Контрольні запитання
8.6.1. В чому полягає суть процесу пресування металів ?
8.6.2. Які особливості має прямий метод пресування ?
8.6.3. Які особливості має обернений метод пресування ?
8.6.4. Чи можна з допомогою різних методів пресування виготовляти труби ?
8.6.5. Які величини характеризують деформацію при пресуванні металу ?
8.6.6. Привести формулу коефіцієнту витяжки при пресуванні. Розшифруйте прийняті в ній позначення.
8.6.7. Вкажіть основні переваги пресування.
8.6.8. Приведіть формулу ступеня деформації при пресуванні.
8.6.9. Дайте характеристику переваг і недоліків прямого методу пресування.
8.6.10. Дайте характеристику переваг і недоліків оберненого методу пресування.
8.6.11. Перерахуйте інструмент, що використовується при пресуванні.
8.6.12. З яких сталей виготовляється інструмент при пресуванні ?
8.6.13. Назвіть обладнання, що застосовується при пресуванні металів.
8.6.14. Яке максимальне зусилля розвивають гідравлічні преси, що застосовуються в наш час в промисловості ?
8.6.15. В яких межах змінюється коефіцієнт витяжки при пресуванні ?
8.6.16. Приведіть формулу, за якою визначається зусилля при пресуванні.
Лабораторна робота № 9 Прокатування металів
9.1. Мета і завдання роботи
Познайомитись із суттю процесу прокатки металів, параметрами процесу прокатки, обладнанням і інструментом, який застосовується при прокатці.
9.2. Основні теоретичні положення
Схема технологічного процесу прокатки складається з двох частин:
- прокатка зливку в напівпродукт;
- прокатка напівпродукту в готовий прокат.
Відповідно з цими стадіями, прокатні стани за призначенням можна роз- ділити на дві групи. Для виробництва напівпродукту використовують блюмін- ги, слябінги і заготівельні стани.
Готовий прокат використовують із заготовки на сортових, листових і спеціальних станах. Блюмінги і слябінги являються самими великими обтискними станами з діаметром валків 1000-1400 мм. На них прокатують зливки з заготовки різної форми (блюми і сляби).
На заготовочному стані прокатують блюми в заготовку меншого розміру.
Готовий прокат можна класифікувати на дві основні групи:
сортовий прокат (квадрат, круг, шайба, шестигранник, кутник двотавр і т.д.);
листовий прокат.
Сортовий прокат одержують із блюмів. Блюми – це великі заготовки квадратного або прямокутного перерізу.
Найбільший переріз блюмів 450*500, найменший – (140*140) мм.
Заготовки прямокутного перерізу, у яких відношення ширини до товщи- ни знаходиться в межах 3-12, називаються слябами (плитами). Найбільші розміри слябів 2000*350 мм, найменші – 500*100 мм. Сляби служать заготовкою для прокатки листа і плит. Стани, призначені в основному для прокатки блюмів, називаються блюмінгами. На блюмінгах прокатують і сляби розмірами до 1500*250 мм. Стани призначені тільки для прокатки слябів, називаються слябінгами.
Блюми прокатують із зливків масою 7-12 т, а при прокатці слябів на слябінгах маса вихідних зливків досягає 40-45 т.
Таким чином, блюмінг і слябінг являються обтискними (чорновими) станами, завданням яких являється не випуск готової продукції, а тільки обтиснення зливків у заготовку визначеної форми.
9.2.2. Основні параметри процесу прокатування
В процесі прокатування нагрітий зливок або заготовка обтискуються двома обертовими валками прокатного стану (рис. 9.1). Метал втягується в зазор між валками силами тертя.
Дуга АВ, якою метал дотикається з валками, називається дугою захвату, а центральний кут АОВ, відповідає дузі – кутом захвату:
Різниця товщини заготовки до і після прокатки (Н0-Н1) називається абсолютним обтискуванням (∆Н).
Відношення
називається
відносним обтискуванням.
Максимальна величина відносного обтискування для великих обтискую- чих станів складає 0,2 – 0,3, а для сортових – 0,5. Відношення довжини заго- товки після прокатки до довжини заготовки перед прокаткою називається коефіцієнтом витяжки. Цей коефіцієнт, якщо не враховувати розширення, пропорційний площі поперечного перерізу до і після прокатки (Г0 і Г1).
Практично коефіцієнт витяжки за один пропуск заготовки через валки дорівнює 1,1 – 1,5, а іноді досягає 2,0 – 2,5 і більше.
Збільшення ширини заготовки при прокатці (В1-В0) називається розши- ренням.
Воно дорівнює 2 – 10% від величини стискування. Відносне розширення:
9.2.3. Будова прокатного стану
П
рокатний
стан складається з робочої машини і
приводу.
Рисунок 9.1- Схема процесу прокатування
Р
исунок
9.2- Будова прокатного стану
Робоча машина має одну або декілька робочих клітей. Кожна кліть являє собою комплект валків 1, розміщених між двома станинами. Привід склада- ється з двигуна і передаючих механізмів. Від електродвигуна 8 рух до валків передається через проміжні валки, з’єднані муфтами 7 і 5 з редуктором 6. потім через шестеренну кліть 4, трефові шпинделі 3 і трефові муфти 2 обертання передається робочим валкам 1.
Зміна зазору між валками досягається підйомом або опусканням верхньо- го валка разом з підшипниками, які переміщуються в пазах станини. Підйом верхнього валка здійснюється пружинами або з допомогою гідравлічного або пневматичного приводу, а опускання – натисканням валків на два підшипники.
До прокатного стану відносяться також допоміжні механізми і машини, які виконують підсобні операції по транспортуванню, обробці і різанні металу, який прокатується.