- •Для лабораторних робіт з фізики
- •Уч 11 ___ класу
- •Загальноосвітньої школи № ___
- •Лабораторна робота №1
- •Хід роботи (4 бали)
- •Творче завдання (3бали)
- •Лабораторна робота №2
- •Теоретичні відомості:
- •Хід роботи (5 балів )
- •Лабораторна робота № 3
- •Хід роботи (4 бали)
- •Лабораторна робота № 4
- •Лабораторна робота № 5
- •Хід роботи (4 бали)
- •Лабораторна робота № 6
- •Хід роботи ( 4 бали )
- •Контрольні питання(3бали)
- •Лабораторний практикум робота №1
- •Хід роботи (4бали)
- •Творче завдання (3бали)
- •Робота №2
- •Робота №3
- •Хід роботи ( 4 балів )
- •Робота № 4
- •Хід роботи ( 4 бали )
- •Робота № 5
- •Хід роботи ( 5 балів )
- •Контрольні питання (4бали)
- •Робота № 6
- •Хід роботи ( 5 балів )
- •Робота №7
- •Хід роботи ( 5 балів )
Робота №7
Тема: Радіоактивний розпад і його моделювання.
Мета: Перевірка закону радіоактивного розпаду та побудова графік
розпаду
Обладнання : монети, металева банка.
Хід роботи ( 5 балів )
1.Повторення теоретичного матеріалу.
Явище радіоактивності полягає в самоперетворенні одних ядер в інші, що супроводжується випромінюванням α - частинок, β - частинок і γ - променів. Для характеристики стійкості ядер відносно розпаду використовують поняття про період напіврозпаду Т- проміжок часу, протягом якого число радіоактивних ядер зменшується у два рази.
Якщо N0 - число радіоактивних ядер на початковий момент, N - кількість ядер, що не розпалися протягом часу t та N - число ядер, що розпалися при цьому, то закон радіоактивного розпаду виражається формулою:
N = N0* ;
Імовірність розпаду кожного ядра за час Т дорівнює 1/2. Процес радіоактивного розпаду можна змоделювати підкиданням монет.
При цьому імовірність випадання "орла" і "решки" теж дорівнює ½.
Накладемо умову: якщо випадає "орел", то вважаємо, що ядро уціліло, а якщо "решка" - ядро розпалось. Кожне кидання монети відповідає для ядра протіканню проміжку часу, що дорівнює періоду піврозпаду.
2. Послідовність виконання практичної роботи.
Відрахуємо 128 монет (за нашою умовою це відповідає числу ядер у початковий момент N0). Поміщаємо їх у банку, перемішуємо і висипаємо на стіл. Підраховуємо число монет, що випали на "орел" (за нашою умовою їх кількість відповідаєкількості ядер, що не розпались). Збираємо ці монети (тільки ті, що випали на "орел") і поміщаємо у банку та перемішуємо. Знову висипаємо їх на стіл і підраховуємо число монет, що випали на "орел" (число ядер, ш,0 "не розпались"). Дослід слід провести 10 разів, а наслідки підрахунків занести до таблиці: Провести три серії кидань, починаючи кожну з N= 128.
Серія 1
Кількість кидань, n=t/T |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Кількість монет, що «не розпались», N |
128 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кількість монет, що «розпались», N=N0-N |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Серія 2
Кількість кидань, n=t/T |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Кількість монет, що «не розпались», N |
128 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кількість монет, що «розпались», N’=N0-N |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Серія 3
Кількість кидань, n=t/T |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Кількість монет, що «не розпались», N |
128 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кількість монет, що «розпались», N’=N0-N |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Побудувати графік залежності N (n), що відповідає формулі
N = N0* або N = N0 – N’
Контрольні запитання ( 4бали )
1. Який ви знаєте радіоактивний елемент з найменшим періодом
напіврозпаду? з найбільшим періодом напіврозпаду?
____________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Перший елемент має період напіврозпаду 10 годин, а другий - 1 годину. Який з них слід вважати більш радіоактивним? Відповідь пояснити.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Закон радіоактивного розпаду (в середньому) передбачає число ядер, що не розпалися, але він не передбачає, які саме ядра розпадуться протягом певного часу. Він являє собою статистичну закономірність. Чому?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Що таке активність радіоактивного елементу?
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
Висновки (3 бали )
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________