Тема №8. Міжнародні договори з питань повітряного сполучення

План

1. Договірні та інституційні форми правового регулювання міжнародних перевезень повітряним транспортом: напрямки правового регулювання та чинні міжнародні договори України (багатосторонні та двосторонні).

2. Конвенція про міжнародну цивільну авіацію від 7 грудня 1944 р. (Міжнародна організація цивільної авіації).

3. Угода про транзит по міжнародним повітряним лініям вiд 7 грудня 1944 р. (Угода про “Дві свободи повітря”). Приєднання на основі Указу Призедента України від 4 червня 1997 р. № 490/97 “Про приєднання України до Угоди про транзит при міжнародних повітряних сполученнях 1944 р.“.

4. Угода про міжнародний повітряний транспорт вiд 7 грудня 1944 р. (Угода про “П’ять свобод повітря”).

5. Варшавська система (Конвенція про уніфікацію деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень від 12 жовтня 1929 р. (Варшавська конвенція); Протокол про зміну Конвенції про уніфікацію деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень від 12 жовтня 1929 р., учиненому в Гаазі 28 вересня 1955 р. (Гаазький протокол); Конвенція про уніфікацію деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень, здійснюваних особою, яка не є перевізником за договором від 18 вересня 1961 р. (Гвадалахарська конвенція); Протокол про зміну Конвенції про уніфікацію деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень від 12 жовтня 1929 р. та зміненої Протоколом, учиненим у Гаазі 28 вересня 1955 року, підписаному в Гватемалі 8 березня 1971 року (Гватемальський протокол); Додаткові протоколи № 1-3 та Монреальський протокол № 4 про зміну Варшавської конвенції, зміненої Гаазьким протоколом, або Варшавської конвенції, зміненої Гаазьким і Гватемальським протоколами, підписаних у Монреалі 25 вересня 1975 року (Монреальські протоколи)) та її зв'язок з Конвенцією про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28 травня 1999 р. (Монреальська конвенція 1999 р.).

6. Конвенція про збитки, завдані іноземними повітряними суднами третім особам на поверхні вiд 7 жовтня 1952 р.

Тема №9 Міжнародні договори з питань міжнародних поштових та експрес-відправлень

План

1. “Всесвітній Поштовий Союз (Universal Postal Union)”. Нормативну базу для функціонування ВПС складають: Статут ВПС від 10 липня 1964 р. (та Додаткові Протоколи, що вносять до нього зміни), Загальний регламент ВПС, Всесвітня поштова конвенція від 5 жовтня 2004 р. та Заключний протокол Всесвітньої поштової конвенції, Регламент письмової кореспонденції та Регламент поштових посилок, Угода про служби поштових платежів та Внутрішній регламент Конгресів тощо.

2. Двосторонні угоди у сфері міжнародних поштових відправлень. Угода між Державним комітетом зв’язку та інформатизації України та Міністерством транспорту і зв’язку Королівства Норвегія про співробітництво у сфері поштового зв’язку і телекомунікацій від 2 червня 2004 р.; Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про співробітництво у сфері телекомунікацій і поштового зв’язку від 4 березня 2005 р.; Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством транспорту та зв’язку України та Міністерством зв’язку та інформації Арабської Республіки Єгипет щодо співпраці в галузі поштових послуг від 20 грудня 2005 р. тощо.

Тема №10. Міжнародні транспортні конвенції та угоди держав-членів Європейського Союзу

План

1. Поняття транспортного права ЄС Норми транспортного права й транспортні правовідносини. Кодифікація транспортного права ЄС. Система та джерела транспортного права ЄС. Місце практики Суду Європейських Співтовариств в системі транспортного права ЄС.

2. Конвенція про спільну транзитну процедуру від 20 травня 1987 р. Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20 травня 1987 р.

3. Транспортне співробітництво України з ЄС та його державами – членами.

Тема №11. Міжнародні транспортні конвенції та угоди держав-членів Співдружності Незалежних Держав

План

1. Становлення міжнародного транспортного співробітництва. Розвиток правового регулювання міждержавних транспортних відносин в рамках Співдружності Незалежних Держав та за її межами. Уніфікація транспортного законодавства держав СНД.

2. Основні напрямки транспортного співробітництва країн СНД на двохсторонній та субрегіональній основі.

3. Угода про міжнародне вантажне сполучення 1950 р. та Угода про міжнародне залізничне пасажирське сполучення 1950 р.

4. Двосторонні договори України з державами – учасницями СНД з питань залізничного сполучення.

5. Рада залізничного транспорту держав – учасниць СНД.