3.3. Напрямки вдосконалення управління інвестиційною діяльністю та покращення підприємницького клімату
Ефективність інвестиційно-інноваційної діяльності в Україні та її регіонах багато в чому залежить від організаційної структури управління. Саме органи управління є провідниками, фактичними виконавцями державної політики в інвестиційно-інноваційній діяльності. Від розподілу повноважень між ними та організації ефективної взаємодії залежить дієвість результатів інвестиційно-інноваційної діяльності.
На сьогоднішній день в Україні та її регіонах діє неефективна система державного управління інвестиційно-інноваційною діяльністю.
Однією з причин неефективності зазначеної системи управління є постійне й необґрунтоване її реформування, що призводить до відсутності компетенції у спеціалістів, які займаються цією сферою в державі.
Ще гірше стан справ із державним управлінням інвестиційно-інноваційною діяльністю в Україні на регіональному рівні.
Фактично в регіонах країни відсутній орган державної влади, який би проводив узгоджену інвестиційно-інноваційну політику як на рівні держави в цілому, так і конкретного регіону (рис. 3.3.). Управління обласних державних адміністрацій не мають таких повноважень.
Створена при обласній державній адміністрації Рада з питань залучення іноземних інвестицій є усього тільки консультативно-дорадчим органом. Представництва або філії центральних органів державної влади зі спеціальним статусом, які відповідають за реалізацію інвестиційно-інноваційної політики в країні, або відсутні, або не спроможні за своїми функціональними повноваженнями сприяти залученню інвестицій у регіон і впровадженню інновацій.
Таким чином, постала проблема побудови в Харківській області дієвої системи державного управління інноваційно-інвестиційною діяльністю. Така система може мати вигляд, поданий на рис. 3.4
Розглянемо детальніше функції основних органів управління регіональною інвестиційно-інноваційною діяльністю
Як видно з рис. 3.4., перший блок системи управління інвестиційно-інноваційною діяльністю в регіоні представляють Харківська обласна державна адміністрація та Харківська міська рада.
Основні функції органів у сфері інвестиційної діяльності представлено у додатку К.
Запропонована на рис. 3.4. та в додатку К система управління інвестиційно-інноваційною діяльністю та функції її окремих органів забезпечить дієвість і активізацію інвестиційно-інноваційного процесу в Харківській області.
Рада з питань залучення іноземних інвестицій
Головне управління зовнішньо-економічних зв’язків
Підприємства та організації м. Харків
Головне управління промисловості, транспорту і зв’язку
Харківська обласна державна адміністрація
Головне управління економіки
Головне управляння освіти і науки
Інститути та центри НАН України
Харківська міська рада
Харківська торгівельно-промислова палата
Технопарк інститут «Монокристалів»
Інститут «Монокристалів»
КП «Індустріальний парк Рогань»
Спеціальний режим інвестиційної діяльності
Рада з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності
Харківське відділення Державного агентства з інвестицій та розвитку
Харківське відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи
Рис. 3.3. Система управління науково-технічною, інноваційною та інвестиційною діяльністю, яка діє в Харківській області []
Харківська обласна державна адміністрація
Харківська торгівельно-промислова палата
Підприємства та організації Харківської області
Харківська міська рада
РАДА З ПИТАНЬ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
р
Харківський регіональний інвестиційний фонд
паароиот
Харківські банківські та інвестиційні установи
Інститути та центри НАН України
Харківське відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи
Спеціальний режим інвестиційної діяльності
Харківське відділення Державного агентства з інвестицій та розвитку
Харківське відділення Державної інвестиційної установи
Технопарк інститут «Монокристалів»
Наукові підрозділи вищих навчальних закладів
Закордонні інвестиційні компанії та фонди
КП «Індустріальний парк Рогань»
Рис. 3.4. Система управління інвестиційно-інноваційною діяльністю, яка пропонується в Харківській області []
Запропонована на рис. 3.4. та в додатку К система управління інвестиційно-інноваційною діяльністю та функції її окремих органів забезпечить дієвість і активізацію інвестиційно-інноваційного процесу в Харківській області.
Для покращення підприємницького клімату на території Харківської області ми пропонуємо провести реформування систем оподаткування та адміністрування податків, дозвільної та контрольної систем, системи технічного реформування, реєстраційної системи; покращити умови ліцензування та умови експортної діяльності та митного регулювання та підвищити фінансове забезпечення.
Напрямки покращення підприємницького клімату наведено у додатку Л.
Сучасна криза негативно вплинула на стан системи фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки малого підприємництва в Харківській області. Проблеми банківського сектора економіки України привели до значного зменшення обсягів кредитування суб’єктів малого підприємництва, що гальмує його розвиток та посилює соціально-економічні проблеми. Наведені у додатку Л напрямки покращення підприємницького клімату можуть вирішити багато значних проблем.
Висновки до розділу 3:
Виходячи з проведеного аналізу і досвіду розвинених країн світу можна зробити висновок, що стратегічними напрямками розвитку малого підприємництва у Харківській області повинні бути такі:
- збільшення кількості малих підприємств у регіоні;
- збільшення частки продукції малих підприємств у загальному виробництві продукції (робіт, послуг);
- підтримка співпраці малих підприємств та великих корпорацій у кооперації та впровадження науково-технічних розробок інноваційного характеру;
- пріоритет розвитку суб’єкти малого підприємництва повинні мати в першу чергу у таких сферах економіки як: послуги, торгівля, промисловість.
Проведений аналіз виявив низьку якість програм в структурному, змістовному плані, ресурсному забезпеченні, механізмах реалізації та контролю, відповідності законодавству, що негативно впливає на результативність впровадження механізму підтримки малого бізнесу та вирішення проблем його розвитку. Така ситуація призводить до того, що в Україні в останні роки спостерігається тенденція до уповільнення темпів зростання основних показників розвитку малого бізнесу. Все це свідчить про недостатню дієвість заходів державної підтримки цього сектору економіки
Виходячи з проведеного аналізу та враховуючи досвід
розвинених країн світу, можна зробити висновок, що на регіональному рівні основними напрямами комплексної системи підтримки малого підприємництва повинні бути такі:
А.Оптимізація нормативно-правових основ регулювання малого
підприємництва з боку держави:
впорядкування нормативно-правового регулювання підприємницької діяльності;
поглиблення регуляторної реформи;
спрощення механізмів започаткування і виходу з бізнесу та процедур отримання дозволів.
Б. Розвиток системи фінансової підтримки малого бізнесу:
розширення мережі установ фінансово-кредитної підтримки (інститути кредитування - кредитні союзи, товариства взаємного кредитування та інші небанківські інститути);
створення мережі лізингових компаній, розробка та впровадження механізмів їхньої діяльності;
впровадження гарантійних та інших механізмів із забезпечення кредитів малих підприємств.
В. Удосконалення механізмів використання державного майна:
розробка спрощених процедур передачі суб'єктам малого бізнесу та елементам інфраструктурної їх підтримки державного майна на конкурсній основі (на оренду, на право безкоштовного використання, на право приватизації).
Г. Удосконалення інформаційної підтримки:
створення комплексної інформаційної та консультаційної підтримки суб'єктів малого бізнесу шляхом організації нових та оптимізації діяльності існуючих об'єктів інфраструктурної підтримки;
створення нових та актуалізація діючих баз даних і каталогів по різних аспектах ведення бізнесу;
проведення круглих столів, конференцій, семінарів, конкурсів з питань малого бізнесу;
формування позитивного іміджу малого підприємництва;
підтримка виставково-ярморочної діяльності малих підприємств.
Д. Розвиток системи підготовки кадрів для малого підприємництва:
підвищення кваліфікації кадрів малого підприємництва та навчання незайнятого населення регіону основам підприємницької діяльності;
створення та підтримка базових навчальних центрів з підготовки кадрів для малого інноваційного підприємництва.
Е. Розвиток та підвищення ефективності функціонування інфраструктурної підтримки малого бізнесу:
розвиток інфраструктурної підтримки малого бізнесу;
моніторинг та аналіз діяльності існуючих елементів підтримки малого бізнесу;
сприяння кооперації малих, середніх і великих підприємств, розвиток субконтрактингу, франчайзингу та ін. сучасних схем взаємодії.
Ж. Вдосконалення діяльності органів влади регіону з підтримки малого бізнесу:
впровадження програмно-цільового підходу при розробці та реалізації програм сприяння розвитку малого бізнесу;
розробка та впровадження механізмів вільного доступу малого підприємництва до інформації про проведення тендерів на державні замовлення;
аналіз та оптимізація системи статистичної звітності для отримання комплексної оцінки стану малого підприємництва регіону;
постійний комплексний аналіз і прогнозування розвитку сектора малого підприємництва регіону;
моніторинг, оцінка ефективності та результату впровадження програм стимулювання розвитку малого бізнесу.
З. Удосконалення системи підтримки малого інноваційного підприємництва:
розвиток та оптимізація діяльності інфраструктурної підтримки малого інноваційного бізнесу.