5.2. Система державних органів на ринку цінних паперів

Одним з необхідних елементів механізму державного регулювання є його структурно-організаційна форма – система державних органів та недержавних організацій, які наділені повноваженнями щодо реалі­зації цієї функції державного управління.

Виділяють декілька етапів становлення державних органів, які здійснюють регулювання ринку цінних паперів в Україні. Відповідно до Закону України “Про цінні папери та фондову біржу” (1991р.) Міністерство фінансів та його фінансові органи, Кабінет Міністрів України отримали ряд повноважень для здійснення регулюючих, контролюючих та інших функцій на фондовому ринку. До компетенції Верховної Ради належить прийняття законодавства ринку цінних паперів. Інші державні органи, зокрема Національний банк, Міністерство економіки, Державна податкова адміністрація, здійснюють регулювання та контроль на ринку цінних паперів у межах повноважень, визначених чинним законодавством.

З початком приватизаційних процесів в Україні певні регулюючі та контролюючі функції на ринку фондових цінностей став виконувати Фонд державного майна.

Як відомо, при створенні акціонерних товариств у процесі приватизації державного майна (на первинному ринку) та під час їх подальшого перепродажу (на вторинному рику) виникають групи інституційних інвесторів, які акумулюють значні пакети акцій приватизованих підприємств. З метою контролю за додержанням норм антимонопольного законодавства та недопущення недобросовісної конкуренції під час здійснення підприємницької діяльності й було створено Антимонопольний комітет України.

Але особливим недоліком у системі органів, які здійснювали державне регулювання ринку цінних паперів, була відсутність спеціального державного органу, який виконував би найважливіші функції на ринку цінних паперів. Хоча Уряд України робив певні спроби підвищити ефективність державного регулювання та контролю за цим особливим сектором економіки (Постанова Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо державного регулювання і контролю за ринком цінних паперів” від 23.08.1994 № 585), проте вони були досить невдалими (утворена Комісія з цінних паперів мала дуже обмежені повноваження і практично не діяла). І лише в черні 1995 р. було зроблено значний крок у становленні спеціального органу – Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (Указ Президента України “Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку” від 12.06.95р. № 446/95.

Однак діяльність цього органу й досі не була закріплена законодавчо. Із прийняттям у вересні 1995 р. Концепції функціонування та розвитку фондового ринку завершується етап пошуку моделі державного регулювання ринку цінних паперів в Україні і розпочинається етап розробки та впровадження методів такого регулювання.

З метою концентрації регулятивних та контролюючих зусиль щодо ринку цінних паперів у єдиному державному органі приймається Закон України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про цінні папери та фондову біржу”, видається Указ Президента України “Про внесення змін та доповнень Указу Президента України “Про електронний обіг цінних паперів і Національний депозитарій”. Згідно з цими законодавчими актами до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісії) переходять функції регулювання та контролю за ринком, видачі дозволів на діяльність щодо випуску та обігу цінних паперів, реєстраційної та депозитарної діяльності з цінними паперами.

І, нарешті, в жовтні 1996 р. Законом України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” (далі – Закон) встановлюється, що державне регулювання зазначеного ринку здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, визначаються її завдання та повноваження.

Закон указує лише на один уповноважений орган у сфері контролю на ринку цінних паперів – Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Крім того, названий Закон містить указівку на те, що у разі виявлення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, Комісія надсилає матеріали до Антимонопольного комітету України. Але насправді контроль ринку цінних паперів у межах своєї компетенції здійснюють також й інші органи, які в Законі України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» не названі: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Фонд державного майна України, Міністерство фінансів України, Державна податкова адміністрація України, правоохоронні органи.

Представники усіх зазначених органів входять до складу Координаційної ради при Президентові України з питань функціонування ринку цінних паперів, створеної Указом Президента України “Про Координаційну раду з питань функціонування ринку цінних паперів в Україні” (рис. 5.1.)

Рис. 5.1.

Система органів, які здійснюють регулювання, контроль та управління на РЦП