5. Види податків та зборів та їх характеристика.

Податки можна класифікувати за такими ознаками:

1) За правовою ознакою або в залежності від структур, які їх встановлюють

А)загальнодержавні – встановлюються найвищими органами державної влади і є обов’язковими до сплати на всій території України (формують дохідну частину місцевих та державних бюджетів)

Б)місцеві – встановлюються місцевими органами влади і є обов’язковими для сплати на певній території (формують доходи лише місцевих бюджетів)

2) За економічною ознакою об’єкта оподаткування

А)податки на доходи(ПДФО)

Б) податки на майно

В) податки на споживання(мито, акцизний податок, ПДВ) – їх сплата залежить не від результатів фінанси-господарської діяльності, а від розміру споживання.

3) За формою оподаткування

А) прямі – встановлюються на дохід або прибуток, сплата призводить до вартісного зменшення об’єкта оподаткування (податок на прибуток підприємств)

Б) не прямі – включаються до ціни товарів, робіт послуг (власник товарів – продавець – під час їх реалізації отримує від покупців податкові суми, які перераховує потім до бюджету), сума податку не зменшує об’єкт оподаткування.

4) За способом зарахування податкових надходжень

А) закріплені – це платежі, які на тривалий період повністю або частково закріплені як доходи відповідного бюджету

Б) регулюючі – платежі, які можуть надходити до різних бюджетів.

6. Соціально-економічна роль податків та їх фіскальна ефективність.

В сучасних умовах ефективність оподаткування, передусім, визначається здатністю рівнозначно виконувати фіскальну та регулюючу функції. Ключову роль у питанні ефективності оподаткування відіграє податкове навантаження. Цей показник є основним критерієм ефективності системи оподаткування країни, який впливає на наповнення державних доходів, рівень податкових надходжень у структурі ВВП і відповідно частку ВВП на душу населення.

Недостатня фіскальна ефективність основних бюджетоутворюючих податків на фоні істотного податкового навантаження спричиняє зростання тіньового сектора економіки, ухилення від

оподаткування, а відтак — зменшення податкових надходжень до бюджетів різних рівнів.

Теоретично економічна природа податку полягає у визначенні призначення податку, об'єкта оподаткування і джерела сплати, а також у визначенні того впливу, який чинить податок у кінцевому рахунку на суб’єктів оподаткування і на все народне господарство

як одне ціле.

У соціально орієнтованій державі ринкового типу важлива увага повинна приділятися ефективності використання податкових надходжень. На макрорівні суми сплачених податків і податкових платежів для всіх податкоплатників обов’язково повинні відповідати

сумі фінансованих державою благ і трансфертних платежів. Тобто сплата податків повинна відповідати граничній корисності частини вартості валового внутрішнього продукту, що централізовано вилучається у податкоплатників і перерозподіляється через бюджет держави. Причому цей перерозподіл для кожного платника податку повинен проходити за умови найменшої суспільної жертви, яка не підкріплена отриманою частиною суспільних благ.