- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни полтавский національний педагогічний університет імені в.Г. Короленка
- •2.Методичні поради до виконання індивідуального завдання до другого модуля
- •2.1.Оцінка стану мікроклімату
- •Швидкість повітря за показами кататермометру
- •2.2.Оцінка загазованості робочої зони
- •2.3. Визначення інтенсивності загально обмінної вентиляції
- •Швидкість повітря у витяжному вікні
- •2.4. Оцінка природного освітлення
- •Кпо в залежності від розряду зорової роботи для ііі географічного поясу
- •2.5. Оцінка штучного освітлення
- •Норми освітлення робочих місць газорозрядними ламами
- •Рекомендована питома потужність штучного освітлення для навчальних приміщень
- •Характеристика деяких джерел світла
- •Ккд окремих світильників для люмінесцентних ламп
- •Коефіцієнт, який враховує відбивання світлового потоку від стін і стелі
- •2.6. Оцінка стану електробезпеки
- •Наслідки дії електричного струму на людину
- •Формули для визначення опору розтікання току від одиночного заземлювача
- •2.7. Оцінка величини крокової напруги
- •2.8. Оцінка блискавкозахисту споруд
- •Інтенсивність грозової діяльності
- •Зона а зона б
- •Література
2.7. Оцінка величини крокової напруги
Рис.2.1. Схема розтікання струму в грунті
Крокова напруга
(2.20)
де , І – струм, що стікає в землю ,А;
ρ - питома провідність ґрунту, Ом∙м;
х – відстань від заземлювача,м;
Δх – крок людини,м( Δх=0,6м).
Струм, що стикає в грунт може бути визначений за формулою (2.16).
Безпечна відстань визначається з умови, що безпечна напруга змінного струму складає Uк=2В
, м. (2.21)
2.8. Оцінка блискавкозахисту споруд
1.Визначення потрібної для об’єкта зони захисту блискавковідводу.
За розмірами будинку визначається очікувана кількість ударів блискавки за рік для будинків і споруд прямокутної форми визначається за формулою:
, (2.22)
де, h – найбільша висота будинку або споруди, м;
b, – відповідно ширина і довжина будинку або споруди, м;
n – середньорічна кількість ударів блискавки в 1 км2 земної поверхні (питома густина ударів блискавки в землю) в районі розташування будинку або споруди (табл.2.13).
Інтенсивність грозової діяльності
Таблиця 2.13
Середньорічна тривалість грози, год. |
Питома густина ударів блискавки в землю, n, 1/(км2рік) |
10-20 |
1 |
20-40 |
2 |
40-60 |
4 |
60-80 |
5,5 |
80-100 |
7 |
100 і більше |
8,5 |
Середньорічна тривалість грози в окремих регіонах і промислових центрах визначається за даними метеорологічних станцій, найближчих до даного регіону. Як приклад наведемо значення для деяких міст України:
Сімферополь…………………………………………………. 40…60 год.
Київ, Львів, Одеса ,Полтава………………………………… 60…80 год.
Донецьк, Запоріжжя, Ужгород……………………………... 80…100 год.
За таблицею 2.14 визначається тип зони захисту
Класифікація будівель та споруд за категоріями блискавкозахисту
Таблиця 2.14
№ |
Будинки і споруди |
Місце розташування |
Категорія захисту |
Тип зони захисту |
1 |
Будинки і споруди або їх частини, приміщення яких згідно ПУЕ відносяться до зон класів В-І і В-ІІ |
На всій території країни |
І |
Зона А |
2 |
Те саме класів В-Іа, В-Іб і В-ІІа |
В місцевостях із середньою тривалістю грози 10 год./рік і більше |
ІІ |
N>1 – зона А; N<1 – зона Б |
3 |
Зовнішні установки, які утворюють згідно з ПУЕ зону класу В-Іг, наприклад, технологічні установки та відкриті склади, в яких утримуються горючі гази або ЛЗР, зливоналивочні естакади, очисні споруди і т.п. |
На всій території країни |
ІІ |
Зона Б |
4 |
Будинки і споруди або їх частини, приміщення які згідно ПУЕ відносяться до зон класів П-І, П-І І і П-І Іа |
В місцевостях з середньою тривалістю грози 20 год./рік і більше |
ІІІ |
Для будинків І і ІІ ступіней вог-нестійкості при 0,1<N<2 і для ІІІ-V(0,02<N<2) - зона Б, N>2 – зона А |
5 |
Зовнішні установки і відкриті склади, які утворюють згідно з ПУЕ зону класу П-І І І |
В місцевостях з середньою три-валістю грози 20 год/рік і більше |
ІІІ |
0,1<N<2-зона Б, N>2 – зона А |
6 |
Будинки і споруди ІІ І, ІІ Іа, П Іб, ІV, V ступіней вогнестійкості, в яких відсутні приміщення, що відносяться згідно з ПУЕ до зон вибухо- і пожежонебезпечних класів |
Те саме |
ІІІ |
0,1<N<2- зона Б N>2 – зона А |
7 |
Будинки обчислювальних центрів, в тому числі, що розташовані в міській забудові |
В місцевостях з середньою три-валістю грози 20 год/рік і більше |
ІІ |
Зона Б |
8 |
Димові та інші труби підприємств і котелень, башти і вишки всіх призначень заввишки 15 м . |
В місцевостях з середньою тривалістю грози 10 год/рік і більше |
ІІІ |
– |
2. Відповідно до визначеної зони та схеми розміщення блискавковідводів (один чи два) розраховують розміри зони захисту.
Зона захисту одиночного стержневого блискавковідводу – це конус заввишки h0 (рис.2.2). Розміри зони захисту визначаються за формулами 2.23…2.25. За розмір hх приймається висота найвищої точки будинку або споруди.
Рис. 2.2. Зона захисту поодинокого стержневого блискавковідводу:
1 - межа зони захисту на рівні hх; 2 - межа зони захисту на рівні землі.
Зона А Зона Б
; ; (2.23)
; ; (2.24)
; ; (2.25)
Зона захисту двох стержневого блискавковідводу однакової висоти при h<150 м зображена на рис. 2.3. Вона має дві торцеві області і внутрішню область. Габарити торцевих областей визначаються за формулами для поодинокого блискавковідводу(2.26…2.31).
Мал. 3.2. Зона захисту подвійного стержневого блискавковідводу:
1 - межа зони захисту на рівні hx; 2 - межа зони захисту на рівні землі.
Габаритні розміри внутрішньої області зони захисту визначаються:
При L<h розміри зон hс,rс,rсх, дорівнюють відповідно h0,r0,rх (2.23-2.25)
при h<L<2·h