут накладають проксимальніше і якнайближче до місця поранення, підклавши під нього матерію;
під джгут підкладають записку із вка зівкою точного часу його накладання (тримати джгут можна 1,5-2 години, у більш тривалому випадку джгут роз пускають щогодини на 10-15 хв., за мінюючи його пальцьовим притискан ням артерії);
не можна закривати джгут одягом або пов'язкою;
потерпілі із джгутом транспортуються в першу чергу;
• типові місця накладання джгута (рис. 2.2):
1 - на гомілку; 2 - на стегно; 3 - на передпліччя; 4 - на плече; 5 - на пахвову артерію; 6 - на стегно при пошкодженні артерії в верхній третині стегна;
• ефективність накладання джгута: визначають по зупинці кровотечі, зблідненні кінцівки, відсутності пульсу на периферії (слабко накладений джгут тільки підсилює кровотечу);
б) пальцеве притискання судини, що кровоточить, у місці її ушкодження або на всьому протязі:
Рис. 2.2. Типові місця накладання джгута
показання: кровотеча на голові, шиї, проксимальних відділах кінцівки, де накладання джгута технічно складне (навіть фізично сильна людина не в змозі притискати судину більше 15-20 хв.). Цей прийом важливий для підготовки до накладання джгута;
методика пальцьового притискання артерій: точки пальцьового притискання артерій на протязі (місця, де артерії максимально близько прилягають до кістки) (рис. 2.3, табл. 2.1):
Таблиця 2.1
Точки пальцьового притискання артерій
Назва артерії |
Зовнішні орієнтири |
Підлягаюча кістка |
іеглрогаїіз |
2 см вгору і вперед від отвору зовнішнього слухового проходу |
Скронева кістка |
а. їасіаііз |
2 см вперед від кута нижньої щелепи |
Нижня щелепа |
а. сагоііз соттипіз |
Середина внутрішнього краю кивального м'яза |
Сонний горбик поперечного відростка С6 |
а. зиЬсІауіа |
За ключицею в середній третині |
1 ребро |
а. ахіїїагіз |
Передня межа росту волосся в пахвовій западині |
Голівка плечової кістки |
5. Ьгаспіаііз |
Медіальний край двоголового м'яза в середній третині |
Внутрішня поверхня плечової кістки |
... (етогаїіз |
Середина пахової складки |
Горизонтальна гілка лобкової кістки |
а. роріііеа |
Вершина підколінної ямки |
Задня поверхня великогомілкової кістки |
Аогіа аЬсІотіпаїіз |
Ділянка пупка (притискають кулаком) |
Поперековий відділ хребта |
в) максимальне згинання кінцівки: • показання:
кровотеча з судин стегна (максимальне згинання в кульшовому суглобі);
кровотеча з судин гомілки і стопи (максимальне згинання в колінному суглобі);
кровотеча з судин кисті і передпліччя (максимальне згинання в ліктьовому суглобі);
г) накладання затискача на судину, що кровоточить (частіше використовують під час операції);
д) тампонада рани при кровотечі із дрібних артерій.
Б) Тимчасова зупинка венозної і капілярної кровотечі:
а) стискаюча пов'язка - на рану накладають асептичну пов'язку, а потім валик із кількох згорнутих стерильних серветок і щільно бинтують;
б) тампонада рани;
в) підвищене положення кінцівки;
г) асептична пов'язка (тільки при капілярній кровотечі). 2. Остаточна зупинка кровотечі:
А) Механічні методи зупинки кровотечі:
а) перев 'язка або прошивання судини в рані (гемостатичні шви для паренхіматозного органа);
б) перев'язка судини на протязі, якщо судину, що кровоточить, неможливо виявити серед тканин, або кровотеча розвинулась в результаті арозії чи гнійного розплавлення судини (небезпека арозії кукси судини). Для запобігання гангрени кінцівки судину перев'язують нижче відходження колатералей;
в) закручування, роздавлювання дрібних судин (існує небезпека поновлення кровотечі);
г) судинний шов, протезування або шунтування судини, якщо її перев'язка незворотно порушить кровопостачання тканин;
д) тампонада рани тривалістю до 5-6 діб (частіше для зупинки кровотечі з паренхіматозних органів і носа), стискаюча пов'язка до 2-3 доби;
є) ендоваскулярна емболізація судин;
є) видалення або резекція органа (спленектомія при кровотечі із ран селезінки, резекція шлунка при кровотечі з виразки або пухлини).
Б) Фізичні методи зупинки кровотечі:
а) гіпотермія: міхур із льодом на гематому, перенісся (при носовій кровотечі), промивання шлунка крижаною водою (при шлунковій кровотечі);
б) локальне заморожування з використанням рідкого азоту частіше використовують при операціях для запобігання кровотеч із печінки, мозку, судинних пухлин;
в) вплив високих температур: введення серветки, змоченої гарячим фізіологічним розчином, при кровотечі з паренхіматозних органів, електрокоагуляція судин, лазерна коагуляція судин.
В) Хімічні методи зупинки кровотечі:
а) засоби місцевого впливу: перекис водню, судинозвужувальні засоби (адреналін, норадреналін), інгібітори фібринолізу (Е-амінокапронова кислота місцево);
б) засоби загального впливу: інгібітори фібринолізу (Е-амінокапронова кислота внутрішньовенно), хлорид кальцію, речовини, що прискорюють утворення тромбопластину (дицинон, етамзилат), синтетичні аналоги вітаміну К (вікасол), речовини, що нормалізують проникність судинної стінки (аскорбінова кислота, рутин).
Г) Біологічні методи зупинки кровотечі:
а) засоби місцевого впливу: власні тканини організму (тампонування рани пасмом сальника або м'яза на судинній ніжці), препарати плазми (тромбін, фібриноген, гемостатична губка);
б) засоби загального впливу, які посилюють тромбоутворення: інгібітори фібринолізу (трасилол, контрикал та ін.), введення фібриногену, кріопреципітату, свіжозамороженої плазми, тромбоцитарної маси.
3. Комплексне лікування кровотечі (при кровотечі необхідно вирішувати, як мінімум, два завдання А) Зупинка кровотечі:
- для зупинки кровотечі використовують медикаментозні, хірургічні методи або їх комбінацію. Б) Заміщення крововтрати:
- наповнення судинного русла проводиться колоїдними, кристапоїдними та еритроцитовмісни- ми препаратами в об'ємі і пропорціях, які визначаються ступенем крововтрати (табл. 2.2).
Таблиця
Трансфузійна схема заміщення крововтрати
Рівень заміщення ОЦК |
Величина крововтрати (% ОЦК) |
Загальний обсяг трансфузійних середовищ (% до величини крововтрати) |
Компоненти кровозаміщення і їх співвідношення в загальному обсязі трансфузії |
1 |
До 10 |
200-300 |
Кристалоїди (монотерапія) або з колоїдами (штучними) (0,7+0,3) |
2 |
21-30 |
200 |
Кристалоїди, штучні колоїди і плазма (0,4+0,4+0,2) |
3 |
31-40 |
180 |
Еритроцитарна маса, натуральні, штучні колоїди, кристалоїди (0,3+0,2+0,3+0,2) |
4 |
41-70 |
170 |
Еритроцитарна маса, натуральні, штучні колоїди, кристалоїди (0,4+0,2+0,2+0,2) |
5 |
71-100 |
150 |
Еритроцитарна маса, натуральні, штучні колоїди, кристалоїди (0,5+0,2+0,1+0,2) |