- •Тема 28. Досягнення російської архітектури та мистецтва у 18 столітті.
- •1. Архітектура. Стиль бароко.
- •Ансамбль Смольного монастиря. Санкт-Петербург.
- •Ф.Б.Растреллі. Смольний собор всіх навчальних закладів.
- •Ф.Б.Растреллі. Воронцовський палац. 1749-1757. Санкт-Петербург.
- •Ф.Б.Растреллі. Строганівський палац.
- •М.Ф.Казаков. Сенатський палац. 1776-1787. Нині резиденція президента Росії. Московський Кремль.
- •2. Скульптура.
- •М.Е.Фальконе. Пам’ятник Петру і. 1768-1770, відкритий у 1782.Граніт, бронза. Висота 10,4 м. Сенатська площа. Петербург.
- •Ф.І. Шубін. Портрет князя а.М. Голіцина. 1773. Тг
- •Ф.І.Шубін. Портрет м.В.Ломоносова. 1792. Російський музей.
- •Портрет б.П.Шереметєва. Портрет а.А.Безбородька. Портрет князя Голіцина.
- •3.Живопис.
- •Портрети роботи Федора Степановича Рокотова
- •Федір Рокотов Портрет о.П. Струйської.1772. Третьяковська галерея, Москва
- •Автопортрет. 1783 (?). Челябінська обласна картинна галерея, Челябінськ.
- •Д.Г. Левицький. Портрет г.К.Левицького (?)
- •1779. Третьяковська галерея, Москва
- •Твори Дмитра Григоровича Левицького.
- •Портрет Дені Дідро. 1773-74. Музей мистецтва та історії, Женева.
- •Музей, Санкт-Петербург. Третьяковська галерея, Москва.
- •Портрет князя а.Б.Куракина. 1802. Портрет Павлі і у білоу далматинку. 1799-1800. Третьяковська галерея, Москва.
- •Боровиковський в.Л. Портрет Катерини іі на прогулянці у Царськосельському парку (з Чисменською колоною на фоні). 1794. Третьяковська галерея.
- •Боровиковський в.Л. Портрет м.І. Лопухіної. 1797. Третьяковська галерея, Москва.
- •Боровиковський в.Л. Портрет а. Г. Гагаріної та в. Г. Гагаріної. 1795. Третьяковська галерея, Москва.
- •Михайло Шибанов. Свято весільного зговору. 1777.
- •Михайло Шибанов. Селянський обід. 1774.
М.Е.Фальконе. Пам’ятник Петру і. 1768-1770, відкритий у 1782.Граніт, бронза. Висота 10,4 м. Сенатська площа. Петербург.
Скульптор відкинув тут традиційні атрибути монарха й надав Петру риси античного громадянина і героя. Кінний монумент насичений енергією, бурхливим рухом. Прагнучи вперед, могутній вершник топче змію, що символізує ницість і підступи ворогів. Глибина філософського задуму, оригінальність композиції, чистота силуету, повнота і міцність пластичних форм надають скульптури виключної краси.
Російська скульптура ІІ пол. ХУІІІ ст. висунула першокласного майстра-реаліста Федота Івановича Шубіна (1740-1805), народного самородка, вихідця з селянського середовища.
Ф.І. Шубін. Портрет князя а.М. Голіцина. 1773. Тг
В зображенні О.М.Голіцина Шубін показує освіченого аристократа, філософа-споглядальника, в якому тонкий розум сполучаються з іронією вольтеріанця і презирливою гординею дворянина.
Ф.І.Шубін. Портрет м.В.Ломоносова. 1792. Російський музей.
Портрет б.П.Шереметєва. Портрет а.А.Безбородька. Портрет князя Голіцина.
В бюстах П.А.Румянцева-Задунайського, Г.О.Потьомкіна, А.А.Безбородька, З.Г.Чернишова перед нами постають сильні, темпераментні натури. Але, як це розкриває художник, пристрасть і сила характеру дуже часто у таких людей набувають риси невгамовної чуттєвості, пихи, дивацтва і грубощів, зливаючись в складну багатогранну характеристику людини.
У творчості скульпторів - класицистів: Івана Прокоповича Прокоф’єва (1758-1828), Михайла Івановича Козловського (1753-1802), Федора Гордійовича Гордєєва (1744-1810), І.П.Мартоса (1754-1835) прогресивні ідеї сучасності отримали абстрактне інакомовне вираження.
І.П.Прокоф’єв. Тритони. Фонтан Петергофа. 1800.
І.П.Прокоф’єв. Актеон, гнаний псами. 1784.
І.П.Прокоф’єв. Святий Андрій Первозванний. Скульптура Казанського собору в Петербурзі.
М.І.Козловський. Самсон роздирає пащу лева. Скульптурна група Великого каскаду в Петергофі. Виконана В.Л.Самсоновим у 1947 р. за зразком 1802 р. Бронза.
М.І.Козловський. Мінерва і Геній мистецтв. 1796. Бронза.
М.І.Козловський. Пам’ятник О.В.Суворову у Санкт-Петербурзі. 1799-1801. Бронза, граніт.
В своєму пам’ятнику генералісимусу О.В.Суворову М.І.Козловський представив алегоричну фігуру Марса, що розкрив свій меч проти ворогів. Відносно невеликий пам’ятник, завдяки майстерності і тонкому розрахунку скульптора, набув монументальної краси і виразності.
М.І.Козловський. Гіменей. 1796. Мармур.
Ф.Г.Гордєєв. Надгробок Н.М.Голіциної. 1780.
Ф.Г.Гордєєв. Прометей. Метал. 1769. Відлитий у ХІХ ст. Російський музей.
Ф.Г.Гордєєв. Геркулес і Флора. Парадні сходи Камеронової галереї у Царському Селі. Вільний повтор з античних оригіналів.
Мистецтво цих скульпторів було присвячено прекрасній, вільній, гармонійно розвиненій людині, ідеал якої вони вбачали в античній міфології й мистецтві. Живе одухотворене оголене тіло, як уособлення природи людини, було головним предметом мистецтва І.Прокофьєва та М.Козловського. Їхнім статуям притаманні впевнена невимушена постановка, ясність і цільність силуету, краса пропорцій, пружність і сила пластичних форм.