6.2. Процент за кредит
Процент за кредит або позиковий процент - це плата, яку отримує кредитор від позичальника за користування позиченими коштами.
Показником, що кількісно характеризує плату за кредит, є норма відсотка або процентна ставка, що розраховується за формулою:
Н=Д/К*100%, (12)
де Д - річний дохід на позиковий капітал;
К- середньорічна сума наданого кредиту.
Норма відсотка залежить від величини норми прибутку, яка є максимальною межею норми відсотка. Мінімальну межу норми відсотка точно визначити неможливо, але вона повинна покривати витрати кредитора, пов'язані з даною операцією, і приносити йому хоча б мінімальний дохід.
Основними видами процентних ставок є:
а) ринкова (формується безпосередньо на ринку позикових капіталів);
б) середня (формується за певний період).
На розмір процентної ставки за кредити впливають такі фактори:
- макроекономічні (рівень інфляції: рівень облікової ставки центрального банку;
попит та пропозиція на кредитному ринку);
- мікроекономічні (термін користування кредитом; розмір кредиту; рівень ризику).
Для нарахування простих процентів за депозитами і кредитами банків використовують таку формулу:
(13)
(14)
де К- розмір плати за користування коштами;
С - сума кредиту чи депозиту;
Т-термін користування грошима (у днях);
П - процентна ставка.
Складні проценти нараховуються за формулою:
FV= Рх(1+R) ,
де РУ- розмір плати за користування коштами;
Р - сума наданих коштів;
К - процентна ставка;
n - кількість періодів.
Джерелом оплати позикового відсотка е прибуток, що його отримує позичальник.
6.3. Функції та роль кредиту
Існують такі функції кредиту:
Перерозподільча функція кредиту
|
|
Емісійна (антиципаціина) функція кредиту
|
|
Контрольна функція кредиту
|
↓ |
|
↓ |
|
↓ |
Суть
|
суть
|
суть
|
||
За допомогою кредиту відбувається перерозподіл вартості на засадах повернення, з одного боку, здійснюється нагромадження грошових капіталів за рахунок збережень економічних агентів, а з іншого -їх розміщення серед інших агентів ринку
|
|
На основі кредиту здійснюється емісія грошей як платіжних засобів; методами кредитної експансії (розширення кредиту) кредитної рестрикції (звуження кредиту) регулюється кількість грошей в обігу
|
|
Під час кредитування забезпечується контроль за дотриманням умов та принципів надання кредиту з боку суб'єктів кредитної угоди; при цьому банк здійснює як попередній, так і поточний контроль за діяльністю позичальника
|
↓ ↓ ↓
|
||||
роль
|
|
роль
|
|
роль
|
Дає змогу зосередити капітал у найбільш пріоритетних сферах економічної діяльності, здійснити переорієнтацію виробництва й стабілізувати економіку
|
|
Сприяє економії витрат грошового обігу; дозволяє прискорити обіг грошей, запроваджувати прогресивні системи розрахунків
|
|
Дає змогу мінімізувати кредитний ризик, реалізувати цільовий характер кредиту: стимулює позичальника раціонально й ефективно використовувати позичені кошти
|
Рис. 9. Функції кредиту
Внаслідок зміни економічних умов у країні відбуваються зміни ролі кредиту та сфери його застосування. Так, в умовах функціонування повноцінних грошей роль кредиту була незначною, бо зміна маси грошей незначною мірою залежала від застосування кредиту. Зменшення маси повноцінних грошей в обігу здійснювалося перетворенням їх у скарб (без участі кредиту), і навпаки.
При функціонуванні неповноцінних грошей збільшення або зменшення їх маси відбувається завдяки кредитним операціям, внаслідок чого роль кредиту зростає.
Ще більш важливою є роль кредиту в умовах інфляції, бо регулювання грошової маси в обігу за допрмогою кредиту має велике значення для підтримання стабільності купівельної спроможності грошової одиниці.
У перехідній економіці роль кредиту зростає, розширюється сфера кредитних відносин, розвиваються методи кредитування та управління кредитом, а саме:
• розширюється сфера застосування кредиту;
• вдосконалюються методи кредитування;
• починає використовуватися комерційний та іпотечний кредити;
• підвищується роль кредиту як джерела інвестицій.