2. Опис установки і методика проведення роботи.

Схема установки і прилади, призначені для визначення основних похибок ТО і його складових елементів, зображені на рис.2.

Рис. 2

Установка складається: із термометра опору, що включає в собі автоматичний міст (КСМ)- 9 і термоперетворювач опору Rt-5, а також лабораторний переносний потенціометр (ПП)- 11; джерело регульованої напруги (ИРН)- 6; магазин опорів (МС)-10; термошафа - 2, що має нагрівач - 3 і устрій для зміни подаваного на нагрівник напруги -1; зразковий ртутний термометр - 4;щиток-12, що містить перемикачі П1,П2 і П3, положення яких забезпечує різноманітні варіанти підключення елементів всієї установки; міліамперметр - 8 для контролю за струмом, що протікає через термоперетворювач -5 і зразковий опір R_N-7.

Схема установки дозволяє зробити градуювання ТО, перевірку автоматичного моста і термометра опору.

При повірці ТО у комплекті з мостом, а також при градуюванні ТО, останній розміщають у термошафі 2. Шляхом зміни положення регулятора напруги -1 встановлюється напруга на нагрівачі -3 і в термошафі створюється необхідна температура. За дійсне значення температур у шафі приймаються показання зразкового ртутного термометра 4.

2.1.Градуювання то

При градуюванні ТО використовують потенціометричний метод виміру опору термоперетворювача. Для цього вимикач П2 включають, а П3 переключають у середнє положення. Тоді в ланцюг джерела регульованої напруги -6 послідовно будуть включені ТО Rt-5, зразковий опір (R_N = 100 Ом) - 7 і контрольний міліамперметр - 8. За допомогою перемикача П1 до лабораторного потенціометра - 11 можуть по черзі підключатися ТО Rt (положення П1 вправо) або зразковий опір R_N (положення П1 вліво). Струм у ланцюзі, контрольований міліамперметром -8, підтримується постійним і не повинен перевищувати 5 мА.

Установивши у термошафі -2 необхідну температуру, потенціометром ПП –11, при незмінній силі струму в колі, вимірюють падіння напруги:

на зразковому опорі R_N

U_N=IR_N (1)

на ТО Rt

Ut=IRt (2)

опір ТО знаходять із вираження

Rt= (3)

Градуювання ТО роблять з інтервалом 20...30⁰С при повільному підвищенні температури термошафи поступовим підвищенням напруги на нагрівачі (прямої хід). Після досягнення температур, що відповідає максимальному значенню, зазначеному на шкалі автоматичного моста, поступовим зменшенням напруги на нагрівачі при тих же показаннях зразкового термометра вимірюють опір термоперетворювача (зворотній хід). В кожному напрямку повинно бути 8-10 вимірів

Отримані результати вимірів заносять у табл. 1 і по середніх значеннях опору будують градуйовочний графік (статичну характеристику) термоперетворювача, по осі абсцис якого відкладають значення температур за показниками зразкового ртутного термометра, а по осі ординат - значення опорів термоперетворювача опору Rt, визначені по (3).

Таблиця 1

Дійсне значення темпера -тури, 0С	Ut, мВ		UN, мВ		Опір термоперетворювача, Ом
	Прямий хід	Зворотній хід	Прямий хід	Зворотній хід	Прямий хід	Зворотній хід	Середнє значення

Далі виконують повірку градуювання ТО, використовуючи для цього побудований градуйовочний графік для ТО.

Знаходять значення опорів ТО при температурах, що відповідають оцифрованим значенням температури по шкалі автоматичного моста. Результати заносять у табл. 2 і визначають похибки градуювання ТО, приймаючи за дійсні значення - значення опору з градуйовочних таблиць (додаток 1)

Таблиця 2

Показання по градуйовочній кривій		Дійсні значення опору термо-перетворювача (по градуйовочній таблиці), Ом	Похибка
Температура 0C	Опір термо-перетворювача Ом		Абсолютна Ом	Відносна %

Після обчислення абсолютних і відносних похибок, порівнюють їх із межею допустимих основних похибок для типу термоперетворювача, що повіряється.