4. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів: етапи запровадження та шляхи вдосконалення

Казначейство України на нинішньому етапі розвитку бере за приклад досвід казначейських систем розвинутих країн світу, адаптує його до умов, які склалися в нашій країні, і таким чином намагається виконувати свої функції як найліпше. За основу розвитку беруть французьку модель функціонування казначейства.

Вважають, що сьогодні ця модель є найбільш прийнятною для нашої країни і найліпше за будовою підходить до умов, які склались у нашій країні. У Франції наразі функціонують казначейські управління в складі Міністерства фінансів, економіки і промисловості. Це досить яскраво нагадує структуру Державної казначейської служби України (ДКСУ), яка перебуває у відомчому підпорядкуванні Міністерства фінансів України [3].

Однак казначейське обслуговування місцевих бюджетів має низку проблем, які спонукають органи ДКСУ до вдосконалення та оптимізації процедур казначейського обслуговування місцевих бюджетів, а саме:

1) відсутність чіткого розподілу повноважень та функцій між органами Держказначейства та місцевого самоврядування;

2) недостатнє забезпечення районної ланки цифровими технологіями зв'язку;  3) низький рівень пропускної здатності каналів зв'язку; 4) недостатня оптимізація системи клієнт - казначейство; 5) застарілість матеріально-технічної бази (комп'ютери, модеми тощо);  6) нестабільність законодавства в Україні, оскільки в разі зміни нормативів казначейство змушене коригувати і доопрацьовувати методологічну та програмно-технічну базу кардинально й оперативно.

Наявні проблеми потребують якісних шляхів вирішення. На підставі аналізу перелічених вище проблем можна виділити такі головні напрями вдосконалення діяльності казначейських відділів.

1. Удосконалення системи обміну інформацією між органами Державного казначейства та розпорядниками бюджетних коштів.

2. Визначення чіткого розподілу функцій та повноважень між учасниками бюджетного процесу. 3. Збільшення оплати праці та премій працівникам Державного казначейства та працівникам бюджетних установ, враховуючи виконувану ними контрольну й економічну роботу та відповідальність під час виконання бюджету. 4. Підвищення оперативності в роботі органів Державного казначейства шляхом виділення додаткових асигнувань на покращення матеріально-технічної бази.  5. Впровадження автоматизації перевірок за допомогою персональних ЕОМ.  6. Збільшення кількості працівників органів ДКСУ та забезпечення підвищення їхньої кваліфікації; 7. Запровадження обслуговування клієнта за записом. Якщо чітко розподілити роботу за кількістю розпорядників на день, то можна зекономити час на виконання обов’язків бухгалтерів і вирішити проблему з чергами. 8. Заміна та модернізація застарілих операційних систем і технологічної інфраструктури інформаційно-аналітичного забезпечення органів ДКСУ, оскільки є ризики втрати інформаційних та матеріально-технічних ресурсів, що перешкоджає вчасному виконанню місцевих бюджетів і створює загрозу функціонуванню системи ДКСУ загалом.

Крім того, враховуючи досвід зарубіжних країн, зокрема Франції, доцільним є створення окремого казначейського банку, який поряд зі збиранням, розподілом і зберіганням бюджетних коштів братиме активну участь у фінансуванні економіки держави.

Висновки. Державне казначейство України є одним з найважливіших органів у структурі управління фінансами, а також державного контролю за ними. І, незважаючи на деякі недоліки в обслуговуванні місцевих бюджетів, можна сподіватись що вирішення їх настане в недалекому майбутньому. А це дасть змогу забезпечити якісне та ефективне обслуговування бюджетів на всіх рівнях.

8