2.2. Методи вибору стратегії в умовах нестабільної економіки

1. Вибір стратегії на основі вивчення еле­ментів стратегії

В иділяються 9 елементів стратегії і їх ком­бінація дає уяву про те, наскільки підприємство вдало концентрує та використовує свої ресурси. Дамо їх перелік та стислу характеристику (схема 1):

Схема 1. Елементи стратегії.

Корпоративні місія визначається якістю її стратегії.

Конкурентні переваги формулюються чітко з визначенням цінових та нецінових чинників.

Культура і компетентність управління визначається такими чинниками, як ставлення до підприємницького ризику, до проблеми якості, прагнення вести справу на професійному рівні, ставлення до персоналу підприємства та покупців, до роботи, успіхів і невдач.

Ринки визначаються географічними чинниками та особливос­тями застосування продукції.

Ресурси включають в себе інвестиції та поточні витрати.

Програми розвитку пов'язують з діловою активністю і, зокре­ма, з інвестиційною політикою.

Продукція повинна відповідати структурі запитів споживачів.

Організація справи характеризується способом поділу підпри­ємства на підрозділи.

Структурні зміни - придбання або продаж підприємств.

2. Крива досвіду

Відомо, що при подвоєнні обсягу виробництва витрати на будь-яку операцію у виробничому процесі можуть бути знижені на 20%. Отже, досягається економія за рахунок масштабів вироб­ництва. Збільшення частки підприємства на ринку дозволяє скорочу­вати витрати, внаслідок чого зростає норма прибутку і конкурентос­проможність.

3. Лоцман

Суть методу полягає в тому, щоб прагнути і вміти пристосовува­ти свої дії до вимог покупців. Метод передбачає детальне і послідовне обговорення на різних рівнях таких основних проблем:

- існуюче положення; - стратегія; - довгострокові цілі;

- короткострокові цілі; - аналіз; - кадровий потенціал;

- плани розвитку; - організація справи; -звітність.

Цей метод розроблено у Швеції в 1980 p. і його використання може бути корисним для вітчизняних підприємств через те, що він у більшій мірі відповідає традиціям наших підприємств, які звикли до ко­лективних обговорень і групового ухвалення рішень.

4. Аналіз "ар"

Метод розроблено у Стенфордському дослідному інституті в Ка­ліфорнії. Він передбачає послідовне виконання дій, направлених на приведення справи у відповідність з найбільш високим рівнем можли­вих досягнень:

• формулювання мети діяльності на рік, два, три, п'ять (тактичних дій та стратегічних завдань);

• прогноз динаміки норми прибутку стосовно поставленої мети;

• визначення відхилень між метою і прогнозами;

• визначення альтернатив здійснення інвестицій для підприємства і прогноз результатів;

• визначення альтернатив конкурентних позицій для підприємства і прогноз результатів;

• розгляд інвестицій і альтернатив ділової стратегії:

• узгодження цілей стратегії кожного підприємства з перспективами фірми в цілому;

• визначення розриву між попередніми цілями діяльності і прогнозом кожного підприємства:

• уточнення профілю можливого придбання нових підприємств:

• визначення ресурсів для придбання нових підприємств і їх впливу на діяльність фірми;

• перегляд цілей і стратеги існуючих підприємств.