Лабораторна робота № 3 ідентифікація напівсинтетичних та синтетичних наркотичних засобів

Напівсинтетичні наркотичні засоби

Нелегальні напівсинтетичні наркотичні засоби переважно є продуктами хімічної переробки в кустарних умовах фармацевтичних лікарських препаратів, до складу яких входять природні наркотичні речовини, а також нарковмісної рослинної сировини – макової соломи, опію, трави ефедри, маточних ріжків.

До напівсинтетичних наркотичних засобів належать ацетильований опій, героїн, гідроморфін (дилаудид), оксикодон, еторфін, ЛСД, ефедрин й псевдоефедрин та препарати на їх основі.

Дослід 1. Реакція героїну з реактивами Маркі, Манделіна, Фреде. До розчину досліджуваної речовини додають реактиви Маркі, Манделіна, Фреде. З реактивом Маркі з’являється червоне забарвлення, що переходить у фіолетове, з реактивом Манделіна – фіолетове забарвлення, з реактивом Фреде – фіолетове забарвлення, що переходить у брудно-зелене, а потім у рожеве. Ці реакції не специфічні для виявлення героїну, оскільки характерні і для морфіну.

Дослід 2. Реакція утворення етилацетату (реакція на героїн). До кількох кристаликів досліджуваної речовини добавляють 1 см³ етилового спирту і 2 см³ концентрованої сульфатної кислоти. Суміш нагрівають протягом 3-5 хв на водяній бані. При наявності героїну в пробі відчувається запах етилацетату. Ця реакція малочутлива, але специфічна для виявлення героїну. ЇЇ не дають морфін та його похідні (кодеїн, діонін).

Дослід 3. Реакція ЛСД з реактивом Ерліха. До невеликої кількості досліджуваної речовини додають 2 краплі реактиву Ерліха. Блакитно-фіолетове чи червоно-фіолетове забарвлення, яке з’являється за декілька хвилин, вказує на можливу присутність ЛСД. Інші сполуки (ерготамін, ергометри, лізергінова кислота) можуть давати подібне забарвлення.

Дослід 4. Реакція ефедрину з солями міді і сірковуглецем. У пробірку вносять краплю розчину досліджуваної речовини, підкисленого оцтовою кислотою, після чого добавляють краплю 5-процентного розчину міді сульфату, а потім амоніак до лужної реакції. До одержаного розчину додають 2-3 краплі суміші сірковуглецю і бензену (1:3). Вміст пробірки збовтують. При наявності ефедрину бензеновий шар забарвлюється в коричневий або жовтий колір.

Дослід 6. Реакція ефедрину з 2,4-динітрохлорбензолом. У пробірку вносять краплю ефірного розчину досліджуваної речовини, додають краплю 5 н. розчину натрій гідроксиду і краплю 5-процентного розчину 2,4-динітрохлорбензолу в етиловому спирті. Пробірку нагрівають 5 хв на водяній бані. При наявності ефедрину в пробі розчин забарвлюється в жовто-коричневий колір. Якщо до охолодженого розчину добавити 1-2 краплі хлороформу і кілька крапель розбавленої оцтової кислоти, а потім збовтати, то хлороформний шар забарвиться в жовтий колір.

Дослід 7. Реакція ефедрину з реактивом Драгендорфа. До розчину досліджуваної речовини додають декілька крапель реактиву Драгендорфа. При наявності у досліджуваному зразку ефедрину утворюються кристали, які нагадують тонкі голки, зібрані в пучки.

Синтетичні наркотичні речовини

Синтетичні наркотичні засоби отримують шляхом хімічного синтезу без використання природних речовин. До них належать психостимулятори (амфетаміни), депресанти (барбітурати, бензодіазепіни, метаквалон), анальгетики (меперидин, промедол, метадон, фентаніл, петидин), галюциногени (синтетичний ЛСД, фенциклідин, деякі речовини амфетамінової групи, ерготамін).

Амфетаміни група наркотичних засобів, похідних фенілетиламіну. Ключові сполуки цієї групи – амфетамін і метамфетамін.

Амфетамін	Метамфетамін (первітин)

Дослід 8. Реакція амфетамінів з реативом Маркі. До невеликої кількості досліджуваної речовини додають 2-3 краплі реактиву Маркі. Спостерігають виникнення забарвлення, зміну якого фіксують через 10-15 хв. Амфетаміни з реактивом Маркі дають різне забарвлення:

Амфетамін Метамфетамін ТМА ДОМ/STP ДОЕТ ДОБ РМА ДМА МДА, МДМА, МДЕА

оранжеве, яке переходить у коричневе, оранжеве або червоно-коричневе, оранжево-червоне, жовте, від жовто-коричневого до зеленого, від жовто-зеленого до смарагдово-зеленого, світло-зелене, від жовто-зеленого до коричневого, від синьо-чорного до зелено-чорного.

Дослід 9. Реакція метамфетаміну з реативом Сімона. Ця реакція дозволяє розрізнити метамфетамін (первітин) та його похідні від амфетаміну і його похідних.

До невеликої кількості досліджуваного зразка додають 1 краплю реактиву Сімона, після чого додають 2 краплі 2-процентного водного розчину натрій карбонату. Поява блакитного забарвлення вказує на можливу присутність метамфетаміну та його похідних (МДМА, ДММА, РММА, МДЕ). Поява світло-рожевого забарвлення вказує на можливу присутність РМА, ДМА, ДОБ, ДОЕТ, ДОМ, МДА, ТМА.

Дослід 10. Реакція амфетамінів з галієвою кислотою. До 1-2 мг сухої речовини або 1-2 краплі досліджуваної рідини додають 1 краплю 0,5-процентного розчину галієвої кислоти у концентрованій сульфатній кислоті. Поява світло-зеленого забарвлення, що переходить у темно-зелене, дозволяє виявити амфетаміни, що містять діоксанове кільце (МДА, МДЕА, МДМА).

Дослід 11. Реакція метамфетаміну з реагентом Віталі Моріна. В фарфорову чашку вносять невелику кількість досліджуваної речовини, додають 1 см³ концентрованої нітратної кислоти, яку випаровують на киплячій водяній бані насухо. До сухого залишку з одного боку вносять 2-3 краплі ацетону, з іншого – 1-2 краплі 10-процентного спиртового розчину калій гідроксиду. Тонкою скляною паличкою з’єднують ці розчини. При дії реагенту на незаміщені в ароматичному ядрі амфетаміни утворюються забарвлені в зелений або синій колір солі нітропродуктів.

Барбітурати–це група лікарських засобів, похідних барбітурової кислоти (малонілсечовини), у яких атоми гідрогену при С₅ і N заміщені різними радикалами R I R’. До барбітуратів, які перебувають під міжнародним контролем, належать: алобарбітал, амобарбітал, барбітал, буталбітал, бутобарбітал, вінілбітал, метилфенобарбітал, пентобарбітал, секбутабарбітал, секобарбітал, фенобарбітал, циклобарбітал.

Барбітурова кислота	Барбітурати з заміщеними атоми гідрогену при С5 і N радикалами R I R’

Дослід 12. Реакція барбітуратів з безводним натрій карбонатом. При нагріванні барбітуратів з безводним натрій карбонатом виділяється амоніак, який забарвлює зволожений лакмусовий папірець у синій колір.

Дослід 13. Реакція барбітуратів з реагентом Ділл-Коппаніла. До невеликої кількості препарату барбітуратів (4 краплі) додають 5-7 крапель реагенту Ділл-Коппаніла. Утворюється комплексна сполука забарвлена в пурпурово-фіолетовий колір.

Дослід 14. Реакція барбітуратів з піридином і солями купруму (ІІ). До невеликої кількості досліджуваної речовини додають 2 краплі 10-процентного розчину амоніаку і 1-2 краплі розчину купрум (ІІ) сульфату в амоніаку і піридині. Піридин з іонами СuSО₄ утворює позитивний іон [Cu(Py)]²⁺, при взаємодії якого з іонізованими молекулами барбітуратів утворюється внутрішньо-комплексна сполука (важкорозчинний кристалічний або аморфний осад) – фіолетові кристали, які мають форму прямокутників, друз, зірочок чи у вигляді сфероїдів.

Дослід 15. Реакція барбітуратів із солями кобальту і лугами (реакція Цвікера). Досліджувану речовину розчиняють в 0,2-0,5 см³ абсолютного етилового спирту. До розчину додають 1-2 краплі 1-процентного розчину кобальт ацетату і 1-2 краплі 1-процентного розчину калій гідроксиду в абсолютному етанолі. При наявності барбітуратів з’являється рожеве або червоне забарвлення.

Бензодіазепіни – це похідні бензодіазепіну: похідні 1,4-, 1,5- і 2,3-бензодіазепінів. Найпоширеніші бензодіазепіни: хлордіазепоксид, діазепам, феназепам, оксазепам, нітразепам.

Бензодіазепін	Хлордіазепоксид	Діазепам	Феназепам	Оксазепам	Нітразепам

Дослід 16. Реакція бензодіазепінів з реактивом Ціммермана. До невеликої кількості досліджуваного зразка додають 1 краплю 1-процентного метанольного розчину м-динітробензолу, потім 1 краплю 15-процентного розчину калій гідроксиду. Поява червоно-пурпурового або чорнильного забарвлення свідчить про присутність 1,4- бензодіазепінів у досліджуваному об’єкті.

Дослід 17. Реакція бензодіазепінів з концентрованою хлоридною кислотою. До невеликої кількості досліджуваної речовини додають 2 краплі HCl. В разі присутності бензодіазепінів з'являється жовте забарвлення.

Дослід 18. Реакція бензодіазепінів з реактивом Віталіті-Морена. До досліджуваного зразка додають 0,5 см³ концентрованої нітратної кислоти. Випаровують реакційну суміш на водяній бані до сухого залишку, далі додають 5 см³ ацетону та 1 см³ 0,1 н. калій гідроксиду в етанолі. Поява жовтого забарвлення вказує на можливу наявність діазепаму та інших бензодіазепінів.

Синтетичні опіатоподібні анальгетики – включають близькі до морфіну алкалоїди-опіати.

Дослід 19. Реакція метадону з реактивом Маркі. До розчину досліджуваної речовини об'ємом 1 см³ додають реактив Маркі. Поява рожевого-червоного забарвлення, яке переходить у фіолетове, вказує на можливу присутність у досліджуваному зразку метадону.

Дослід 20. Реакція метадону з м-динітробензолом та розчином натрій гідроксиду. До розчину досліджуваної речовини в етиловому спирті об'ємом 1 см³ додають кілька мг м-динитробензолу і 1 краплю 10-процентного розчину NaОН, після чого пробірку обережно нагрівають. Поява світло-рожевого забарвлення вказує на можливу присутність у досліджуваній речовині метадону.

Дослід 21. Реакція метадону з розчином метилового оранжевого. Невелику кількість досліджуваної речовини розчиняють у воді. До 2 см³ розчину додають 2 см³ розчину метилового оранжевого. Поява жовтого осаду свідчить про наявність метадону в досліджуваній речовині.

Дослід 22. Реакція метадону з реактивом Драгендорфа. До досліджуваного зразка додають кілька крапель Реактиву Драгендорфа. Поява оранжевого забарвлення свідчить про наявність в пробі метадону.

Дослід 23. Реакція меперидину з оцтовою та концентрованою сульфатною кислотами. До 20 мг досліджуваної речовини додають 5 крапель води, 2 краплі розведеної оцтової кислоти і 10 крапель конц. Н₂SО₄. Суміш нагрівають до кипіння. Поява запаху етилацетату вказує на можливу присутність у досліджуваному зразку меперидину.

Питання до самокотролю

1. Які наркотичні сполуки відносять до синтетичних наркотичних засобів?

2. З розчинами якої хімічної сполуки барбітурати в певних умовах утворюють блакитно-зелені комплекси?

3. Які наркотичні сполуки використовують як лікарські засоби?