- •1. Вступ
- •2. Основи мови програмування
- •§ 2.1 Вступ до мови програмування
- •§ 2.2 Алфавіт мови і структура програми
- •§ 2.3 Стандартні типи змінних
- •§ 2.4 Опис констант і змінних
- •§ 2.5 Організація вводу-виводу
- •§ 2.6 Вправи та завдання
- •3. Стандартні операції, процедури та функції
- •§ 3.1 Стандартні математичні операції мови
- •§ 3.2 Стандартні математичні функції
- •§ 3.3 Стандартні операції для роботи з символьною інформацією.
- •§ 3.4 Логічні операції
- •§ 3.5 Вправи та завдання
- •4. Графічна інформація та її обробка на мові Pascal.
- •§ 4.1 Організація відображення графічної інформації
- •§ 4.2 Вправи та завдання
- •5. Поняття розгалуження і вибору.
- •§ 5.1 Структура “якщо... То... Інакше...”
- •§ 5.2 Інструкція If... Then... Else...
- •§ 5.3 Інструкція Case
- •§ 5.4 Організація розгалужень в програмах
- •§ 5.5 Вправи та завдання
- •6. Організація циклів
- •§ 6.1 Цикл з параметром
- •§ 6.2 Цикл з передумовою
- •§ 6.3 Цикл з післяумовою
- •§ 6.4 Який з циклів використовувати?
- •§ 6.5 Приклади використання циклів при розв’язуванні конкретних задач.
- •§ 6.6 Вправи та завдання
- •7. Поняття про процедури та функції
- •§ 7.1 Чи потрібні процедури і функції
- •§ 7.2 Процедури
- •§ 7.3 Функції
- •§ 7.4 Вправи та завдання
- •8. Масиви § 8.1 Поняття масиву
- •§ 8.2 Пошук найбільшого або найменшого елементу масиву
- •§ 8.3 Сортування елементів масиву
- •§ 8.4 Приклади розв’язання задач з використанням масивів
- •§ 8.5 Вправи та завдання
- •9. Робота з літерними та символьними величинами
- •§ 9.1 Основні операції для роботи з літерними величинами
- •§ 9.2 Приклади розв’язування задач з використанням основних операцій для роботи з літерними величинами
- •§ 9.2 Лексикографічний метод генерації перестановок
- •§ 9.4 Вправи та завдання
- •10. Двомірні масиви
- •§ 10.1 Приклади використання двомірних масивів
- •§ 10.2 Вправи та завдання
- •11. Множини, записи, файли § 11.1 Множини
- •§ 11.2 Записи
- •§ 11.3 Файли
- •§ 11.4 Вправи та завдання
- •Побажання тим, хто відчув себе програмістом
- •Додатки Словник деяких зарезервованих слів та основних операцій мови
- •Основні команди оболонки програмування Turbo Pascal 5.5
- •Список рекомендованої літератури
7. Поняття про процедури та функції
У даному розділу ми постараємось описати процес створення процедур та функцій користувача, точніше програміста, адже звичайний користувач, у буквальному розумінні цього слова, буде користуватись вашою готовою програмою і до того, як ви писали саму програму йому абсолютно ніякої справи немає.
Ще одним головним завданням розділу є необхідність привести вас до осмислення написання і використання власних процедур і функцій. Авторам з практики відомо, що більшість з тих, хто починав програмувати на Бейсику у подальшому з великими труднощами приходять до використання цього потужного інструменту програміста. Але ми переконані, що зможемо вас переконати у використанні власних процедур і функцій.
§ 7.1 Чи потрібні процедури і функції
Питання, винесене до заголовку даного параграфу, може здатись вам дещо незрозумілим, як воно незрозуміле і нам. Адже ми до цього весь час використовували стандартні процедури і функції мови програмування, правда особливо на цьому не наголошували. А оскільки ми їх використовували, то вони потрібні! Але мова йтиме далі не про процедури і функції, вкладені в систему програмування розробниками мови, а про написання власних процедур і функцій. І ось тут питання стає доречним: чи потрібні власні процедури і функції? Відповідь однозначна: потрібні і навіть дуже, особливо при написанні великих програм. Уявимо собі таку картину, взяту з футбольного матчу. Перед початком гри тренер дає вказівку правому захиснику: “Ти повинен на 7, 12, 15, 21, 29, 43, 47, 54, 76 і 86 хвилинах зустрічі здійснювати рейди по правому краю.” Мабуть всім вам така інструкція здасться абсурдною. Нам також! Мабуть набагато простішою і ціннішою для гравця і всієї команди в цілому була б інструкція такого типу: “При можливості частіше здійснюй проходи по правому краю”!
Те ж саме і з програмою. Візьмемо конкретний приклад. Нехай нам потрібно розв’язати наступну задачу.
Задача 146 Знайти найменше спільне кратне (НСК) 5-ти чисел.
Розв’язання: Для розв’язання цієї задачі нам потрібно вміти знаходити НСК двох чисел. Тому спочатку розв’яжемо саме цю задачу, а потім повернемось до розв’язання сформульованої вище.
Задача 147 Знайти НСК 2-х чисел.
Розв’язання: Нам відомо, як знаходити НСД (nsd) за алгоритмом Евкліда (див задачу ). Скористаємось ним для знаходження НСК (nsk) на підставі такого твердження: якщо НСД (a,b)=nsd, то nsk=(a div nsd)·b. Спробуйте самостійно вивести дану формулу. А ми приведемо програмну реалізацію розв’язку задачі, не використовуючи ніяких коментарів, ми вже й так все роз’яснили.
program n_s_k1;
var a, b, a1, b1, nsk : longint;
begin
write(’ Введіть перше число: ’); readln(a);
write(’ Введіть друге число: ’); readln(b);
a1:=a; b1:=b;
while a1 <> b1 do
if a1 > b1 then a1 := a1–b1
else b1 := b1–a1;
nsk := (a div a1)*b;
writeln(’НСК чисел ’,a,’ та ’,b,’ = ’,nsk);
readln
end.
Тепер ми можемо повернутись до розв’язання попередньої задачі. Спосіб знаходження НСК для п’яти чисел полягатиме у тому, що ми знайдемо НСК для першого і другого числа, потім знайдемо НСК для знайденого перед цим НСК і третього числа, потім для НСК і четвертого і, нарешті, знайдемо НСК для знайденого на попередньому кроці НСК і п’ятого (останнього!) числа. Спробуйте самостійно реалізувати запропонований спосіб і перевірити, наскільки ваша програма відрізнятиметься від приведеної нижче нами.
program n_s_k1;
var a, b, b1, b2, b3, b4, b5, nsk : longint;
begin
write('Введiть перше число: '); readln(b1);
write('Введiть друге число: '); readln(b2);
write('Введiть трете число: '); readln(b3);
write('Введiть четверте число: '); readln(b4);
write('Введiть п''яте число: '); readln(b5);
a:=b1; b:=b2;
while a <> b do
if a > b then a := a - b
else b := b - a;
nsk := (b1 div a)*b2;
a:=nsk; b:=b3;
while a <> b do
if a > b then a := a - b
else b := b - a;
nsk := (nsk div a)*b3;
a:=nsk; b:=b4;
while a <> b do
if a > b then a := a - b
else b := b - a;
nsk := (nsk div a)*b4;
a:=b1; b:=b2;
a:=nsk; b:=b5;
while a <> b do
if a > b then a := a - b
else b := b - a;
nsk := (nsk div a)*b5;
writeln('НСК п''яти чисел = ',nsk);
readln
end.
Погодьтесь, що навіть читати текст програми, у якій чотири рази використовується один і той самий алгоритм, справа не для зовсім нормальних людей. Мабуть саме так мислили ті, хто стояв у витоків програмування, і мабуть, саме тому і було створено механізм процедур і функцій, який дозволяє написати досить великий одноманітний фрагмент програми у вигляді процедури або функції, а потім при необхідності викликати його, або як ще іноді кажуть – звертатись до нього при допомозі одного єдиного слова, яке і є назвою процедури або функції. Втім, перейдемо до справи. Перейдемо спочатку до процедур, адже нам потрібно вияснити різницю між процедурами і функціями, а також потрібно вияснити у якому випадку краще використовувати процедури, а у якому – функції.