- •Тема 3. Організація управлінського обліку в системі контролінгу План
- •Основні поняття
- •Управлінський облік як вихідний елемент системи контролінгу
- •Завдання управлінського обліку
- •Характеристика основних методів управлінського обліку
- •Облік за фактичною собівартістю
- •Оцінка методів управлінського обліку витрат для вирішення завдань контролінгу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
Облік за фактичною собівартістю
Метод обліку фактичних втрат полягає у послідовному накопиченні даних про фактичні виробничі витрати без відображення в обліку даних про їх величину за діючими нормами.
Принципи обліку фактичних витрат:
повне та документально оформлене відображення прямих витрат на виробництво;
облікова реєстрація їх у період виникнення в процесі виробництва;
локалізація витрат за даними виробництв, характером витрат, об’єктами та носіями витрат;
віднесення фактичних виробничих витрат на об’єкти їх обліку та калькулювання;
порівняння фактичних показників з плановими.
Недоліки:
виключається можливість оперативного контролю;
виявлення та усунення причин перевитрат, порушень у технологічних процесах;
пошук та мобілізація внутрішніх виробничих резервів.
Облік по фактичній собівартості проходить за трьома напрямами:
базовий варіант;
в цінах минулого періоду;
в планових цінах.
Базовий варіант обліку фактичної собівартості відображає фактичні витрати без будь-яких коректив і розраховується за формулою:
ВФ=QФ*ЦФ, де:
ВФ – фактичні витрати;
QФ – фактична кількість;
ЦФ – фактична ціна.
Недоліки:
відсутність нормативів для контролю за кількістю ресурсів;
відсутність можливості аналізу відхилень;
складність процедури розрахунку цін при обміні послуг між підрозділами;
трудомісткість перерахунку на кожну одиницю ресурсів, що використовуються;
Переваги – простота.
Облік фактичної собівартості в цінах минулого періоду визначається за формулою:
В=ЦМП* QФ+ВХ, де
В – витрати;
ЦМП – середня ціна минулого періоду;
QФ – фактична кількість;
ВХ – відхилення витрат за рахунок ціни.
Недоліки:
використання в якості нормативу середньої ціни за минулий період, що не сприяє контролю за витратами;
відсутність нормативів щодо кількості використовуваних ресурсів;
«стрибки» собівартості як наслідок неможливість створення резервів.
Переваги:
спрощення порівняння витрат за різні періоди;
можливість контролю;
спрощення ведення обліку.
Облік фактичних витрат в планових цінах проводиться за формулами:
ВЗФ=ВЗП+ВЗ+ВЧ, де:
ВЗФ, ВЗП – фактичні і планові витрати на зарплату;
ВЗ, ВЧ – відхилення витрат, викликані зміною ставок.
ВмФ=ВмП+Вq+Вц, де
ВмФ, ВмП – фактичні і планові витрати на матеріали;
Вq, Вц – відхилення витрат, викликані зміною кількості ціни на матеріали.
Недоліки:
відсутність можливості контролю накладних витрат
«стрибки» собівартості як результат відсутності резервів.
Переваги:
відсутність відхилення цін;
можливість порівняння витрат різних періодів;
можливість планування прямих витрат;
можливість порівняння фактичних і планових значень.