Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
pravopys_posibnyk.doc
Скачиваний:
120
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
1.62 Mб
Скачать

24.2. Правила оформлення цитат

1. Цитата може оформлятися як пряма мова зі словами автора: За бажанням Григорія Сковороди на його могилі викарбувано слова: Світ ловив мене, але не спіймав. “Убогість слова – це убогість думки”, – писав Василь Сухомлинський. “Лиш праця, – підкреслював Іван Франко, – світ таким, як є, зробила.

УВАГА! Цитату обов’язково починати з великої літери після двокрапки, а також на початку речення (навіть якщо в цитованому джерелі перше слово пишеться з малої літери).

2. Якщо цитата вводиться в речення як частина його (підрядне речення чи член речення), то перед нею двокрапка не ставиться, а сама цитата береться в лапки і починається з малої літери (навіть якщо в цитованому джерелі перше слово починає речення і пишеться з великої літери): Один із найулюбленіших народних героїв – козак Голота, який “не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота.

3. Пропуск у цитаті слова чи кількох слів позначають трьома крапками, пропуск речення чи кількох речень – трьома крапками в ламаних (<…>) чи квадратних […] дужках: А. Монастирський підкреслював, що реалізм – це не просто фотографія натури…, а серце художника.

4. Цитата як самостійне висловлювання в тексті береться в лапки. Після неї в дужках подається інформація про автора. Крапку ставлять після дужок: “Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. І поки живе мова – житиме й народ як національність (І. Огієнко).

5. Віршована цитата, записана у вигляді строфи, в лапки не береться: Тарас Шевченко вірив у велике майбутнє України й українського народу і палко закликав своїх земляків:

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь,

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають...

6. Віршована цитата як самостійне висловлювання в лапки також не береться. Якщо після віршованої цитати в тому ж рядку в дужках подається інформація про автора, то крапка ставиться після дужок:

Суворий вчитель,

розум невблаганний,

немов дитину, серце научає.

Оцінки ставить.

Вписує догани.

Найменших помилок не вибачає (Л. Костенко).

7. Цитований суцільним рядком вірш записується в лапках зі збереженням великої літери, яка була на початку кожного віршового рядка: Із глибоким ліризмом пише Б. Олійник про матір: “Вона посміхнулась, Красива і сива, як доля, Махнула рукою – Злетіли увись рушники. “Лишайтесь щасливі, – і стала замисленим полем На цілу планету. На всі покоління й віки.

8. Епіграф записується перед текстом справа без лапок. Вказівка на автора або джерело записується в наступному рядку без дужок і крапки:

Переплелись, як мамине шиття,

Мої сумні і радісні дороги.

(Д. Павличко)

Тренувальні вправи

1. Поставте розділові знаки, поясніть пунктограми.

1. У недобру для серця пору я сказала комусь Люблю. 2. Я так давно тягнуся до краси та лиш тепер посміла попросити Навчи мене ботаніко роси з пелюсток мрій на землю не трусити. 3. Роби добро мені казала мати і чисту совість не віддай за шмати. 4. Мене ізмалку люблять всі дерева і розуміє бузиновий Пан чому верба від крапель кришталева мені сказала Здрастуй! крізь туман. 5. Важка у вас мова сказав іноземець-сусід я брався за неї але не осилив як слід. 6. Ми діждемось що прийдуть і напишуть Тут був народ і звався Україною. 7. Запитаймо у себе Відколи з якої пори почали українці себе у собі зневажати. 8. Чи є що золота дорожче на землі? у мудреця спитали якось люди. 9. Дні коротшають так само непомітно як людське життя думала мати. 10. Тепер вже я кладу тобі на плечі руки і говорю Пробач моя вина. 11. Прийшла любов до мене й тихо прошептала Все тлінне в світі все це суєта. 12. Тим-то бабуся-покійничка було каже Не стає не стає моя дитино таких дівчат і козаків на Вкраїні як за мого дівування було. 13. Хіба щось погане приснилося? питають мати і знову заходжуються дмухати в жарину. 14. Ось я йду! обізвалась зима. 15. Ох голубе Лисиця застогнала Бодай би вже й не жить як отаке терпіть. 16. Ні не клич мене весно казала я їй не чаруй і не ваб надаремно. 17. Коли шептав тобі Кохаю я був як травень молодий. 18. Час минає! звикли ви казати. 19. Невже це він співав? здивувалася дівчина. 20. Де ви були? запитала з тривогою. Я вже зачекалася. 21. І прошепчу тобі Кохаю… за тебе Богу помолюсь.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]