- •Методичні вказівки
- •6.050103 «Програмна інженерія»
- •Лабораторна робота №1 Програмування лінійних та розгалужених обчислювальних процесів Мета роботи
- •Завдання на лабораторну роботу
- •Основні теоретичні відомості
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2 Програмування задач циклічної структури Мета роботи
- •Завдання на лабораторну роботу
- •Основні теоретичні відомості
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Програмування задач з використанням функцій Мета роботи
- •Завдання на лабораторну роботу
- •Основні теоретичні відомості
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5 Програмування задач по обробці послідовності символів Мета роботи
- •Завдання на лабораторну роботу
- •Основні теоретичні відомості
- •Основні теоретичні відомості
- •Контрольні запитання
- •Література
Контрольні запитання
Чим відрізняється визначення шаблона структури від визначення структури?
Запишіть (у виді прикладів) способи доступу до членів структури, до елементів масиву ‑ члена структури, до членів структури, що є елементом масиву.
Що означає код (*str).alpha і як його ще можна записати?
Як ініціалізувати елементи структури?
Напишіть код, що визначає розмір масиву структур.
Чи правильний запис struct x{int x,y;double z[2];}x;?
Схематично показати розподіл пам'яті для структури
struct{int alfa;
int a : 5;
int b : 3;
char ch;}record;
Наведіть приклад використання структури в іншій структурі. Привласніть значення одному елементу цієї структури.
Що таке об'єднання (union)? Як створити шаблон об'єднання і саме об'єднання?
Схематично показати розподіл пам'яті для об'єднання
union{long word;
char delta;
int number;
char gamma[4];}UN;
Як ініціалізувати об'єднання?
Чим структура відрізняється від об'єднання?
Для чого можна використовувати бітові поля?
Як задається розмір бітового поля при описі його в структурі?
Запишіть визначення структури для збереження імені, що включає до 40 символів, поля для збереження інформації про родинний стан як одного з чотирьох значень і поля для збереження відділу як одного з восьми значень.
Чи може до бітового поля застосовуватися операція "одержати адресу" &?
Література
Абрамов С.А., Гнездилова Г.Г., Капустина Е.Н., Селюн М.И. Задачи по программированию. – М.:Наука, 1988. – 224с.
Павловская Т.А. С/C++. Программирование на языке высокого уровня. – СПб.: Питер, 2003. – 461с.
Павловская Т.А. Структурное программирование: Учеб. пособие/ Т.А. Павловская, Ю.А. Щупак. – СПб.: Питер, 2002. – 240с.
Керниган Б. Язык программирования С: Пер. с англ./Б. Керниган, Д. Ритчи. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: Вильямс, 2006. – 304с.
Крячков А.В., Сухинина И.В., Томшин В.К. Программирование на С и С++: Учеб. Пособие для вузов/ Пер. ред. В.К. Томшина. – 2-е изд., испр. – М.: Горячая линия – Телеком, 2006. – 344с.
Глинський Я.М. С++ Builder: Навч. посіб./ Я.М. Глинський, В.Є. Анохін, В.А. Ряжська. – Л.: Дсол., 2003. – 192с.
Демидович Е.М. Основы алгоритмизации и программирования. Язык С: Учеб. пособие, - СПб.: БХВ – Петербург, 2006. – 440с.
Шилдт Г. Искусство программирования на С++. СПб.: БХВ – Петербург, 2006. – 496с.
Шилдт Г. Справочник программиста по С/С++: Пер с анг. – 2-е изд. – М.: ВШ, 2000. – 447с.
Культин М.Б. С/С++ в задачах и примерах. – СПб.: БХВ – Петербург, 2005. – 288с.
Дейтел Х.М. Дейтел П.Дж. Как программировать на С++: Пер с англ. – М.: Бином, 1999. – 1022с.
Либерти Д. Освой самостоятельно С++: 10 минут на урок. 2-е изд. – М.: Издат. Дом «Вильямс», 2004. – 352с.
Ишкова Э.А. С++. Начала программирования. 2-е изд. перераб. и доп. – М.: ЗАО «Изд-во Бином», 2001. – 479с.
Крупник А. Изучаем С. – СПб: Питер, 2001. – 256с.
Лоуден К. С++. Карманный справочник. – СПб.: Питер, 2004. – 220с.
Додаток А Титульний аркуш
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Запорізький національний технічний університет
кафедра програмних засобів
Лабораторна робота № 1
Програмування лінійних процесів
Викоконав(ла)
ст. гр. ІОТ-312 В.В. Іванов
Прийняв
доцент Е.Н. Сидоров
ст. викл. В.В. Воробьов
ас. В.Д. Петров
Запоріжжя, 2012
Додаток Б Основні типи даних. Модифікатори
Усі типи, що використовуються у С++, поділяються на 3 вида:
вбудовані (базові),
похідні (покажчики та посилання),
непередвизначені (користувацькі, в т.ч. класові).
До базових типів відносять: int, char, bool, float, double.
Модифікатори типу: signed, unsigned, long, short
Таблиця Б.1 – Діапазони значень для змінних базових типів мови С++
Тип |
Розмір біт |
Мінімальний діапазон |
char |
8 |
-127-127 чи 0-255 |
unsigned char |
8 |
0-255 |
int |
16 |
-32767-32767 |
unsigned int |
16 |
0-65 535 |
signed int |
|
Аналогічний типу int |
short int |
16 |
Аналогічний типу int |
unsigned short int |
|
0-65 535 |
signed short int |
|
Аналогічний типу short int |
long int |
32 |
-2 147 483 647-2 147 483 647 |
signed long int |
|
Аналогічний типу long int |
unsigned long int |
32 |
0-4 294 967 295 |
long long int |
|
-(263-1)-263-1(тільки в С99) |
signed long long int |
|
Аналогічний типу long long Int (тільки в С99) |
unsigned long long int |
|
0-264-1(тільки в С99) |
float |
32 |
6 значимих цифр |
double |
64 |
10 значимих цифр |
long double |
80 |
10 значимих цифр |
Додаток В Схема компіляції програми
Додаток Д Таблиця ASCII – кодів символів
Таблиця Ж.1 – Символи ASCII з кодами 0-127
Код |
Символ |
Код |
Символ |
Код |
Символ |
Код |
Символ |
0 |
NUL |
32 |
SP |
64 |
@ |
96 |
` |
1 |
SOH |
33 |
! |
65 |
A |
97 |
a |
2 |
STX |
34 |
“ |
66 |
B |
98 |
b |
3 |
ETX |
35 |
# |
67 |
C |
99 |
c |
4 |
EOT |
36 |
$ |
68 |
D |
100 |
d |
5 |
ENQ |
37 |
% |
69 |
E |
101 |
e |
6 |
ACK |
38 |
& |
70 |
F |
102 |
f |
7 |
BEL |
39 |
‘ |
71 |
G |
103 |
g |
8 |
BS |
40 |
( |
72 |
H |
104 |
h |
9 |
HT |
41 |
) |
73 |
I |
105 |
i |
10 |
LF |
42 |
* |
74 |
J |
106 |
j |
11 |
VT |
43 |
+ |
75 |
K |
107 |
k |
12 |
FF |
44 |
, |
76 |
L |
108 |
l |
13 |
CR |
45 |
- |
77 |
M |
109 |
m |
14 |
SO |
46 |
. |
78 |
N |
110 |
n |
15 |
SI |
47 |
/ |
79 |
O |
111 |
o |
16 |
DLE |
48 |
0 |
80 |
P |
112 |
p |
17 |
DC1 |
49 |
1 |
81 |
Q |
113 |
q |
18 |
DC2 |
50 |
2 |
82 |
R |
114 |
r |
19 |
DC3 |
51 |
3 |
83 |
S |
115 |
s |
20 |
DC4 |
52 |
4 |
84 |
T |
116 |
t |
21 |
NAK |
53 |
5 |
85 |
U |
117 |
u |
22 |
SYN |
54 |
6 |
86 |
V |
118 |
v |
23 |
ETB |
55 |
7 |
87 |
W |
119 |
w |
24 |
CAN |
56 |
8 |
88 |
X |
120 |
x |
25 |
EM |
57 |
9 |
89 |
Y |
121 |
y |
26 |
SUB |
58 |
: |
90 |
Z |
122 |
z |
27 |
ESC |
59 |
; |
91 |
[ |
123 |
{ |
28 |
FS |
60 |
< |
92 |
\ |
124 |
| |
29 |
GS |
61 |
= |
93 |
] |
125 |
} |
30 |
RS |
62 |
> |
94 |
^ |
126 |
~ |
31 |
US |
63 |
? |
95 |
_ |
127 |
Del |