4. Функції права

Функції права— це основні напрямки його впливу на людину і суспільство (суспільні відносини).

Функції права поділяються на загальносоціальні та спеціальносоціальні.

Загальносоціальні функції— це напрямки взаємодії права та інших соціальних явищ.

До загальносоціальних функцій належать:

–  гуманістична, суть якої полягає у створенні та забезпеченні правових механізмів здійснення і захисту прав і свобод людини;

–  організаторська — встановлення, зміна і припинення правовідносин між різними суб'єктами суспільного життя;

–  управлінська — формування та спрямування суспільних відносин у бажаному для держави і суспільства напрямку;

–  інформаційна (комунікативна), суть якої полягає у повідомленні учасників суспільного життя про державно-владну волю, забезпечення можливості їхнього ознайомлення з цією волею;

–  орієнтаційна — вказує на припустимі, соціальноприйнятні, безконфліктні шляхи, засоби задоволення потреб та інтересів суб'єктів правових відносин;

–  оцінювальна — полягає у кваліфікації, оцінці, з точки зору законності, відповідності правовим вимогам дій суб'єктів суспільного життя;

–  ідеологічна (виховна) — полягає у формуванні певних поглядів на форми і методи реалізації та захисту суб'єктами своїх прав та виконання своїх обов'язків;

–  пізнавальна (гносеологічна) — полягає у тому, що право виступає показником рівня розвитку суспільства, характеризує головні його параметри.

Спеціальносоціальні, або спеціальноюридичні функції— це напрями власне правового впливу на суспільні відносини.

Головними серед них є:

1. регулятивна, суть якої полягає у регламентуванні суспільних відносин за допомогою правових норм;

вона, у свою чергу, поділяється на:

–  статичну, суть якої полягає у закріпленні сталих, розвинутих суспільних відносин в юридичних нормах, забезпечуючи таким чином їхню стабільність і охорону;

–  динамічну, яка полягає в заохоченні, стимулюванні розвитку тих суспільних відносин, які є державно- або соціально бажаними чи необхідними і перебувають на стадії становлення, формування.

2. охоронна, яка полягає у захисті соціально та державно бажаних суспільних відносин, припиненні порушень та посягань на ці відносини та створенні механізмів відновлення і захисту деформованих суспільних відносин.

Крім названих функцій, виділяють також обмежувальну, відновлюючу, каральну та ін.

Список використаної літератури

1. Копєйчиков В.В. Правознавство. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 152 с. 2. Навчальний посібник - За ред. к.ю.н. В.В. Сухоноса (мол.) - Університетська книга, 2005. - 903 с. 3. Правознавство: Підручник / В. Ф. Опришко, Ф. П. Шульженко, С. І. Шимон та ін.; За заг. ред. В. Ф. Опришка, Ф. П. Шульженка. - К.: КНЕУ, 2003. - 767 с. 4. Правознавство: Підручник/ С.Е. Демський, В.С. Ковальський, А.М. Колодій; Ред. В.В. Копєйчиков. - 7-е вид. стереотип.. - К: Юрінком Інтер, 2003. - 736 с. 5. Правознавство: Навч. посібник / В.І. Юобир, С.Е. Демський, А.М. Колодій та ін. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 704 с. 6. Скакун О.Ф. Теорія держави і права. – Підручник. – Харків, „Консум”, 2001 р. – 656 с.  7. Теорія держави і права: Навч. посібник / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков та ін.; За заг. ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 368 с.