Теоретичні відомості з розділу «Сонячна система. Планети земної групи». У Сонячну система входять:

• Сонце і вісім великих планет з більш ніж 100 супутниками;

• більше 100 000 астероїдів та орієнтовно 1011 комет;

• незліченна кількість дрібних, так званих метеорних тіл (шириною від 100 метрів до мізерно малих порошин).

Центральне положення в Сонячній системі займає Сонце. Його маса приблизно в 750 разів перевищує масу всіх інших тіл, що входять у цю систему.

Планети Сонячної системи поділяються на дві групи:

- планети земної групи – Земля, Меркурій, Венера і Марс – мають відносно невеликі розміри і масу, складаються з важких хімічних елементів і тому мають велику густину та тверду поверхню; у них мала швидкість обертання навколо своєї осі і мала кількість або відсутність супутників.

- планети-гіганти – Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун – не мають твердої поверхні, бо складаються з легких хімічних елементів (90% Гідрогену і Гелію) і мають малу густину; велика швидкість добового обертання та велика кількість супутників.

Меркурій (бог торгівлі і покровитель мандрівників).

• Меркурій є однією з найменших планет Сонячної системи, яку рідко кому випадало спостерігати неозброєним оком, бо знаходиться вона найближче до Сонця (приблизно 58 млн. км).

• Його маса складає 0,06 маси Землі.

• Атмосфера на Меркурії дуже розріджена і складається переважно з гелію, тому його денна півкуля нагрівається до +430 ⁰С, але протягом тримісячної ночі поверхня охолоджується до -170 ⁰С, так як ґрунт має низьку теплопровідність.

• Атмосферний тиск на Меркурії 10 – 15атмосфер.

• Тривалість дня і ночі та погода тут майже не змінюється, бо вісь обертання Меркурія майже перпендикулярна (83⁰) до площини орбіти, і змін пір року на ньому майже не відбувається.

• Як найближча до Сонця планета, Меркурій одержує від центрального світила значно більшу енергію, ніж, наприклад, Земля (у середньому в 10 разів).

• Поверхня Меркурія суцільно вкрита кратерами і в цілому схожа на поверхню Місяця, от тільки кратери розташовані густіше і вони плоскіші, тому і контраст між темними та світлими ділянками виражений слабше. Один з великих кратерів названий на честь Тараса Шевченка.

Венера (богиня кохання і краси).

• Венера — друга планета від Сонця (приблизно 108 млн. км), майже такого ж розміру, як і Земля ( приблизно 0,85 маси Землі).

• Венера — третій за яскравістю об'єкт на небі; її блиск поступається лише блиску Сонця та Місяця.

• Українська народна назва Венери — Вечірня або Вранішня зоря, тому що вона першою з’являється на вечірньому небосхилі й останньою гасне на світанку.

• Венера обертається в зворотному напрямку — зі сходу на захід, а не з заходу на схід, як Земля і більшість інших планет.

• Про те, що у Венери є атмосфера, стало відомо у 1761 p., відкриття належить М.В.Ломоносову. Атмосфера складається в основному з вуглекислого газу та азоту. Вуглекислий газ, пропускаючи сонячні промені, дозволяє нагріватися поверхні і не випускає тепло назад у космос, що є причиною парникового ефекту. Через це поверхня Венери сильно розігріта (+480 ⁰С), хоч Венера і розташована удвічі далі від Сонця, ніж Меркурій.

• Атмосферний тиск біля поверхні Венери дорівнює 90 атмосфер і є найбільшим серед планет земної групи. На Землі такий тиск буде в океані на глибині 900 метрів.

• Нахил осі Венери до площини її орбіти близький до прямого кута, тому північна і південна півкулі завжди освітлюються Сонцем однаково.

• Хмарний шар Венери, що ховає від нас її поверхню, розташований на висоті 49-68 км, за щільністю нагадує легкий туман і складається, в основному, з пари сірчаної кислоти (80%).

• Майже вся поверхня Венери вкрита лавою, яка виливається з більш ніж 400 велетенських вулканів.

• За традицією назви кратерам на Венері дають на честь жінок, які зробили суттєвий внесок у розвиток нашої цивілізації. Один з вулканів назвали на честь астронома Харківської астрономічної обсерваторії Валентини Федорець.

• Радіолокаційні дослідження, що проводяться як із Землі, так і з автоматичних міжпланетних станцій, дали можливість вивчити рельєф поверхні Венери. На ній виявлені гірські хребти і кратери.