Формування мережі пунктів постійних спостережень.

Пункт спостереження за забрудненням поверхневих вод – це місце на водоймі чи водотоці, в якому проводять комплекс робіт для отримання даних про склад і властивості води. При наявності у населеному пункті декількох джерел забруднення під пунктом спостереження слід розуміти ділянку водойми чи водотоку, на якій розташовано увесь населений пункт, а не окремі джерела забруднення. Назва пункту спостережень надається за назвою постійного орієнтиру (населений пункт, гирло річки, гребля та ін.) для певного водного об’єкта.

Пункти спостережень організують на водоймах чи водотоках у районах:

• розташування міст і великих селищ, стічні води яких скидаються у водойми і водотоки;

• скиду зворотних вод великими промисловими підприємствами (заводами, шахтами, нафтопромислами, електростанціями та ін.) і сільськими господарствами;

• місць нересту та зимування цінних та особливо цінних видів промислових водних організмів;

• передгребельних ділянок річок, що є важливими для рибного господарства;

• перетину річками державного кордону;

• замикаючих створів великих і середніх річок;

• гирл забруднених приток великих водойм і водотоків.

Для вивчення природних процесів і визначення фонового стану водойм і водотоків пункти спостережень створюють також на ділянках, які не зазнають прямого антропогенного впливу, у тому числі на водоймах і водотоках, розташованих на території природних заповідників і національних природних парків.

Пункти спостережень за вмістом забруднюючих речовин у донних відкладах поєднують з пунктами спостережень за забрудненням поверхневих вод, для яких є характерним інтенсивне накопичування донних відкладів із вмістом забруднюючих речовин.

У кожному пункті спостережень організовують один або декілька створів. Місцеположення створів встановлюють з урахуванням гідрометеорологічних та морфометричних особливостей водойми чи водотоку, розташування джерел забруднення, кількості, складу і властивостей зворотних вод, які скидаються.

Контрольні запитання

1. Що таке моніторинг вод?

2. Одержання якої інформації передбачає програма моніторингу поверхневих вод?

3. Види моніторингу поверхневих вод.

4. Як формується мережа пунктів постійних спостережень за станом поверхневих вод?

Тема 9. Моніторинг атмосферного повітря

Атмосферне повітря є найбільш забрудненим компонентом довкілля в Україні внаслідок великої кількості стаціонарних та пересувних (понад 1 млн.) джерел викидів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9.03.1999 р. № 343 (із змінами, внесеними Постановою КМУ від 24.09.1999 р. № 1736) затверджено „Порядок організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря”.

Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря проводиться з метою отримання, оброблення, збереження та аналізу інформації про рівень забруднення атмосферного повітря, оцінки та прогнозування його змін і ступеня небезпечності, розроблення рекомендацій для прийняття управлінських рішень щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.

Об’єктами моніторингу атмосферного повітря є:

• атмосферне повітря, у тому числі атмосферні опади;

• кількість викидів забруднюючих речовин та їх види;

Суб’єктами моніторингу атмосферного повітря є Мінприроди України, Державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ та їх територіальні органи, а також підприємства, установи і організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря.

У результаті проведення моніторингу атмосферного повітря одержуються:

• первинні дані контролю за викидами та спостережень за станом забруднення;

• узагальнені дані про рівень забруднення на певній території за певний проміжок часу;

• узагальнені дані про склад та обсяги викидів забруднюючих речовин;

• оцінка рівнів та ступеня небезпечності забруднення для довкілля та життєдіяльності населення;

• оцінка складу та обсягів викидів забруднюючих речовин.

Під час проведення моніторингу атмосферного повітря в обов’язковому порядку визначається наявність в атмосферному повітрі наступних загальнопоширених забруднюючих речовин:

Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту Бенз (а) пірен

Свинець та його неорганічні сполуки (в перерахунку на свинець) Формальдегід Радіоактивні речовини

В атмосферинх опадах визначаються:

Хлор Азот амонієвий Нітрати Гідрокарбонати Натрій

Калій Кальцій Магній Кислотність (рН)

За рішенням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, з урахуванням екологічної ситуації в регіоні, в населеному пункту може визначатись наявність в атмосферному повітрі і інших (додаткових) забруднюючих речовин:

Аміак Анілін Бензол Водень хлористий Водень ціаністий Етилбензол Залізо та його сполуки (у перерахунку на залізо) Кадмій та його сполуки (у перерахунку на кадмій) Кислота азотна Кислота сірчана Ксилол Марганець та його сполуки Мідь та її сполуки (у перерахунку на мідь) Миш’як та його сполуки (у перерахунку на миш’як)

Нікель та його сполуки (у перерахунку на нікель) Озон Оксид азоту Ртуть та її сполуки (у перерахунку на ртуть) Сажа Сірководень Толуол Фенол Фтористий водень Хлор Хлоранілін Хром та його сполуки (у перерахунку на хром) Цинк та його сполуки (у перерахунку на цинк) Радіоактивні речовини

Мінприроди та його органи на місцях разом з іншими суб’єктами моніторингу атмосферного повітря щорічно узагальнюють кількісний та якісний склад викидів забруднюючих речовин і стан забруднення атмосферного повітря, а також здійснюють прогноз його змін та впливу на довкілля і стан здоров’я населення. Узагальнені дані подаються органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування для прийняття рішень, пов’язаних із запобіганням негативним змінам у складі атмосферного повітря.

У разі виникнення надзвичайної ситуації (виявлення в атмосферному повітрі однієї або кількох речовин, кількість яких перевищує їх максимальні разові гранично-допустимі концентрації, спричиненого аварією, стихійним лихом, що створило загрозу здоров’ю населення, призвело або може призвести до матеріальних втрат) інформація про це повинна негайно передаватися суб’єктам моніторингу атмосферного повітря, органам виконавчої влади і місцевого самоврядування разом з пропозиціями про вжиття необхідних заходів для ліквідації наслідків аварії, катастрофи, стихійного лиха.

Організація моніторингу атмосферного повітря базується на мережі основних пунктів постійних спостережень (ППС) створених на метеостанціях. Мережа ППС локального моніторингу атмосферного повітря навколо промислових підприємств (джерел викидів) повинна враховувати розміщення джерел викидів, напрями переважаючих вітрів і розсіювання забруднюючих речовин.

Контрольні запитання

1. Що таке моніторинг атмосферного повітря?

2. Які дані одержуються у результаті проведення моніторингу атмосферного повітря?

3. Які основні забруднюючі речовини визначають в атмосферному повітрі та в атмосферних опадах?