Аналіз структури пасиву балансу
Дані пасиву балансу дозволяють визначити які зміни відбулися у структурі власного і позичкового капіталу та скільки залучено у оборот підприємства довгострокових і короткострокових коштів. Тобто пасив показує звідки взялись кошти, спрямовані на формування майна підприємства.
Необхідність у власному капіталі (1рП) обумовлена вимогами самофінансування підприємства. Статутний капітал є основою самостійності і незалежності підприємства. Проте фінансування підприємства тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідне. Треба мати на увазі, що якщо ціни на фінансові ресурси невисокі, а підприємство може забезпечити більш високий рівень віддачі на вкладений капітал, ніж сплачує за кредитні ресурси, то, залучаючи позикові кошти, воно може підвищити рентабельність власного капіталу.
В той же час, якщо кошти підприємства в основному створені за рахунок короткострокових зобов’язань, то його фінансове положення буде нестійким, оскільки з капіталами короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота, спрямована на залучення у оборот на нетривалий час інших капіталів і на контроль за своєчасним їх поверненням.
Фінансове положення підприємства багато у чому залежить від оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу.
При виконанні аналізу джерел формування майна підприємства повинні бути розглянуті абсолютні та відносні відхилення у власних та залучених коштах підприємства. При цьому у першу чергу необхідно відповісти на питання:
які кошти (власні чи залучені) є основними джерелами формування активів підприємства?
яким є напрям зміни частини власного капіталу (фактичного, за вирахуванням збитків і заборгованості засновників) у структурі пасивів за період, що аналізується?
Відмітимо, що оцінка змін, що відбулися у структурі капіталу, може бути різною з позицій інвестора і підприємства.
Для банків та інших інвесторів більш надійним є, якщо доля власного капіталу у підприємства є більш високою. Це виключає фінансовий ризик. Підприємства ж, як правило, зацікавлені у залученні позикових коштів. Адже, отримавши позикові кошти під менший відсоток, ніж економічна рентабельність підприємства, можна розширити виробництво і підвищити дохідність власного капіталу підприємства.
2.2.3 Аналіз фінансових коефіцієнтів діяльності підприємства
Фінансові показники доцільно узагальнити за ознакою операційної діяльності як основного «фокусу» підприємства з урахуванням ринкової орієнтації (рисунок 1).
Рисунок 2.1 – Узагальнення фінансових показників функціонування підприємства
Аналіз із застосуванням коефіцієнтів полягає в тому, що оцінку фінансового стану підприємства здійснюють за допомогою фінансових коефіцієнтів, розрахованих на основі Форми №1 «Баланс» і Форми №2 «Звіт про фінансові результати».
За даним методом вивчаються такі важливі аспекти фінансового стану і результатів діяльності підприємства як ліквідність, платоспроможність, рентабельність, ділова активність.
Коефіцієнти, що доцільно використовувати для аналізу узагальнені в таблиці 2, а у таблиці 3 наведені умовні позначення.
Для полегшення процесу розрахунку і аналізу показників в таблиці наведено формули розрахунку і викладено економічний зміст окремих показників.
Після розрахунків необхідно:
Проаналізувати отримані данні, визначити сильні та слабкі сторони діяльності підприємства, можливості та загрози, що виникають на сучасному етапі розвитку підприємства; виокремити основні фактори впливу внутрішнього та зовнішнього середовища на функціонування і розвиток досліджуваного суб’єкта економіки
Намітити рекомендації щодо поліпшення отриманих фінансових показників (за кожним напрямком аналізу). Необхідно звернути увагу та те, що потреба в капіталі необхідному як для реалізації запропонованих заходів, так і для здійснення поточної діяльності підприємства буде розраховуватись в наступному розділі курсової роботи.