9. Основні ознаки монополії

Ринок чистої монополії – це такий тип побудови ринку, на якому продукцію пропонує один продавець. Підприємство- монополіст має задовольнити всіх потенційних покупців певного товару в межах даного ринку , і тому це підприємство ототожнюється з галуззю.

Головними ознаками ринку чистої монополії є:

-відсутність досконалих замінників продукції фірми-монополіста;

-неможливість входження на ринок інших фірм;

-досконала інформованість щодо цін, фізичних ознак товару, інших параметрів ринку.

Бар’єри входження на ринок основною причиною виникнення монополій. Відповідно до джерел походження барєрів виділяють кілька їх форм :

1.Барєри створені економією від масштабу;

2. Барєри створені державою (патенти, ліцензії та ін);

3.Розмір ринку;

4.Власність на важливі види сировини;

5.Нечесна конкуренція.

Крива попиту на продукцію монополіста має від’dємний нахил. Тому кожну наступну одиницю товару монополіст може продати лише за меншою ціною. Для максимізації прибутку підприємство-монополіст може змінювати як обсяги виробництва, так і ціну, оскільки ціна для нього не є екзогенним фактором, на відміну від ринку досконалої конкуренції.

Будь-які барєри входження не є абсолютно нездоланними, особливо в довгостр. пер-ді.Тому монополії в сучасній дійсності рідкісні, переважно підтримуються державою.

У досягненні мети максимізації економічного прибутку монополіст зустрічається з 3 обмеженнями:

• Витратами виробництва;

• Попитом на продукцію монополії;

• Ціною продукції.

Основною відмінною становища фірми-монополіста є можливість впливати на ринкову ціну. Монополія сама визначає ціну на свою продукцію. При цьому вона може продавати весь обсяг продукції за однаковою ціною, а може для кожної групи споживачів призначити іншу.

10.Особливість поведінки олігополіста на ринку

Існує декілька напрямків теоретичного узагальнення поведінки підприємства за умов однорідної олігополії, коли олігополіст виробляє тільки один вид продукції.Такими підходами теоретичного обґрунтування олігополії в термінах теорії ігор є: 1.Взаємна гра- коли олігополісти, що діють на ринку, мають приблизно рівну економічну силу; 2.Послідовна гра-коли один із виробників грає роль лідера.Спираючись на свою економічну силу, він примущує інших учасників ринку «грати за його правилами» 3.Кооперативна гра-коли олігополісти домовляться між собою про певні правила поведінки, зв язуючи себе певними домовленостями, тобто створенням картелю. В обґрунтуванні поведінки виробника на ринку олігополії, для вибору його стратегії, яка принесе максимальну корисність виробнику, важливу роль відіграє теорія ігор. Головна складність у побудові моделі поведінки олігополії, це обмеження з якими стикається фірма, крім загальних обмежень (витрат виробництва і попиту) олігополіст має спеціальні обмеження, це дії конкурентних фірм. Залежність поведінки фірми від реакції конкурентів наз.олігополістичним взаємозв’язком.