- •§1. Предмет і значення дисципліни
- •§2. Держава, право і законність – методологічна основа дисципліни
- •§3. Поняття, загальна характеристика правоохоронної діяльності правоохоронних органів України
- •§4. Система і законодавчі джерела дисципліни
- •Розділ іі. Судові і правоохоронні органи в системі державних органів україни
- •§1. Місце і роль судових і правоохоронних органів у системі державних органів України
- •§2. Основні принципи формування правової держави
- •§3. Забезпечення охорони правопорядку, прав і свобод громадян та інтересів держави – основне завдання судових та правоохоронних органів
- •§4. Взаємодія судових і правоохоронних органів з органами влади, трудовими колективами, громадськими організаціями
- •Розділ ііі. Правосуддя і його конституційні засади
- •§1. Поняття судової влади і правосуддя
- •§2. Правосуддя і його характерні ознаки
- •§3. Конституційні засади правосуддя
- •§4. Правові засади правосуддя згідно з Законом України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 року
- •§5. Основні принципи незалежності судової системи в сша
- •Розділ IV. Вища рада юстиції
- •§ 1. Вища рада юстиції: правовий статус, склад, формування
- •§2. Повноваження Вищої ради юстиції
- •§3. Вимоги до кандидата на посаду члена Вищої ради юстиції. Припинення повноважень члена Вищої ради юстиції
- •§4. Розгляд питань про звільнення суддів. Дисциплінарні провадження
- •Розділ V. Судова система
- •§1. Загальне поняття і характеристика судової системи
- •§2. Система судів загальної юрисдикції
- •Система судів загальної юрисдикції
- •Апеляційні суди України
- •§3. Порядок утворення судів
- •§ 4. Місцеві суди: види і склад місцевих судів, порядок призначення (обрання) суддів, повноваження
- •§ 5. Голова місцевого суду: порядок призначення, повноваження
- •Розділ vі. Апеляційні суди
- •§1. Види і склад апеляційних судів
- •§2. Повноваження апеляційних судів
- •§3. Голова апеляційного суду: порядок призначення, повноваження
- •§4. Президія апеляційного суду: склад, повноваження
- •§5. Суд присяжних
- •Розділ vіі. Касаційний суд україни
- •§1. Склад Касаційного суду України та порядок його формування
- •§2. Повноваження Касаційного суду України
- •§3. Голова Касаційного суду України: порядок обрання, повно-важення
- •§4. Президія Касаційного суду України: склад, повноваження
- •Розділ vііі. Вищі спеціалізовані суди
- •§1. Вищі судові органи спеціалізованих судів
- •§2. Повноваження вищого спеціалізованого суду. Справи, підві-домчі господарським судам
- •§3. Голова вищого спеціалізованого суду: порядок обрання, повноваження
- •§4. Президія вищого спеціалізованого суду: склад, повноваження
- •§5. Пленум вищого спеціалізованого суду: склад, повноваження
- •Розділ іх. Верховний суд україни
- •§1. Верховний Суд України – найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції
- •§2. Верховний Суд України: склад, повноваження
- •§ 3. Судові палати Верховного Суду України: повноваження
- •§4. Президія Верховного Суду України: склад, повноваження
- •§5. Пленум Верховного Суду України: склад, повноваження
- •§6. Голова Верховного Суду України: порядок обрання, повно-важення
- •Розділ х. Професійні судді, народні засідателі та присяжні
- •§1. Професійні судді: правовий статус, порядок призначення (обрання) судді на посаду
- •§2. Народні засідателі: вимоги до народних засідателів та порядок обрання і звільнення від виконання обов’язків
- •§3. Присяжні: вимоги до присяжних та порядок їх призначення і звільнення від виконання обов’язків
- •§4. Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх захисту
- •Розділ хі. Кваліфікаційні комісії суддів
- •§1. Статус кваліфікаційних комісій суддів: види, склад, порядок їх формування
- •§2. Повноваження кваліфікаційних комісій суддів
- •§3 . Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
- •Розділ хіі. Кваліфікаційна атестація суддів
- •§1. 3Авдання та підстави, порядок і форми проведення кваліфікаційної атестації суддів
- •§2. Кваліфікаційні класи суддів, строки перебування у кваліфікаційному класі
- •§3. Рішення кваліфікаційної комісії суддів з питань кваліфікаційної атестації та порядок оскарження їх рішень
- •Розділ хііі. Статус суддів. Державний захист працівників суду і правоохоронних органів
- •§1. Суддя – носій судової влади. Право на заняття судової посади
- •Право на зайняття судової посади
- •Обрання (призначення) суддів
- •§2. Незалежність та недоторканність суддів: гарантії
- •§3. Припинення повноважень судді
- •§4. Дисциплінарна відповідальність суддів
- •Невідповідність судді займаній посаді
- •§5. Спеціальні заходи забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів
- •§6. Органи, які здійснюють заходи забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів, їх права та обов’язки
- •Розділ хіv. Суддівське самоврядування
- •§1. Суддівське самоврядування в Україні: завдання та організаційні форми суддівського самоврядування
- •§2. Збори суддів як організаційна форма суддівського самоврядування
- •§3. Конференції суддів як організаційна форма суддівського самоврядування. Ради суддів
- •§4. З’їзд суддів України – найвищий орган суддівського самоврядування. Рада суддів України
- •Розділ хv. Державна судова адміністрація
- •§1. Статус державної судової адміністрації: система, порядок формування
- •§ 2. Повноваження державної судової адміністрації
- •§3. Голова Державної судової адміністрації України: порядок призначення, повноваження
- •§4. Територіальні управління державної судової адміністрації
- •Розділ хvі. Конституційний суд україни
- •§1. Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
- •§2. Склад Конституційного Суду України та порядок його формування
- •§3. Статус суддів Конституційного Суду України та гарантії їх діяльності
- •§4. Повноваження Конституційного Суду України
- •§5. Основні форми та строки конституційного провадження
- •§6. Рішення і висновки Конституційного Суду України, їх правова природа
- •Розділ хvіі. Міністерство юстиції україни та його органи
- •§1. Міністерство юстиції України: правовий статус, повно-важення, права
- •§2. Управління юстиції в областях: правовий статус, повно-важення
- •§3. Районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції: правовий статус, повноваження
- •§4. Державна виконавча служба: система органів, формування, повноваження
- •§1. Завдання, принципи організації і діяльності прокуратури. Система органів прокуратури
- •§2. Основні функції прокуратури. Акти прокурорського реагування
- •Право невідкладного прийому
- •Розгляд заяв і скарг
- •§3. Нагляд за додержанням і застосуванням законів: предмет, повноваження
- •Акти прокурорського реагування Протест прокурора
- •Припис прокурора
- •Подання прокурора
- •Постанова прокурора
- •§4. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство: предмет, повноваження
- •§5. Підтримання державного обвинувачення та представництво інтересів громадянина або держави в суді: предмет, повноваження
- •Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді
- •Апеляційне, касаційне подання прокурора
- •§6. Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян
- •§7. Кадри органів прокуратури: класні чини, призначення, звільнення, дисциплінарні стягнення Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих
- •Матеріальне і соціальне забезпечення працівників прокуратури
- •Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих
- •Розділ хіх. Міністерство внутрішніх справ україни та його органи
- •§1. Міліція України: правовий статус, основні завдання
- •§2. Організація міліції та її підпорядкованість. Склад міліції
- •§3.Основні обов’язки і права міліції
- •§4. Служба в міліції. Правовий і соціальний захист
- •Розділ хх. Адвокатура
- •§1. Основні завдання адвокатури. Принципи та організаційні форми діяльності адвокатури
- •§2. Види адвокатської діяльності. Права та обов’язки адвоката
- •§3. Гарантії адвокатської діяльності
- •§4. Дисциплінарна відповідальність адвоката. Припинення адвокатської діяльності
- •Розділ ххі. Нотаріат в україні
- •§1. Поняття нотаріату. Органи і посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії
- •§2. Вимоги до кандидата на посаду нотаріуса. Права та обов’язки нотаріуса
- •§3. Повноваження щодо вчинення нотаріальних дій: види та загальні правила їх вчинення. Приватна нотаріальна діяльність
- •§4. Анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю
- •§5. Заповіти і доручення, прирівнювані до нотаріально посвідчених
- •§6. Загальні правила вчинення нотаріальних дій
- •Використана література
- •Додатки заборони, передбачені у законі україни «про судоустрій україни»
- •Виключення, передбачені у законі україни "про судоустрій україни"
- •Положення про Державну судову адміністрацію України
- •Кодекс професійної етики судді
- •Положення про раду суддів україни
- •I. Загальні положення
- •II. Обрання Ради суддів України
- •III. Повноваження Ради суддів України
- •IV. Організація роботи Ради суддів України
- •V. Рішення Ради суддів України
- •VI. Заключні положення
§7. Кадри органів прокуратури: класні чини, призначення, звільнення, дисциплінарні стягнення Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих
Прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України.
Особи, вперше призначені на посади помічників прокурорів, прокурорів управлінь, відділів, слідчих прокуратури, приймають "Присягу працівника прокуратури". Текст присяги затверджується Верховною Радою України. Процедура її прийняття визначається Генеральним прокурором України.
На посади прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокурорів призначаються особи віком не молодше 30 років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше семи років; на посади районних і міських прокурорів – віком не молодше 25 років із стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше трьох років.
Прокурори і слідчі прокуратури підлягають атестації один раз у п’ять років. Порядок атестації визначається Генеральним прокурором України.
Сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприємствах, в установах чи організація, а також з будь-яким підприємництвом не допускається, за винятком наукової і педагогічної діяльності.
Не можуть бути прийняті на посаду прокурора або слідчого прокуратури особи, які були засуджені за вчинення злочину, за винятком реабілітованих.
Положенням про класні чини працівників органів прокуратури України, затвердженим постановою ВРУ від 6.11.1991 р., встановлюється десять класних чинів працівників прокуратури: державний радник юстиції України; державний радник юстиції 1 класу; державний радник юстиції 2 класу; державний радник юстиції 3 класу; старший радник юстиції; радник юстиції; молодший радник юстиції; юрист 1 класу; юрист 2 класу; юрист 3 класу.
Присвоєння класного чину провадиться в послідовному порядку з урахуванням ділових і особистих якостей працівника відповідно до посади, яку він займає, та стажу роботи.
Строки перебування в чинах державного радника юстиції 1, 2, 3 класів не встановлюються. Присвоєння чергового чину цих класів можливе у випадках підвищення працівника на посаді або за особливі заслуги в роботі.
Згідно з Законом України “Про прокуратуру” класні чини державного радника юстиції України, державного радника юстиції 1, 2, 3 класів присвоюється Президентом України.
Інші класні чини присвоюються Генеральним прокурором України.
Класний чин юриста 3 класу присвоюється працівникам, які працюють в органах прокуратури не менше шести місяців, а молодим спеціалістам – після закінчення строку стажування і призначення на посаду.
Працівникам, що перейшли на роботу в органи прокуратури з інших організацій, класні чини присвоюються з урахуванням посад, на які їх призначено, і досвіду роботи.
Генеральний прокурор України має право:
а) в окремих випадках за зразкове виконання службових обов’язків присвоювати працівникам чергові класні чини до закінчення строку;
б) при призначенні на вищу посаду присвоювати чин без дотримання черговості, але не більшь як на два чини вище того, в якому працівник перебуває;
в) входити з поданням до Президента України про присвоєння класного чину державного радника юстиції 1, 2 і 3 класів.
Працівники органів прокуратури, яким присвоєно класні чини, перебувають у них довічно. Позбавлення класного чину може мати місце при звільненні працівника з органів прокуратури за проступки, що порочать його. У разі грубих порушень службового обов’язку працівником прокуратури чи негідної поведінки його може бути понижено в чині.
Працівникам органів прокуратури, які мають класні чини, виплачуються відповідні грошові надбавки до посадових окладів.
За порушення закону, неналежне виконання службових обов’язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним Статутом прокуратури України, який затверджено ВРУ 6 листопада 1991 р.
Дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.
Винесення виправдувального вироку, повернення кримінальної справи для додаткового розслідування, скасування запобіжного заходу та інших процесуальних рішень тягне за собою дисциплінарну відповідальність прокурорів і слідчих, якщо ними в процесі слідства були допущені недбалість або несумлінність.
Дисциплінарними стягненнями є:
догана;
пониження в класному чині;
пониження в посаді;
позбавлення нагрудного знаку “Почесний працівник прокуратури України”;
звільнення;
звільнення з позбавленням класного чину.
Генеральний прокурор України має право застосовувати вказані дисциплінарні стягнення в повному обсязі, за винятком позбавлення або пониження в класному чині державного радника юстиції 1,2,3 класів, що провадиться Президентом України.
Прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прирівняні до них прокуратури мають право застосувати такі дисциплінарні стягнення: догану, пониження в посаді, звільнення, крім пониження на посаді і звільнення працівників, які призначаються Генеральним прокурором України. При необхідності застосування заходу дисциплінарного стягнення, що перевищує повноваження зазначених прокурорів, вони вносять подання Генеральному прокурору України.
Особи, нагороджені нагрудним знаком “Почесний працівник прокуратури”, можуть бути звільнені з роботи лише за попередньою згодою Генерального прокурора України.
Дисциплінарне стягнення застосовується протягом місяця з дня виявлення проступку, не рахуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. Строк проведення службової перевірки не може перевищувати двох місяців.
За один і той же проступок може бути накладено тільки одне дисциплінарне стягнення.
У разі вчинення працівником діяння, не сумісного з перебуванням на роботі в органах прокуратури, його звільнення провадиться незалежно від часу вчинення проступку.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ прокурора, який оголошується працівнику під розписку. Копія наказу додається до особової справи. З наказом можуть бути ознайомлені працівники відповідної прокуратури. Накази Генерального прокурора України, в необхідних випадках, доводяться до відома особового складу органів прокуратури України.
Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено працівником Генеральному прокурору України в місячний строк з дня ознайомлення з наказом або до суду.
Працівник вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо протягом року з дня його накладення він не піддавався новому дисциплінарному стягненню.
Дисциплінарне стягнення може бути знято прокурором, який видав наказ, або вищестоящим прокурором раніше року, якщо працівник виявив дисциплінованість і сумлінність у виконанні службових обов’язків. У таких випадках стягнення знімається наказом з оголошенням його всім, кому було оголошено наказ про накладення стягнення.