6.6 Приклади тестових завдань Модуль 1

1. На яку сферу правонаступництво держав не поширюється:

а) по відношенню договорів;

б) по відношенню державних боргів;

в) по відношенню державних вкладів;

г) по відношенню державних архівів.

2. Родоначальником науки міжнародного права вважається:

а) Г'уго Гроцій;

б) Жан-Жак Руссо;

в) Аристотель;

г) Емер де Ваттель.

3. До похідних суб'єктів міжнародного права відносяться:

а) міжнародні суди;

б) конфедерації;

в) державоподібні утворення.

г) колоніальні країни.

Модуль 2

1. Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод була прийнята:

а) 1 листопада 1998 p.

б) 6 грудня 1994 p.

в) 4 листопада 1950 p.

г) 1 січня 1949 р.

2. Автоматичні зміна громадянства особи, що настає в наслідок територіальних змін:

а) натуралізація;

б) оптація;

в) трансферт.

3. Анексія - це:

а) насильницьке приєднання однією державою території іншої держави;

б) напівколоніальна форма залежності однієї держави від іншої;

в) перехід території держави в порядку правонаступництва;

г) одна із форм купівлі-продажу території.

6.7 Приклади завдань для контрольної роботи Модуль 1

Варіант 1.

1. Проаналізуйте розвиток міжнародного права у стародавніх державах.

2. Розкрийте види та форми міжнародної відповідальності держав.

3. Консульська валіза та її статус.

Модуль 2

Варіант 2.

1. Загальна характеристика міжнародно-правових актів про права людини.

2. Розкрийте правовий режим міжнародних проток та каналів.

3. Принципи діяльності держав у космосі.

7. Індивідуально-консультативна робота

Індивідуально-консультативна робота з дисципліни здійснюється шляхом проведення періодичних консультацій для студентів викладачем (за окремим розкладом).

Під час індивідуально-консультативної роботи викладач додатково пояснює студентам методику і зміст самостійної роботи, надає їм консультації з теоретичних, методологічних та практичних питань, з питань підготовки до виконання модульних завдань.

8. Форми активізації навчального процесу

Для активізації навчального процесу та навчально-пізнавальної діяльності студентів використовуються:

• проблемні лекції;

• різні види семінарських занять (семінари-дискусії, семінари – "круглі столи");

• залучення студентів до науково-дослідної роботи;

• рольові ігри тощо.

9. Система поточного і підсумкового контролю

Оцінювання знань студентів здійснюється як за п’ятибальною шкалою, так і за шкалою ЕСТ5 (100-бальною).

9.1 Поточний контроль

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до конкретної роботи, а також рівня і якості виконаних робіт.

З поточного контролю знань за семінарські заняття студент може набрати максимально 20 балів.

Кількість балів набраних за семінарські заняття визначається як результат множення семестрової середньої арифметичної оцінки з цих занять на 4. Студент вважається таким, що має позитивну семестрову середню арифметичну оцінку з семінарських занять, якщо він набрав 12 і більше балів.

Семестрова середня арифметична оцінка з семінарських занять обчислюється шляхом ділення суми кодів (5, 4, 3) отриманих студентом протягом семестру позитивних оцінок ("відмінно", "добре", "задовільно") на цих заняттях на їх кількість. Студентові, який має невідпрацьовані незадовільні оцінки чи пропущені заняття, семестрова середня арифметична оцінка не виставляється до їх відпрацювання.

Студент, який на час виставлення семестрової середньої арифметичної оцінки з практичних (семінарських, лабораторних) занять має незадовільні оцінки чи невідпрацьовані пропущені заняття, отримує з поточного контролю нуль балів.

Оцінка з поточного контролю виставляється одна за семестр після проведення останнього у ньому семінарського заняття.

Студент, який із поточного контролю знань отримав нуль балів, втрачає право на виставлення йому державної семестрової оцінки, поки не складе незасвоєні або пропущені теми.