МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКТ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХОЛОГІЙ
ФАКУЛЬТЕТ БІОТЕХНОЛОГІЇ ТА ЕКОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ
КАФЕДРА БІОХІМІЇ ТА ЕКОЛОГІЧНГО КОНТРОЛЮ
КАФЕДРА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
«Подагра . Профілактика та лікування хвороби»
Київ 2015
Актуальність
Подагра, на разі, є поширеною хворобою і, що найгірше, число хворих щороку збільшується. Покращується рівень життя людства і за це необхідно «платити». Про подагру часто говорять, що це хвороба «гарного» життя, хвороба королів. Саме через малорухливий спосіб життя, незбалансоване харчування виникають чималі проблеми зі здоров'ям. Судячи зі статистики, подагра вражає близько 1-2% західного населення у певний час протягом життя та стає все більш поширеною. Подагра вражає близько 1-2% західного населення у певний час протягом життя та стає все більш поширеною. ількість випадків захворювання на подагру збільшилась у два рази протягом 1990–2010 рр. Саме тому ця має бути детально дослідженим не тільки лікування цієї хвороби, а й профілактика.
(Джерела:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0 , http://visualrheumatology.ru/podagra.html )
Мета роботи
-
Ознайомитись з хворобою подагра
-
Дізнатися про профілактику даної хвороби
-
Зробити висновки
Методи дослідження
статистичний (обробка та аналіз статистичних даних)
Подагра або подагричний артрит (др.-греч. Ποδάγρα – капкан для ніг від πούς - нога і ἄγρα - захоплення) - моногенне за походженням захворювання, яке характеризується відкладенням в різних тканинах організму кристалів уратів у формі моноурата натрію або сечової кислоти.
Найчастіше подагра зачіпає суглоби великих пальців рук, променезап’ясткові, ліктьові, колінні. Як правило, обмежується рухливість суглобів, з’являється хрускіт. Іноді помітні почервоніння і припухлість. Проте одні ці ознаки ще не свідчать про подагрі. Значно частіше виникають множинні ураження суглобів — обмінні поліартрити.
Термін “подагра” (від грецьких “podos” i “agra”) означає “пастка для стопи”. В XVII ст. Th.Sydenham вперше достатньо повно описав клінічні прояви недуги.
На подагру страждають переважно чоловіки (95%) у віці старше 40 років. Подібна закономірність зумовлена особливостями гормонального статусу і різним станом пуринового обміну. Жінки хворіють на подагру тільки в постменопаузі.
Подагра - що це за хвороба?
Подагричний артрит, або гостре запалення суглобів, захворювання виникає через порушення обміну речовин в організмі, яке призводить до надмірного накопичення в тканинах уратів - кристалів солей сечової кислоти.
Урати накопичуються як всередині суглобів, так і навколо них, вибираючи місця з найменшим кровопостачанням - хрящі і сухожилля.
Як правило, вражаються периферичні суглоби, наприклад, суглоби пальців на ногах, але поступово хвороба переходить і на коліна. Так само йде справа і на руках - подагра розвивається від пальців до ліктів.
Рис.1 Розвиток подагри
Білі клітини крові починають боротьбу з уратів, але не справляються і в місцях їх скупчення виникає запальний процес.
Поступово в місцях скупчень солей виникають шишки - тофуси при подагрі, які можна помітити неозброєним поглядом.
Якщо подагричний артрит переходить в хронічну форму, це призводить до деформації суглобів.
Причини розвитку захворювання
Подагра буває первинна і вторинна.
Первинна є наслідком генетичного дефекту — брак в організмі ферменту, який розчиняє сечову кислоту. Як тільки концентрація сечової кислоти в крові досягає критичного рівня, її солі у вигляді мікрокристаликів скупчуються в суглобах та нирках.
Причинами вторинної подагри, крім неправильного способу життя, можуть стати ендокринна патологія, захворювання нирок, крові. Часто подагра поєднується з іншими захворюваннями обміну речовин, гіпертонічною хворобою, ожирінням, цукровим діабетом, псоріазом. Випадки захворювання подагрою часто спостерігаються тоді, коли у найближчих родичів хворого також була ця недуга.
Причини, пов'язані з харчуванням, становлять приблизно 12% випадків подагри, вони дуже тісно пов'язані з уживанням алкоголю, солодких напоїв на основі фруктози, м'яса та морських продуктів. До інших чинників відносять фізичні травми та хірургічне втручання.