- •Інформаційно-вимірювальні комплекси у нафтовій та газовій промисловості
- •Та вимірювальна техніка”
- •Мета і завдання курсової роботи
- •2 Організація роботи над курсовою роботою
- •Тематика курсових робіт
- •4 Структура і зміст курсової роботи
- •5 Вимоги до оформлення курсовї роботи
- •6 Розробка функціональної структури івк і вибір технічних засобів
- •7 Метрологічний аналіз інформаційно-вимірювальних каналів
- •Ексцес даного розподілу буде визначатись як:
- •8 Захист курсовоЇ роботи
- •Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- •Курсове проектування
Ексцес даного розподілу буде визначатись як:
Т = Кр2 + 6р (1 - р) + t (1 - р2) =
= 1,80,332 + 60,33(1 - 0,33) + 3(1 - 0,332) = 4,19,
а контрексцес
Т = 1/Т = 1/(4,19)1/2 = 0,5
Ентропійний коефіцієнт композиції нормального і рівномірного розподілу визначається за кривою 5 (рисунок 7.5, б) при р=0,33: kТ = 2,066. Отримати ентропійний коефіцієнт можна також аналітичним способом по наближеній формулі, яка апроксимує дану криву:
k = kН – р1,4(5,7 - k) 0,14 + 0,4(kН – k)2,
де р – вага складової з ентропійним коефіцієнтом k, kН – ентропійний коефіцієнт нормального розподілу (kН = 2,066).
Отже, відповідно до даної формули значення kТ складатиме:
kТ = 2,066 - 0,331,4(5,7 - 1,8) (0,14 + 0,4(2,066 - 1,8)2) = 2,0656 2,066
Отримане аналітичне значення повністю співпадає зі значенням, отриманим за допомогою графічних даних (крива 5, рис.7.5, б). Значення kТ = 2,066 відповідає нормальному закону розподілу, отже результатом сумування нормального і ріномірного розподілу в нашому випадку буде значення похибки, розподілене за нормальним законом.
а) крива 1 – відповідає сумуванню двох складових розподілених нормально;
2 – рівномірна з нормальною; 3 – дві складові розподілені рівномірно;
4 – арксинусоїдальна і рівномірна; 5 – два арксинусоїдальних розподіла;
б) криві 1 – 3 відповідають сумуванню рівномірного, трикутного і нормального розподілу з дискретним двохзначним розподілом; 4 – 6 – сумування нормального розподілу відповідно з арксинусоїдальним, рівномірним і експоненціальним.
Рисунок 7.5 – Графіки залежності ентропійного коефіцієнта k від співвідношення сумованих складових і їх ентропійних коефіцієнтів
Звідси ентропійне значення похибки вимірювального каналу температури:
Т = kТ Т = 2,0660,3 = 0,619 0,62 %.
При необхідності представити отриману ентропійну оцінку похибки можна в формі довірчої похибки. Довірча ймовірність розраховується за наступним співвідношенням:
Рд = 0,899 + 0,1818/ 0,899 + 2/5,5.
Проте слід зауважити, що внаслідок неточності оцінки СКВ, яке ми використовуємо – або ентропійного коефіцієнта k і оцінка Рд довірчої ймовірності буде також мати відповідний інтервал невизначеності. Тому отримане значення Рд необхідно закругляти і виражати не більше ніж двома знаками (тобто в межах від 0,90 до 0,99 навіть в тому випадку, якщо за формулою воно дорівнюватиме, наприклад, Рд =1,02).
У результаті цього отримаємо Рд = 0,899 + 0,1818/4,19 = 0,95, тобто Т = 0,62% відповідає 0,95.
Аналогічно проводиться розрахунок похибки каналу для вимірювання рівня у ємності, тиску і результуючої похибки системи контролю, що складається із згаданих вимірних каналів.
Підхід до здійснення метрологічного аналізу з використанням ентропійного коефіцієнта дає можливість, по-перше, не встановлювати довільним рішенням значення ймовірності, по-друге, прийняття інтервалу величини довіри, а також визначити точність вимірювання за концепцією невизначеності вимірювань, оскільки ентропійний коефіцієнт, який використовується при розрахунках стандартної невизначеності кожної складової сумарної невизначеності, яка розраховується за типом В (коли відсутні результати багаторазових спостережень, що дають можливість визначити вплив даної складової).