- •Лекція № 7
- •Тема: Філософські основи соціальної роботи
- •Тип заняття: лекція
- •Література:
- •Запитання для контролю
- •Зміст лекції
- •Філософія соціальної роботи
- •Філософія безпосередньо пов’язана з теоретико-методологічним блоком, а з прикладним – опосередковано, тобто через перший.
- •3. Філософські цінності ср.
Лекція № 7
Курс “Теорія соціальної роботи”
Тема: Філософські основи соціальної роботи
Мета: Забезпечити оволодіння основними поняттями теми, звернувши особливу увагу на вивчення понять, що характеризують структуру систему соціальної роботи.
Формувати на основі аналізу та синтезу знань навички диференціації термінології та понятійного апарату; уміння виділяти ознаки основних понять; використовувати теоретичні знання у реальному житті.
Забезпечити усвідомлене розуміння змісту теми, розвивати альтернативне мислення.
Тип заняття: лекція
Методично-дидактичне забезпечення: таблиця
Структура роботи: (план)
Основні терміни та поняття:
Домашнє завдання:
План
Філософія СР.
Основні моделі філософії СР.
Філософські цінності.
Література:
Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М., 1977.
Артановский С.Н. Историческое единство человечества и взаимовлияния культур. Л., 1987.
Вступ до соціальної роботи: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Т.В.Семигіної, І.І.Миговича. – К.: Академвидав, 2005. – 304с.
Гуслякова Л.Г., Холостова Е.И. Основы теории социальной работы. – М., 1977.
Основы социальной работы.: Уч./Отв. ред. П.Д. Павленок. – М., 2000.
Социальная работа. / Под общ. ред. В.И. Курбатова. – Ростов н/Д., 1999.
Справочник по социальной работе. / Л.С. Алексеева, П.В. Бобкова, Г.Ю. Бурлака и др. – М., 1997.
Теория социальной работы / Под ред. проф. Е.И. Холостовой. – М., 1998.
Тетерский С.В. Введение в социальную работу. – М., 2000.
Философия социальной работы. Монография / под ред. В.И. Митрохина. – М., 1998. – 208 с.
Фирсов М.В., Студенова Е.Г. Теория социальной работы. – М., 2000.
Запитання для контролю
Людина, як складна біопсихосоціальна істота, – об’єкт і суб’єкт СР.
Цикли життєдіяльності людини, їх особливості, прояви у сучасному суспільстві.
Які основні підходи до філософії СР.
Основні філософські парадигми СР.
Філософські цінності СР.
Моральні імперативи соціального працівника.
Цінності культури в СР і проблеми традиційної культури.
Вступ
Зв'язки соціальної роботи з іншими дисциплінами мають взаємний характер. З одного боку, соціальні працівники послуговуються науковим апаратом і методиками, які пропонують різні соціально-гуманітарні дисципліни. Щоправда, на відміну від інших соціальних наук, соціальна робота розглядає соціальні проблеми і проблеми конкретного клієнта як з погляду їх специфічних ознак, що їх описують різні науки, так і з погляду загальних (інтегративних) властивостей. Адже здійснення соціальної допомоги передбачає попередній збір інформації, її системний аналіз, висування гіпотез, побудову моделей розвитку. Завдяки цьому відбувається якісне визначення проблеми в усій її повноті, планування фахівцями разом із клієнтами подальших дій, які мають зумовити зміни існуючого становища. При цьому соціальні працівники не можуть зосереджуватися лише на індивіді, як це роблять психологи, або на соціальному оточенні — як соціологи. Вони вивчають соціальні аспекти проблем, сприяють виробленню конструктивного (в багатьох випадках — комплексного) їх розв'язання. Водночас напрацювання соціальної роботи становлять інтерес для представників інших спеціальностей і наукових дисциплін, бо вона вивчає реальні соціальні факти, конкретний практичний досвід. Сукупність цих фактів є основою для наукового аналізу в межах різних дисциплін, який дає змогу виявити та науково осмислити тенденції розвитку досліджуваних подій і процесів.
Утвердження соціальної роботи як соціального інституту, розвиток практичних моделей діяльності соціальних працівників сприяв появі нових наукових напрямів — соціології соціальної роботи, психології соціальної роботи.
Соціальна робота як наука і навчальна дисципліна сформувалась на межі філософії, соціології, психології, педагогіки, що визначає її інтегративний, міждисциплінарний характер. Вона характеризується розмаїттям форм знання: емпіричні факти, події та їх опис, систематизація, закономірності й тенденції; принципи і методи досягнення поставлених цілей; гіпотези, системи поглядів, що різняться типом і ступенем спільності тощо. Вони організуються у єдину науку завдяки фундаментальним основам — філософським ідеям і принципам.