Природна монополія

Пририродна монополія

фірма, яка виробляє весь обсяг продукції на ринку з нижчими середніми витратами, ніж це робили б декілька фірм на цьому ринку.

Зауваження. Якщо б одну фірму (природну монополію) розділити на дві, кожна з яких обслуговувала б половину ринку, то середні витрати кожної з них були б вищі, ніж єдиної фірми.

Рис. 10.4. Регулювання природної монополії

Регулювання природної монополії

1. - обсяг випуску природної монополії є ефективним, але приноситиме збиток, чисельно рівний площі прямокутника , що спонукатиме монополію припинити діяльність (рис. 10.4).

Приклади. Комунальні послуги (високі - створення і підтримка газопроводів або електроенергії і низькі - поставка додаткового обсягу газу чи електроенергії), телефонні послуги, поштові послуги, суспільний транспорт.

2. («квазіоптимум», політика «другого кращого») - обсяг випуску є неефективним, але монополія покриває свої витрати (має нульовий прибуток, тобто беззбиткове виробництво).

Рис. 10.5. Чисті втрати від діяльності монополії, - крива індивідуального попиту конкурентної фірми

т. - конкурентна рівновага: (точка перетину функції попиту, на якій знаходяться всі ціни, і граничних витрат).

т. - монопольна рівновага: .

Надлишок в умовах монополії у порівнянні з досконалою конкуренцією переходить від споживачів до монополії.

- втрата споживчого надлишку внаслідок зростання цін у порівнянні з досконалою конкуренцією;

- втрата виробничого надлишку внаслідок скорочення обсягів продаж монополією у порівнянні з досконалою конкуренцією;

- скорочення суспільного добробуту у порівнянні з досконалою конкуренцією.

- чисті втрати суспільства (нереалізований добробут) від діяльності монополії³, на відміну від ринку досконалої конкуренції, де трикутники і називаються трикутниками Харбергера (рис. 10.5).

Висновок

за наявності монополії суспільний добробут скорочується внаслідок зростання ціни і відповідного скорочення обсягу продаж.

Цінова дискримінація (ЦД)

форма ціноутворення, за якого монополія встановлює різні ціни на однаковий товар для різних покупців залежно від умов продажу, але різниця в цінах не спричинена відмінністю у витратах.

Умови ЦД

1) ознаки ЦД мають відрізнятися за еластичністю попиту: ;

2) виключена можливість арбітражу (перепродажу товару).

Типи ЦД залежать від:

(1) смаків і уподобань покупців (ЦД І роду);

(2) обсягу споживання (ЦД ІІ роду);

(3) доходів покупців (ЦД ІІІ роду).

Цінова дискримінація (ЦД) першого ступеня (досконала цінова дискримінація)

кожна одиниця товару продається тому індивіду, який оцінює її за максимальною (резервною) ціною, яку він готовий за неї сплатити (рис. 10.6).

Рис. 10.6. Цінова дискримінація І ступеня

При ЦД І ступеня надлишок споживачів переходить у надлишок виробника, а тому виробник отримує весь надлишок.

- мінімальна ціна монополії при ЦД І, за якої виробництво продукції залишається незбитковим.

Недолік ЦД І ступеня: резервна ціна кожного споживача, як правила, невідома монополісту, що обмежує цей вид дискримінації для впровадження в політику ціноутворення фірми.

Зауваження. ЦД І ступеня може застосовуватися, коли кількість постійних клієнтів в одного продавця – невелика.

Приклади: лікар або юрист у невеликому місті, постійний бухгалтер або архітектор для певних компаній, стоматолог для постійних клієнтів та ін. можуть застосовувати ЦД І ступеня.

Цінова дискримінація другого ступеня (нелінійне, блочне ціноутворення)

ціна за одиницю товару залежить від кількості придбаного товару (рис. 10.7).

Рис. 10.7 (а). Цінова дискримінація ІІ ступеня

При ЦД ІІ ступеня продавець не може відрізнити покупців з високим і низьким попитом:

- індивіди з низьким попитом;

- індивіди з високим попитом.

Процедура самовідбору:

Фірма встановлює ціну: для покупців з низьким попитом і - для покупців з високим, тоді обсяг продаж становитиме для цих груп покупців відповідно і , а їх надлишки , .

Приклад: система оптово-роздрібних цін.

Рис. 10.7 (б). Цінова дискримінація ІІ ступеня

На рис. 10.7 (б) показане блочне ціноутворення для загальної функції попиту, яка відома монополісту.

1-й блок: - ціна ;

2-й блок: - ціна ;

3-й блок: - ціна .

Висновок: чим більший обсяг замовлення товару, тим нижча ціна для покупців.

Цінова дискримінація третього ступеня (сегментація ринку)

монополіст продає однаковий товар різним споживачам за різними цінами, здійснюючи сегментацію єдиного ринку за певними ознаками – вік, стать, рівень доходу тощо (рис. 10.8).

Рис. 10.8. Цінова дискримінація ІІІ ступеня

Сегмент ринку – група покупців, що має ідентичні криві індивідуального попиту.

Єдиний ринок сегментований на 2 ринки з попитом і .

Умова максимізації прибутку монополістом на кожному з сегментів: і , де - постійні для обох сегментів, оскільки товар – однаковий на цих ринках.

Перепишемо ці умови у вигляді:

, , звідки або , де , - еластичність попиту за ціною на 1-му і 2-му сегментах ринку відповідно.

Якщо , то або , звідки . Це означає, що .

Висновок: на сегменті ринку з вищою еластичністю ціна має бути нижчою, ніж на сегменті з нижчою еластичністю і навпаки.

Приклади: ціноутворення авіакомпаній (економ-клас і бізнес-клас), кінотеатрів (знижки для студентів і учнів), бренди алкогольних виробів.

Зауваження 1. Політика цінової дискримінації буде успішною за відсутності арбітражу – перепродажу товару третьою стороною з сегменту із низьким попитом в сегмент із високим попитом, що створює негативну екстерналію для продавців⁴.

Зауваження 2. При ЦД, як правило, зростає обсяг продажу товару за рахунок збільшення кількості покупців із різною платоспроможністю (як з високою, так і з низькою платоспроможністю).

Комплектація

об’єднання двох або більше продуктів при продажу.

Приклад. Туристична путівка, як правило, продається зі страховкою, бронюванням готелю, авіаквитками тощо.

Умови доцільності комплектації товарів

Нехай , - ціни товарів і , , - резервні ціни покупця для товарів і , тоді:

(1) якщо - покупець придбає товар , якщо - відмовиться від цього товару;

(2) якщо - покупець придбає товар , якщо - відмовиться від його покупки;

(2) якщо - покупець придбає набір товарів і , якщо - відмовиться від цього набору.

Рис. 10.9 (а). Множина доступних товарних наборів при відсутності комплектації для покупця

Рис. 10.9 (б). Множина доступних товарних наборів при комплектації товарів для покупця

Висновок

політика комплектування доцільна при виконанні наступних умов:

▪ споживачі мають різні уподобання;

▪ цінова дискримінація неможлива;

▪ попит на один товар обернено залежить від попиту на інший.