Краєзнавча організація ландшафтів дорожньо-транспортної мереж Поділля.

Дорожньо-транспортна мережа(ДТМ) Поділля є складовою частиною рукотворних(антропогенних) ландшафтів, що історично сформувалися як шляхи сполучення між населеними пунктами краю, які функціонально доповнюють і контрастують із природою сусідніх регіонів. З розвитком великих міст склалась густа й напружена за навантаженням дорожньо-транспортна мережа,що виконувала економічну,стратегічну, культурну ,природоохорону,рекреаційну й навіть тріумфально-символічну та інші функції.

Зараз ДТМ-дуже динамічна територіально-технічна система, зокрема дорожнім полотном та комплексом інжеренерних комунікацій(мости,естакади,прехресні розвязки,захисні опори, дренажні споруди, земляні опори та врізки, лінії зв’язку ,будиночки авто зупинок,колодязі,дорожні знаки,тощо),яка доповнюється численними памятками історичного минулого,об’єктами сервісу і т.д.

Повну ландшафтну композиціюДТМ завершують лісові захисні смуги,які доповнюють техногенну частину мережі живими н асадженнями. В такому плані сережу слід розглядати як історичну категорію архітектурно-планувальної моделі комплексу ландшафтно-рекреаційних трас.

В складанні багатоярусними слоями зелених насаджень. Рослинність лісосмуг переростали,чагарники з чагарниками та різнотрав’я впоєднанні з масивами сільськогосподарських посівів утворюють дуже високий рекреаційний ефект. Його різноманітність породженна ородною структурою та морфологією деревостанів,тектонікою рослинних угрупувань,що дають особливий,характерний тільки для Подільського лісостепу спектр природних звуків запахів контрастів.норм конфігурації та контактівЦе дозволяє стверджувати про високу остаточну цінність окремих ландшафтно-рекреаційних трас транспортної мережв антропогенних ландшафтів. Ці властивості зелених насаджень позитивно впливають на зорове сприйняття простору водіями транспорту ,а також туристами, екскурсантами,пасажирами та мандрівниками.

Дослідження на окремих ділянках показали, що найвищий зоровий ефект виника на трасах,де вдало поєднуються зелені смуги з формою та експозицією рельєфу, характером сонячного освітлення,комбінацією рослинних ценозів та частотою зміни зорово-слхових аспектів.

Р.А. Мазур.

Поезія Тетяни Яковенко.

Ранні вірші поетеми з села соболівки теплиць кого рйону Тетяни Яковенкодрукувалася в альманасі «ВітрилаЙ, у збірнику « Поезія» в журналах «Ранок», «Дніпро» та « Жовтень». Вони перевернули увагу свіжітю та чистотою почуттів.

У 1986р. вийшла у видавництві «Радянський письменник»перша збірка віршів молодої поетеси – «Совість», а в 1987р. у видавництві «маяк» побачила світ її збірка «Любов вам до лиця»ю

Т. Яковенко пише про свій рідний край, про лдей,які тут працюють, про свіжі почуття в розумінні краси природи та людських взаємовідносин. У її віршах чітко звучать мотиви громадянської відповідальності за все,що діється у тривожному світі.

Краса й щедрість рідної землі оспівані поетесою у віршах « Яблуні із саду Коцюбинського», «Софіївка» ,» Весна! Звучить замріяноі ніжно…», «Пора зелених злив», « Над рікою калина..»та ін..Природа у віршах Яковенко багатообоємна,в русі, в переливах фарб ізвязана з людиною,її почуттями.

Багато у збірках Тетяни Яковенко свіжих віршів про кохання,дружбу.

Пильну увагу молодої поетеси привертають люди праці,трудівники землі.ю Тут і хлопці, які йдуть «садить грядки щось шепочучи мокрій землі»,і девятикласник,який сів на трактор « ДТ»,і про те,що «у Теплику йде на озимі закоханий дощ « і т.д.

Поетеса радіє,щоб оновлюються села, будуються нову школи, кращає життя людей. З глибоким почуттям любові припадає «до землі,до зеленої,звідки мій родом народ».

А.Ф.Завальнюк.