7.Індивідуальне завдання

7.1 Заміна калачів у великих і малих вихідних пакетах

Основними тепловими агрегатами теплових електричних станцій (ТЕС) є паровий котел та парова турбіна.

Паровий котел являє собою системи поверхонь нагріву для вироблення з води пари. Хімічно підготовлену знесолену воду, що безперервно надходить до парового котла, називають живильною. В котлі живильна вода спочатку підігрівається до температури насичення і випаровується, а потім насичена пара перегрівається до необхідної температури.

Потрібна для цього процесу теплота виділяється при спалюванні палива, що подається у топку котла разом з необхідним для горіння повітрям. При спалюванні палива утворюються продукти згоряння – теплоносій, який на поверхнях нагріву віддає теплоту воді, парі та повітрю, що використовується при горінні. Після поверхонь нагріву продукти згоряння з відносно низькою температурою видаляються через димову трубу в атмосферу. На електростанціях великої потужності димові труби виконують заввишки 200–300 м і більше з метою зменшення місцевих концентрацій забруднюючих речовин у повітрі. При спалюванні палива залишаються зола та шлаки, що також видаляються з котлоагрегату. Розширюючись у напрямних і робочих лопатках турбіни, пара віддає свою внутрішню теплову енергію, перетворюючи її в кінетичну енергію обертання ротора. З ротором зв'язаний генератор, в якому механічна енергія перетворюється в електричну.

Після тривалої експлуатації котлів у них дуже часто відбуваються поломки, а саме розриви труб внаслідок корозії металу, високого тиску , а також високої температури сухого пару. Котел може працювати з деякими дефектими або розривами незначних розмірів і кількості. Під час проходження практики проводився ремонт котла №10, там проводилась заміна вставок труб на двохсвітлому екрані з нарощуванням на них шипів , а також заміна калачів на великих і малих вихідних пакетах первинного перегрівача. Труби виготовлені із сталі марки Ст. 20, діаметр їх становить 38 мм, з товщиною стінки 4,5 мм. Для проведення такого роду ремонту потрібно повністю припинити роботу котла, почекати поки він вистигне всередині, для цього включають допоміжні витяжки, щоб прискорити процес охолодження, пошкодженні ділянки труб вирізають, і приварюють нові. Складність ремонту полягає у тому , що ремонт проводиться за дуже складних умов а також у дуже важкодоступних місцях. Труби розташовані дуже близько одна біля одної, для проведення зварювальних робіт потрібно розперти труби які зраходяться поруч.

Зварювання відбувається у 3 проходи з двох сторін двома зварниками послідовно. Зварювання проводять без попереднього підігріву кромок. Для зварювання використовують електроди марки ЦУ – 5 ф 2.5 мм.

Висновки

Отже, БуТЕС представляє собою один із найперспективніших об’єктів енергетики України. Потенційно БуТЕС могла б стати, повернувшись до свого проектного призначення, основним експортером електроенергії на території України.

Характерною для станції і надалі залишається проблема повернення коштів за відпущену на енергоринок України електроенергію. Бурштинська ТЕС недоотримує коштів навіть на відтворення основного технологічного процесу виробництва електроенергії. Зрозуміло, що за таких умов, коли оплата за спожиту електроенергію складає менше 100% та при відсутності власних оборотних коштів, всі кошти, які поступають на Бурштинську ТЕС використовуються в першочерговому порядку на виплату зарплати та на невідкладні експлуатаційні потреби.

Отже, можна зробити висновок, що для того, щоб досягнути кращих результатів діяльності на підприємстві треба в першу чергу звернути увагу на зниження питомих витрат палива, а значить використовувати високоякісне паливо, використовувати оптимальну структуру палива, що в свою чергу призведе до покращення повітряного балансу, водних ресурсів, використання відходів виробництва. Поряд з цим необхідно провести ряд ремонтів енергообладнання для зменшення витрат енергоресурсів, адже більшість енергоблоків відпрацювали свій розрахунковий ресурс. Все це в свою чергу призведе до збільшення виробничої потужності підприємства.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ НА ДЖЕРЕЛА

1. Геворкян В.Г. Основы сварочного дела./ В.Г Геворкян –М.: Высшая школа.1991.-240 с.

2. Патон Б.Е. Ручная сварка и наплавка. –М.: Машиностроение.1980.- 512 с.

3. Шмелева И.А. и др. Дуговая сварка стальных трубных конструкций.–М.: Машиностроение.1986.-232 с.

49