Положення про міністерство внутрішніх справ україни

Затверджено Указом Президента України

від 17 жовтня 2000 року N 1138/2000

/витяги/

Із змінами і доповненнями, внесеними

 Указами Президента України

  від 5 березня 2004 року N 283/2004

1. Міністерство внутрішніх справ України (МВС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

МВС України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, ведення боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, охорони та оборони особливо важливих державних об'єктів.

2. МВС України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень МВС України організовує виконання актів законодавства України і здійснює контроль за їх реалізацією.

МВС України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України.

3. Основними завданнями МВС України є:

організація і координація діяльності органів внутрішніх справ щодо захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки;

участь у розробленні та реалізації державної політики щодо боротьби із злочинністю;

забезпечення запобігання злочинам, їх припинення, розкриття і розслідування, розшуку осіб, які вчинили злочини, вжиття заходів до усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень;

організація охорони та оборони внутрішніми військами особливо важливих державних об'єктів;

забезпечення реалізації державної політики з питань громадянства;

забезпечення проведення паспортної, реєстраційної та міграційної роботи;

організація роботи, пов'язаної із забезпеченням безпеки дорожнього руху;

здійснення на договірних засадах охорони майна всіх форм власності;

визначення основних напрямів удосконалення роботи органів внутрішніх справ, надання їм організаційно-методичної та практичної допомоги;

забезпечення додержання законності в діяльності осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, працівників і військовослужбовців системи Міністерства;

підготовка органів внутрішніх справ та внутрішніх військ для інтеграції України до Європейського Союзу.

4. МВС України відповідно до покладених на нього завдань:

1) забезпечує реалізацію державної політики щодо боротьби із злочинністю;

2) визначає основні напрями діяльності підпорядкованих йому органів, підрозділів, установ та ефективні засоби і методи виконання покладених на них завдань;

3) організовує роботу органів внутрішніх справ, пов'язану з охороною громадського порядку, запобіганням адміністративним правопорушенням, їх припиненням та забезпеченням провадження у справах про ці правопорушення, розгляд яких законом покладено на ці органи;

4) організовує здійснення органами внутрішніх справ профілактичних і оперативно-розшукових заходів щодо запобігання злочинам, їх виявлення, припинення і розкриття, провадження дізнання і попереднього (досудового) слідства у справах про злочини, розслідування яких законом покладено на ці органи;

5) здійснює у випадках, передбачених законодавством України, спеціальні заходи щодо забезпечення безпеки працівників суду, органів прокуратури, внутрішніх справ, митних органів, органів державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, Антимонопольного комітету України, їх близьких родичів, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві;

6) виявляє, розкриває і розслідує злочини, що мають міжрегіональний і міжнародний характер, веде боротьбу з організованою злочинністю, наркобізнесом і злочинами у сфері економіки;

7) забезпечує профілактику правопорушень, вносить центральним і місцевим органам виконавчої влади, підприємствам, установам і організаціям подання щодо усунення причин і умов, які сприяють вчиненню правопорушень, організовує проведення серед населення роз'яснювальної роботи з питань охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю;

8) бере участь у наукових, кримінологічних і соціологічних дослідженнях, розробленні на основі їх результатів державних програм боротьби із злочинністю і охорони громадського порядку;

9) вживає разом з іншими державними органами заходів щодо запобігання дитячій безпритульності та правопорушенням серед неповнолітніх;

10) організовує і проводить розшук громадян у випадках, передбачених законодавством України та міжнародними договорами;

11) організовує інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ, формує центральні довідково-інформаційні фонди, веде оперативно-пошуковий та криміналістичний облік, у межах своїх повноважень складає державну статистичну звітність;

12) організовує проведення усіх видів експертизи у кримінальних справах та криміналістичних досліджень за матеріалами оперативно-розшукової діяльності, забезпечує в установленому порядку участь спеціалістів експертної служби у слідчих діях, організовує проведення на договірних засадах відповідних видів експертизи і досліджень на замовлення фізичних і юридичних осіб;

13) бере участь у ресоціалізації осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі;

14) забезпечує функціонування дозвільної системи, здійснює контроль за придбанням, зберіганням, носінням і перевезенням зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів і речовин, щодо зберігання і використання яких встановлено спеціальні правила, за відкриттям і функціонуванням об'єктів, де вони використовуються;

15) організовує роботу Державної автомобільної інспекції, забезпечує реєстрацію та облік автомототранспортних засобів, разом з іншими державними органами вживає заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху; контролює проведення іншими центральними органами виконавчої влади і транспортними організаціями роботи, спрямованої на запобігання дорожньо-транспортним пригодам;

18) організовує на договірних засадах охорону майна всіх форм власності, охороняє та обороняє особливо важливі державні об'єкти, разом із заінтересованими державними органами проводить роботу для підвищення надійності охорони цих об'єктів;

19) забезпечує охорону дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав на території України;

20) здійснює контроль за додержанням громадянами паспортних правил, правил в'їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземців, та осіб без громадянства;

21) організовує здійснення заходів щодо рятування людей, охорони їх безпеки, забезпечення громадського порядку, збереження майна в разі стихійного лиха, аварій, пожеж, катастроф та щодо ліквідації їх наслідків;

22) забезпечує участь органів внутрішніх справ у межах їх повноважень у здійсненні заходів щодо охорони довкілля;

23) забезпечує високу бойову і мобілізаційну готовність органів внутрішніх справ та внутрішніх військ, бере відповідно до законодавства участь у забезпеченні режиму воєнного або надзвичайного стану в разі його введення на території України або в окремих її місцевостях;

24) бере участь у розробленні проектів міжнародних договорів України з питань боротьби із злочинністю, забезпечує в межах своїх повноважень виконання укладених міжнародних договорів України, відповідно до законодавства укладає з відповідними органами іноземних держав угоди про співробітництво у сфері боротьби із злочинністю та з інших питань, що належать до його компетенції;

25) вживає заходів щодо реалізації галузевого співробітництва України з Європейським Союзом, у межах своїх повноважень забезпечує виконання Українською стороною зобов'язань за Угодою про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом, іншими міжнародними договорами України, адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу, здійснює інші заходи щодо інтеграції України до Європейського Союзу;

26) розробляє і організовує виконання програм кадрового забезпечення органів внутрішніх справ та внутрішніх військ, вживає заходів до додержання дисципліни і законності в їх діяльності; організовує роботу навчальних закладів, наукових установ, що належать до сфери його управління;

27) вживає відповідно до законодавства заходів щодо забезпечення правового і соціального захисту осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ, військовослужбовців та працівників внутрішніх військ, пенсіонерів із числа військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, членів їхніх сімей, розробляє пропозиції з цих питань і вносить їх на розгляд відповідних органів;

27¹) виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності;

28) організовує в установленому порядку матеріально-технічне забезпечення діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ, установ і організацій, що належать до сфери його управління, внутрішніх військ, контролює правильність використання ними матеріально-технічних ресурсів і коштів;

29) організовує в системі МВС України роботу з питань фінансування, праці, заробітної плати, економічного прогнозування, бухгалтерського обліку і звітності, контрольно-ревізійної діяльності;

30) вносить відповідним органам виконавчої влади пропозиції щодо будівництва об'єктів адміністративного, виробничого, соціально-побутового, військового призначення та житла для забезпечення діяльності його системи, здійснює контроль за цим будівництвом;

31) бере участь у формуванні науково-технічної політики у сфері діяльності органів внутрішніх справ; організовує і координує впровадження в практику досягнень науки і передового досвіду, забезпечує розроблення озброєнь, спеціальних, технічних і криміналістичних засобів для органів внутрішніх справ та внутрішніх військ;

31¹) організовує і забезпечує функціонування відомчої мережі зв'язку;

32) забезпечує у випадках, передбачених законодавством, ліцензування окремих видів господарської діяльності;

33) організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів у навчальних закладах та наукових установах, що належать до сфери його управління;

35) забезпечує реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у центральному апараті Міністерства, в органах внутрішніх справ і внутрішніх військах;

36) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

5. МВС України має право:

1) представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладання міжнародних договорів;

2) одержувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

3) залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

4) перевіряти додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями та громадянами правил безпеки дорожнього руху, дозвільної системи;

5) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції;

6) займатися відповідно до законодавства господарською діяльністю.

6. МВС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управління МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті, районні, районні у містах, міські управління і відділи, а також підприємства, установи і організації, що належать до сфери його управління.

7. МВС України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами іноземних держав.

8. МВС України у межах своїх повноважень видає на основі та на виконання актів законодавства накази, організовує і контролює їх виконання.

Нормативно-правові акти МВС України підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

У випадках, передбачених законодавством, рішення МВС України є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями та громадянами.

МВС України в разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.

9. МВС України очолює Міністр, якого призначає на посаду і звільняє з посади в установленому порядку Президент України.

Міністр має перших заступників і заступників, які належать до числа керівників Міністерства та кількість яких визначається Президентом України. Перших заступників та заступників Міністра призначає на посади за поданням Прем'єр-міністра України і припиняє їх повноваження на цих посадах Президент України. Визначення ступеня відповідальності та розподіл обов'язків між першими заступниками та заступниками здійснює Міністр.

Міністр:

1) керує Міністерством, несе персональну відповідальність перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України за розроблення і реалізацію державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьби із злочинністю, виконання Міністерством своїх завдань і функцій;

2) спрямовує і координує як член Кабінету Міністрів України здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, віднесених до його відання, визначає на виконання вимог законодавства в межах наданих йому повноважень політичні пріоритети та стратегічні напрями роботи Міністерства, шляхи досягнення поставленої мети;

3) подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, розробником яких є Міністерство;

5) затверджує програми і плани роботи Міністерства та звіт про їх виконання;

6) підписує нормативно-правові акти Міністерства;

7) приймає рішення про розподіл бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міністерство, та затверджує звіт про виконання цих рішень;

8) погоджує проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України з питань, що належать до компетенції Міністерства;

11) вносить у встановленому порядку подання щодо відзначення державними нагородами працівників органів внутрішніх справ;

12) утворює, реорганізовує та ліквідовує територіальні і на транспорті органи МВС України, затверджує їх положення;

13) вносить пропозиції до Кабінету Міністрів України про утворення та ліквідацію вищих навчальних закладів МВС України;

14) призначає на посади і звільняє з посад за погодженням з Президентом України начальників, перших заступників, заступників начальників Головних управлінь (управлінь) Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, керівників структурних підрозділів МВС України, начальників міських управлінь (відділів) внутрішніх справ обласних центрів, міських, районних управлінь (відділів) внутрішніх справ, ректорів та проректорів навчальних закладів Міністерства, першого заступника, заступників начальника Головного управління - командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, начальників управлінь територіального командування, командирів бригад цих військ;

14¹) вносить Кабінету Міністрів України пропозиції щодо утворення, реорганізації та ліквідації у складі МВС України урядових органів державного управління і подання про призначення на посади та звільнення з посад їх керівників, затверджує граничну чисельність цих органів;

14²) призначає на посади та звільняє з посад в установленому порядку працівників центрального апарату МВС України;

15) присвоює в установленому порядку спеціальні звання особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та військові звання військовослужбовцям внутрішніх військ, заохочує, притягає їх до дисциплінарної відповідальності;

16) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

10. Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності МВС України, його поточної роботи, а також забезпечення діяльності Міністра організовується першим заступником Міністра - начальником Головного штабу, який здійснює керівництво апаратом Міністерства.

11. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції МВС України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності в Міністерстві утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії), його перших заступників та заступників за посадою, інших керівних працівників Міністерства, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МВС України.

У разі потреби до складу колегії МВС України можуть входити в установленому порядку інші особи. 

Члени колегії затверджуються та увільняються від обов'язків Президентом України за поданням Міністра. Кількісний склад колегії визначає Президент України. Члени колегії затверджуються і увільняються від виконання обов'язків Президентом України за поданням Міністра.

Рішення колегії проводяться в життя наказами Міністра.

12. Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо основних напрямів діяльності органів внутрішніх справ, обговорення найважливіших програм та вирішення інших питань у Міністерстві можуть утворюватися наукова рада, інші консультативні та дорадчі органи.

Склад цих органів та положення про них затверджує Міністр.

13. Гранична чисельність працівників МВС України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структуру центрального апарату МВС України затверджує Міністр за погодженням з Президентом України.

Штатний розпис та кошторис видатків МВС України затверджує Міністр за погодженням з Міністерством фінансів України.

Положення про структурні підрозділи центрального апарату МВС України затверджує Міністр.

14. МВС України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Офіційний вісник України. – 2000. - № 52. – Ст.. – 2334; 2002. - № 13 – Ст. – 654.

ПОЛОЖЕННЯ про Міністерство внутрішніх справ України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2006 р. N 1383 /витяг/

1. Міністерство внутрішніх справ України (МВС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

МВС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, захисту об'єктів права власності, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, безпеки дорожнього руху, громадянства, реєстрації фізичних осіб, імміграції та протидії нелегальній міграції

2. МВС у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

У межах своїх повноважень МВС організовує виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і вносить їх в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України.

3. Основними завданнями МВС є:

1) організація і координація діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення захисту прав і свобод людини та громадянина, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки;

2) участь у розробленні та реалізації державної політики щодо боротьби із злочинністю;

3) забезпечення запобігання злочинам, їх виявлення, припинення, розкриття і розслідування, розшуку осіб, які вчинили злочини; вжиття заходів до усунення причин і умов, що сприяють учиненню правопорушень;

4) організація охорони та оборони особливо важливих державних об'єктів

7) організація роботи, пов'язаної із забезпеченням безпеки дорожнього руху;

8) здійснення на договірних засадах охорони майна незалежно від форми власності;

9) забезпечення реалізації державної політики з питань громадянства;

10) забезпечення проведення паспортної, реєстраційної та імміграційної роботи.

4. МВС відповідно до покладених на нього завдань:

1) забезпечує реалізацію державної політики щодо боротьби із злочинністю;

2) визначає основні напрями діяльності підпорядкованих йому органів, підрозділів, підприємств, установ і організацій та механізм їх реалізації;

3) організовує роботу органів внутрішніх справ, пов'язану з охороною громадського порядку, запобіганням адміністративним правопорушенням, їх припиненням та забезпеченням провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких законом покладено на такі органи;

4) організовує здійснення органами внутрішніх справ профілактичних і оперативно-розшукових заходів щодо запобігання злочинам, їх виявлення, припинення і розкриття, провадження дізнання і досудового слідства у справах

про злочини, розслідування яких законом покладено на такі органи;

5) здійснює у випадках, передбачених законодавством, спеціальні заходи щодо забезпечення безпеки працівників суду, органів прокуратури, внутрішніх справ, митних органів, органів державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, Антимонопольного комітету, їх близьких родичів, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві;

6) виявляє, розкриває і розслідує злочини, що мають міжрегіональний і транснаціональний характер, веде боротьбу з організованою злочинністю, зокрема наркобізнесом і злочинністю у галузі економіки;

7) забезпечує профілактику правопорушень, вносить центральним та місцевим органам виконавчої влади, підприємствам, установам і організаціям подання щодо усунення причин і умов, що сприяють учиненню правопорушень, організовує проведення серед населення роз'яснювальної роботи з питань охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю;

8) бере участь у проведенні наукових, кримінологічних і соціологічних досліджень, а також у розробленні за їх результатами проектів державних програм з охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю;

9) у межах своїх повноважень вживає заходів до запобігання дитячій безпритульності та правопорушенням серед дітей;

10) організовує і проводить розшук громадян у випадках, передбачених законодавством України та міжнародними договорами;

11) організовує інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ, формує центральні довідково-інформаційні фонди, веде оперативно-пошуковий та криміналістичний обліки, складає у межах своїх повноважень державну статистичну звітність

12) організовує проведення експертиз у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення, досліджень за матеріалами оперативно-розшукової діяльності; забезпечує в установленому порядку участь спеціалістів експертної служби у слідчих та інших процесуальних діях, організовує проведення на договірних засадах відповідних експертиз і досліджень на замовлення фізичних та юридичних осіб;

13) у межах своїх повноважень бере участь у здійсненні заходів, спрямованих на соціальну адаптацію осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі;

14) забезпечує відповідно до законодавства функціонування дозвільної системи;

15) у межах своїх повноважень забезпечує безпеку дорожнього руху, реєстрацію та облік автомототранспортних засобів;

16) забезпечує охорону та оборону особливо важливих державних об'єктів, проводить разом із заінтересованими державними органами роботу з підвищення надійності охорони таких об'єктів;

17) забезпечує охорону дипломатичних представництв і консульських

установ іноземних держав на території України

18) організовує на договірних засадах охорону майна незалежно від форми власності

20) у межах своїх повноважень організовує заходи щодо рятування людей, забезпечення їх безпеки, громадського порядку, охорони майна у разі стихійного лиха, аварій, пожеж, катастроф, а також щодо ліквідації їх наслідків;

21) забезпечує високу бойову і мобілізаційну готовність органів внутрішніх справ та внутрішніх військ; бере відповідно до законодавства участь у забезпеченні режиму воєнного або надзвичайного стану в разі його введення на території України або в її окремих місцевостях;

22) бере участь у розробленні проектів міжнародних договорів України з питань боротьби із злочинністю, забезпечує у межах своїх повноважень виконання укладених міжнародних договорів України; укладає згідно із законодавством з відповідними органами іноземних держав угоди про співробітництво у сфері боротьби із злочинністю та з інших питань, що належать до його компетенції.

23) здійснює кадрове забезпечення МВС, забезпечення додержання законності в діяльності осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ, військовослужбовців і працівників внутрішніх військ, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів у вищих навчальних закладах і наукових установах, що належать до сфери його управління, вносить Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо утворення, реорганізації та ліквідації вищих навчальних закладів МВС;

24) вживає відповідно до законодавства заходів до забезпечення правового і соціального захисту осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ, військовослужбовців і працівників внутрішніх військ, пенсіонерів із числа військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, членів їх сімей

25) виконує відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності;

26) бере участь у формуванні науково-технічної політики у сфері діяльності органів внутрішніх справ; організовує і координує роботу з упровадження в практику досягнень науки і передового досвіду, забезпечує розроблення озброєння, спеціальних, технічних і криміналістичних засобів для органів внутрішніх справ та внутрішніх військ;

27) організовує і забезпечує функціонування відомчої мережі зв'язку;

28) забезпечує у випадках, передбачених законодавством, ліцензування окремих видів господарської діяльності

29) організовує діяльність закладів охорони здоров'я, що належать до сфери його управління

30) забезпечує реалізацію державної політики щодо державної таємниці, контроль за її збереженням у МВС;

31) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

6. МВС здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління, управління МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління і відділи МВС на транспорті, районні, районні у містах, міські управління і відділи, а також внутрішні війська, підприємства, установи і організації, що належать до сфери його управління

7. МВС взаємодіє під час виконання покладених на нього завдань з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, а також з відповідними органами іноземних держав та міжнародними організаціями.

8. МВС у межах своїх повноважень та відповідно до законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Нормативно-правові акти МВС підлягають реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

9. МВС очолює Міністр, якого призначає на посаду і звільняє з посади в установленому порядку Верховна Рада України за поданням Прем'єр-міністра України.

Перші заступники і заступники Міністра призначаються на посаду і звільняються з посади в установленому порядку Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра.

Міністр розподіляє обов'язки між своїми першими заступниками і заступниками.

10. Міністр:

1) здійснює керівництво МВС, несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Міністерство завдань і реалізацію державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьби із злочинністю, виконання МВС своїх завдань і функцій;

2) координує здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до компетенції МВС;

3) визначає пріоритети та стратегічні напрями роботи МВС;

4) утворює, реорганізовує та ліквідовує військові частини внутрішніх військ, територіальні і на транспорті органи МВС в межах їх загальної чисельності, затвердженої законом

5) підписує нормативно-правові та інші акти МВС, веде переговори та підписує відповідно до наданих йому повноважень міжнародні договори України;

6) подає в установленому порядку на розгляд Кабінету МіністрівУкраїни проекти законів України, постанов Верховної Ради України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України з питань, що належать до компетенції МВС, а також погоджує в установленому порядку проекти таких актів;

7) призначає в установленому порядку на посади і звільняє з посад начальників головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (за погодженням з Першим віце-прем'єр-міністром України), їх перших заступників і заступників, начальників управлінь і відділів МВС на транспорті, їх перших заступників і заступників, керівників структурних підрозділів МВС, ректорів та проректорів вищих навчальних закладів МВС;

8) призначає в установленому порядку на посади і звільняє з посад начальників міських, районних, лінійних управлінь (відділів) внутрішніх справ;

9) вносить в установленому порядку за погодженням з Прем'єр-міністром України Президентові України подання про призначення на посади та звільнення з посад вищого командування внутрішніх військ МВС;

10) вносить в установленому порядку за погодженням з Першим віце-прем'єр-міністром України Президентові України подання про присвоєння спеціальних звань вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, вищих військових звань військовослужбовцям внутрішніх військ та про відзначення державними нагородами працівників органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ;

11) присвоює в установленому порядку спеціальні звання особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та військові звання військовослужбовцям внутрішніх військ, заохочує, притягає їх до дисциплінарної відповідальності;

12) здійснює в установленому порядку нагородження відзнаками МВС;

13) приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є МВС;

15) вносить Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо утворення, реорганізації та ліквідації у складі МВС урядових органів державного управління, призначення на посади та звільнення з посад їх керівників, затверджує за поданням керівників урядових органів державного управління граничну чисельність їх працівників в межах граничної чисельності працівників МВС, погоджує структуру, штатний розпис і кошторис зазначених органів

16) затверджує положення та статути про територіальні і на транспорті органи МВС, підприємства, установи і організації, що належать до сфери управління МВС;

17) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

13. Гранична чисельність працівників центрального апарату МВС затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структуру центрального апарату МВС за погодженням з Першим віце-прем'єр-міністром України та положення про його структурні підрозділи затверджує Міністр.

Штатний розпис та кошторис центрального апарату МВС затверджує Міністр за погодженням з Мінфіном.

14. МВС є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Офіційний вісник України вiд 18.10.2006 - 2006 р., № 40, стор. 106, стаття 2687

ПОЛОЖЕННЯ про Державний департамент України з питань виконання покарань Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2009 р. N 587

Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ від 02.12.2009 N 1290

/витяг/

1. Державний департамент України з питань виконання покарань (далі - Департамент) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції.

Департамент забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань, виконує правозастосовні та правоохоронні функції, спрямовує, координує та контролює діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - кримінально-виконавча служба).

3. Виходячи з організації та діяльності органів і установ виконання покарань, визначених Кримінально-виконавчим кодексом, Законом України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" (далі - Закон), іншими законодавчими актами, основними завданнями Департаменту є:

1) розроблення: пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; рекомендацій щодо організації тримання осіб, узятих під варту;

2) забезпечення дотримання посадовими та службовими особами органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів:

прав людини і громадянина, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінальних покарань, реалізації законних прав та інтересів засуджених і осіб, узятих під варту;

вимог законодавства в органах і установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, запобігання вчиненню злочинів і дисциплінарних проступків засудженими і особами, узятими під варту, та щодо них, їх припинення; виявлення і розкриття злочинів, учинених в органах і установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, проведення дізнання у справах про такі злочини, провадження оперативно-розшукової діяльності;

3) спрямування, координація та здійснення контролю за діяльністю органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів;

4) налагодження відповідно до законодавства міжнародногоспівробітництва

з питань, що належать до його компетенції.

7. Департамент очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України відповідно до пропозиції Міністра юстиції.

Голова Департаменту має заступників, у тому числі двох перших, яких призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Міністра юстиції відповідно до пропозиції Голови Департаменту.

12. Граничну чисельність осіб рядового і начальницького складу, працівників центрального апарату Департаменту та його територіальних органів управління затверджує Кабінет Міністрів України.

Структуру центрального апарату Департаменту затверджує Міністр юстиції.

Офіційний вісник України вiд 22.06.2009 - 2009 р., № 44, стор. 24, стаття 1475

ПРО МІЛІЦІЮ

Закон України

від 20 грудня 1990 р.

Із змінами і доповненнями, внесеними

Законом України

 від 15 березня 2006 року N 3537-IV N 2389-VI від 01.07.2010

/витяги/

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Міліція в Україні

Міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. 

Стаття 2. Основні завдання міліції

Основними завданнями міліції є:

забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;

запобігання правопорушенням та їх припинення;

охорона і забезпечення громадського порядку;

виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

забезпечення безпеки дорожнього руху;

захист власності від злочинних посягань;

виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;

участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Стаття 3. Принципи діяльності міліції

Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

Діяльність міліції є гласною. Вона інформує органи влади і управління, трудові колективи, громадські організації, населення і засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення. За погодженням з міліцією засоби масової інформації можуть акредитувати своїх журналістів при її органах. Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну або службову таємницю.

У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичну мету. При виконанні службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу будь-яких політичних, громадських об'єднань. 

Стаття 5. Діяльність міліції та права громадян

Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. При звертанні до громадянина працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення. У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт.

Міліція не розголошує відомостей, що стосуються особистого життя людини, принижують її честь і гідність, якщо виконання обов'язків не вимагає іншого.

Міліція тимчасово, в межах чинного законодавства, обмежує права і свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на неї обов'язки, й зобов'язана дати їм пояснення з цього приводу.

Міліція:

забезпечує затриманим та заарештованим (взятим під варту) особам з моменту затримання або арешту (взяття під варту) право захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, реалізацію інших прав затриманих і заарештованих (взятих під варту) осіб;

негайно, але не пізніш як через дві години після затримання або арешту (взяття під варту) осіб повідомляє про їх місцеперебування родичам та у разі заявлення усної або письмової вимоги - захиснику, а також адміністрації за місцем роботи чи навчання;

забезпечує харчування затриманих осіб три рази на добу за єдиними нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України;

у разі необхідності вживає заходів щодо негайного надання медичної та іншої допомоги затриманим та заарештованим (взятим під варту) особам.

У разі заявлення затриманими або заарештованими (взятими під варту) особами усної або письмової вимоги про залучення захисника працівники міліції не мають права вимагати від них надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника.

Про заявлення вимоги про залучення захисника або про відмову у залученні захисника у протоколі затримання або постанові про арешт (взяття під варту) робиться відповідний запис, який скріплюється підписом затриманої або заарештованої (взятої під варту) особи.

Особам при затриманні або арешті (взятті під варту) працівниками міліції:

повідомляються підстави та мотиви такого затримання або арешту (взяття під варту), роз'яснюється право оскаржувати їх у суді;

надаються усно роз'яснення частини першої статті 63 Конституції України, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника та одночасно в друкованому вигляді - роз'яснення статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 і 63 Конституції України та прав осіб, затриманих або заарештованих (взятих під варту), встановлених законами, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або арешту (взяття під варту) особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;

забезпечується можливість з моменту затримання або арешту (взяття під варту) захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.

У разі невиконання працівниками міліції вимог, встановлених цією статтею, особа, права якої були порушені, та/або її представники (родичі, захисник) можуть звернутися до суду із заявою про відшкодування шкоди у встановленому законом порядку. При цьому такі особи звільняються від сплати державного мита.

Відшкодуванню підлягають у повному обсязі:

1) заробіток та інші грошові доходи, які особа втратила внаслідок незаконних дій або бездіяльності працівників міліції;

2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), вартість вилученого майна, якщо його повернення в натурі та в тому ж стані стало неможливим;

3) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;

4) моральна шкода.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії або бездіяльність працівників міліції завдали моральної втрати громадянинові, моральних страждань, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Працівники органів міліції несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями або бездіяльністю в межах, встановлених законом.

У приміщеннях і на виділених територіях, де знаходяться органи і підрозділи міліції, забороняється організація діяльності суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та виду господарської діяльності.

Стаття 6. Сприяння державних органів, громадських об'єднань, трудових колективів і громадян у виконанні завдань міліції

Державні органи, громадські об'єднання, службові особи, трудові колективи, громадяни зобов'язані сприяти міліції в охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю.

Міліція має право для виконання покладених на неї завдань залучати громадян за їх згодою до співробітництва у порядку, встановленому законами, що регулюють профілактичну та оперативно-розшукову діяльність. Примусове залучення громадян до співробітництва з міліцією забороняється.

Стаття 7. Організація міліції та її підпорядкованість

Міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів: 

кримінальної міліції;

міліції громадської безпеки;

транспортної міліції;

державної автомобільної інспекції; 

міліції охорони;

судової міліції;

спеціальної міліції.

Для забезпечення громадського порядку на об'єктах і територіях, які мають особливе народногосподарське значення або постраждали від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи, Міністерством внутрішніх справ України з дозволу Кабінету Міністрів України можуть створюватись спеціальні підрозділи міліції. 

На території України забороняється створення військових або інших збройних формувань чи груп, не передбачених законодавством України.

Організаційна структура і штатна чисельність міліції визначаються в порядку, встановлюваному Кабінетом  Міністрів України. 

Права і обов'язки, організація роботи та структура підрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до цього Закону. 

У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України.

Міністр внутрішніх справ України здійснює керівництво всією міліцією України.

В Автономній Республіці Крим міліцією керує заступник Міністра внутрішніх справ України - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим; в областях, містах, районах міліцією, крім транспортної, керують відповідно начальники головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в області, місті, начальники міських і районних відділів (управлінь) головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в області, місті. 

Керівництво транспортною міліцією здійснюється у порядку, що визначається Міністерством внутрішніх справ України.

Заступник Міністра внутрішніх справ України - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України з поданням Міністра внутрішніх справ України.

Начальники головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в областях, містах Києві, Севастополі та на транспорті та їх заступники призначаються на посаду і звільняються з посади Міністром внутрішніх справ України.

Начальники міських, районних, лінійних відділів (управлінь), головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в області, місті та на транспорті призначаються на посаду і звільняються з посади Міністром внутрішніх справ України за поданням відповідно заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, начальників головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в областях, містах Києві, Севастополі та на транспорті. 

Заступник Міністра внутрішніх справ України - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, начальники головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в областях, містах та начальники їх міських і районних відділів (управлінь) на відкритому пленарному засіданні відповідної ради, на яке запрошуються представники засобів масової інформації, не менш як двічі на рік інформують населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці про стан боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території.