4. Рекомендації щодо виконання розділів курсової роботи

4.1. Теоретичні аспекти роботи підприємства автотрансПоРту

Теоретична частина виконується на засадах вивчання головних теоретичних і методичних питань теми дослідження: тут аналізується точки зору у різних соціально – економічних питань теми дослідження тут аналізуються точки зору у різних соціально – економічних джерелах, відбувається їх критична оцінка й обґрунтування позиції автора курсової роботи. Так, у першому параграфі визначається сутність економічної категорії, а також теоретичне і практичне значення певної економічної категорії для економіки та фінансів.

Хоча перший розділ має теоретичний характер, але у ньому необхідно використовувати ілюстрований матеріал у вигляді таблиць, схем, графіків (дані підприємства автотранспорту).

Тема курсової роботи обираються згідно номеру залікової книжки (додаток Л), студенти денного навчання обирають тему курсової роботи стосовно їх науковій роботі на участі у студентських конференціях.

4.2. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємтва автотранспорту

4.2.1 Оцінка фінансової стійкості підприємства автотранспорту

У сучасних умовах особливо зростає значення об'єктивної оцінки фінансового стану підприємств. Упровадження різного заходів щодо оптимізації діяльності підприємства вимагає виявляти потенційні можливості нарощування прибутків (доходів), які можна винайти тільки завдяки своєчасному аналізу фінансової усталеності підприємства.

Основним джерелом інформації аналізу фінансової стійкості підприємства є Ф. №1 – “Баланс підприємства”. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства варто починати зі складання зведеної таблиці вихідних даних, яка має наступний вид (табл. 4.1).

Показники обираються студентами самостійно згідно до варіанту. Вибір варіантів виконання курсової роботи відповідає двом останнім цифрам № залікової книжки. Кожному варіанту контрольної роботи відповідають свої вихідні данні. Варіант студент може визначити по таблиці в додатку Ж.

Таблиця 4.1 - Вихідні дані для розрахунку економічних показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства

Найменування показника	Умовні позначення	Джерело інформації	Рівень показника		Абс. відх., (5-4)
			на початок року	на кінець року
1	2	3	4	5	6
Необоротні активи – сума по першому розділу активу балансу, тис. грн.	1А	Ф. №1 р. 080
Виробничі запаси, тис. грн.	А100	Ф. №1 р. 100
Тварини на вирощуванні і підкормі, тис. грн.	А110	Ф. №1 р. 110
Незавершене виробництво, тис. грн.	А120	Ф. №1 р. 120
Готова продукція, тис. грн.	А130	Ф. №1 р. 130
Товари, тис. грн.	А140	Ф. №1 р. 140
Власний капітал, тис. грн. - сума по першому розділу пасиву балансу, тис. грн.	1П	Ф. №1 р. 380
Довгострокові зобов’язання – сума по третьому розділу пасиву балансу, тис. грн.	3П	Ф. №1 р. 480
Короткострокові кредити банків, тис. грн.	П500	Ф. №1 р. 500
Валюта балансу, тис. грн.	Б	Ф. №1 р. 640

Фінансову стійкість підприємства характеризують показники джерел фінансування матеріальних оборотних коштів.

Матеріальні оборотні кошти підприємства - це запаси, вартість яких відбивається в другому розділі активу балансу (Ф. №1). Кількісне значення даного показника визначається за допомогою формул (4.1). Воно повинно бути розраховано на початок і на кінець звітного року:

тис. грн. (4.1)

Для характеристики джерел формування матеріальних оборотних запасів використовуються три показники. Усі вони повинні бути розраховані на початок і на кінець звітного року.

Вартість власних оборотних засобів визначається за формулою (4.2):

тис. грн. (4.2)

Вартість функціонуючого капіталу визначається за формулою (4.3):

тис. грн. (4.3)

Загальна величина основних джерел формування запасів визначається за формулою (4.4):

тис. грн. (4.4)

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідає три показника забезпеченості запасів джерелами формування, які також розраховуються на початок і на кінець звітного періоду:

1. Надлишок (+) або недолік (-) власних оборотних засобів визначається за формулою (4.5):

тис. грн. (4.5)

2. Надлишок (+) або недолік (-) власних оборотних засобів і довгострокових позикових джерел формування запасів визначається за формулою (4.6):

тис. грн. (4.6)

3. Надлишок (+) або недолік (-) загальної величини основних джерел формування запасів визначається за формулою (4.7):

тис. грн. (4.7)

Результати розрахунків за вище наданими формулами слід звести до табл. 4.2. За допомогою цих показників визначається тип фінансової усталеності підприємства.

Таблиця 4.2 – Показники, що визначають тип фінансової стійкості СТО

№ п/п	Показники	Умовні позначення	Значення показників		Абс. відх. (5 -4)
			на початок року	на кінець року
1	2	3	4	5	6
1	Загальна величина запасів, тис. грн.	З
2	Наявність власних оборотних коштів, тис. грн.	Квл. об.
3	Величина функціонуючого капіталу, тис. грн.	Кф
4	Загальна величина джерел, тис. грн.	Ко
5	, тис. грн.	-			-
6	, тис. грн.	-			-
7	, тис. грн.	-			-
8	Трьохкомпонентний показник типу фінансової стійкості	-			-

Після проведення розрахунків наведених вище показників студент повинен:

• проаналізувати зміну показників, представлених у табл. 4.2 кол. 6;

• обрати до якого з чотирьох типів фінансової стійкості належить підприємству і зробити відповідні висновки (табл. 4.3).

Таблиця 4.3 – Узагальнена таблиця показників визначення типу фінансової усталеності підприємства

Показники	Тип фінансової стійкості
	Абсолютна стійкість	Нормальна стійкість	Нестійкий стан	Кризовий стан

Абсолютна фінансова стійкість (трьохкомпонентний показник визначення типу фінансової стійкості має наступний вигляд: S= {1, 1, 1}). Такий тип фінансової усталеності характеризується тим, що всі запаси підприємства покриваються власними оборотними коштами, тобто

організація не залежить від зовнішніх кредиторів. Така ситуація зустрічається вкрай рідко.

Більш того, вона навряд чи може розглядатися як ідеальна, оскільки означає, що керівництво не бажає або не має можливості використовувати зовнішні джерела інвестування для основної діяльності.

Нормальна фінансова стійкість (показник визначення типу фінансової стійкості має наступний вигляд: S= {0, 1, 1}). В цій ситуації підприємство використовує для покриття запасів, окрім власних оборотних засобів, також довгострокові залучені кошти. Такий тип фінансування запасів є «нормальним» з точки зору фінансового менеджменту. Нормальна фінансова усталеність є найбільш бажаною для підприємства.

Нестійкий фінансовий стан (показник визначення типу фінансової стійкості має наступний вигляд: S= {0, 0, 1}). Така ситуація характеризується нестачею у підприємства “нормальних” джерел для фінансування запасів.

В цій ситуації ще існує можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власного капіталу, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оберту запасів.

Кризовий фінансовий стан (S= {0, 0, 0}) характеризується ситуацією, при якій підприємство має кредити і позики, не погашені в термін, а також прострочену кредиторську і дебіторську заборгованості. В цьому випадку можна говорити про те, що підприємство знаходиться на грані банкрутства.

4.2.2. Розрахунок економічної ефективності і проектних рішень на підприємствах автотранспорту

Розвиток виробничо-технічної бази підприємств автомобільного транспорту тісно пов'язано з розширенням, реконструкцією, технічним переозброєнням ділянок чи постів підприємств автотранспорту.

При цьому варто пам'ятати, що розширення ділянок – це будівництво нового чи розширення існуючого спорудження за рахунок об'єднання дільниць, пов’язане зі зміною організаційної структури підприємства.

Реконструкція ділянок (постів) – переустаткування чи будівництво спорудження основного виробництва, пов’язане з ліквідацією існуючого спорудження через його старість або знос, а також у зв'язку з необхідністю капітального ремонту вузлів і агрегатів нових типів рухомого складу.

До технологічного переозброєння ділянок (постів) відносяться роботи, пов'язані з установкою нових типів технологічного устаткування без розширення виробничих площ. До технічного переозброєння також відносяться заходи щодо охороні природи, поліпшенню умов і організації праці.

Усе вище відзначене дало можливість скласти схему розрахунків економічної ефективності проектних рішень на підприємствах автотранспорту (рис. 4.1).

Вихідні данні для розрахунку економічної ефективності від впровадження проектних рішень на підприємстві у табл. 4.1 і 4.2. Вони складаються з двох груп показників:

1. Нормативні показники (дивись табл. 4.2).

2. Розрахункові показники (дивись табл. 4.1). Ці показники обираються студентами самостійно згідно до варіанту. Вибір варіантів виконання курсової роботи відповідає двом останнім цифрам № залікової книжки. Кожному варіанту контрольної роботи відповідають свої вихідні данні. Варіант студент може визначити по таблиці в додатку К.

Таблиця 4.4 – Вихідні данні для розрахунку економічної ефективності проектних рішень на підприємствах автотранспорту

Показники	Умовні позначення	Значення показників
		до впровадження проектного рішення (0)	після впровадження проектного рішення (1)
1	2	3	4
1 Кількість автомобілів, що обслуго­вуються на підприємстві, авт.	АСТО
2 Річна трудомісткість робіт на дільниці (у зоні), чол.-год.	Т
3 Кількість постів	ХР
4 Вартість однієї нормо-години послуг на­даваємих на пості (дільниці), грн.	СН-Г
5 Площа поста (дільниці), м2	S
6 Обсяг приміщення, м3	V
7 Капіталовкладення в устаткування, грн.	КДОД	-
8 Середня заробітна плата ремонтних ро­бочих, грн.	СЗП
9 Кількість робочих днів роботи СТО, дн.	ДРР
10 Тривалість роботи устаткування протя­гом доби, год.	ТС
11 Тривалість освітлення протягом доби, год.	ТОСВ

Примітка.

Показники надані у таблиці 4.1 у подальших розділах можуть бути надані з нижнім індексом “0” або “1”. Якщо нижній індекс “0” – це означає що значення показника потрібно обрати з колонки до впровадження проектного рішення, “1” – означає, що значення показника потрібно обрати з колонки після впровадження проектного рішення.

Нормативні показники для розрахунку матеріальних витрат до і після впровадження проектних рішень залишаються незмінними і зведені до табл. 4.5

Таблиця 4.5 – Питомі норми витрат на утримання і експлуатацію устаткування на підприємстві автотранспорту

Найменування показника	Одиниці виміру	Умовні позначення	Значення показника
1	2	3	4
1 Питома норма витрат силової електроенергії на один робочий пост	кВт	НЕЛ.С.	30
2 Норма витрат освітлювальної електроенергії на 1 м2 площини дільниці	Вт	НОСВ	15
3 Питома норма витрат пару на один робочий пост	ккал / год	НТЕХ	208000
4 Питома норма витрат пару на 1 м3 опалення площини дільниці (посту)	ккал / год	НОП	25
5 Питома норма витрат води на технологічні цілі на один робочий пост	м3/сут	НТ. В	1,77
6 Питома норма витрат питної води на один робочий пост	м3/сут	НПИТ	1,22
7 Питома норма витрат обігової води на один робочий пост	м3/сут	НОБ	3,02
8 Питома норма витрат води на побутове споживання на один робочий пост	м3/сут	НПОБ	1,22

Продовження таб. 4.5

1	2	3	4
9 Питома норма виробничих стоків на один робочий пост	м3/сут	Нвир	0,48
10 Питома норма витрат стиснутого повітря на один робочий пост	м3/хв	НСТП	0,4
11 Тепловіддача технологічного випару	ккал / год	ІТЕХ	540
12 Тепловіддача випару від опалення будинків	ккал / год	ІОП	550
13 Тривалість опалювального сезону	год	ФОП	2790
14 Коефіцієнт попиту		КП	0,5

4.2.3 Розрахунок економії матеріальних витрат у будь-якому структурному підрозділі підприємства автотранспорту

Розрахунок очікуваного економічного ефекту за результатами пропонуємих проектних рішень передбачає визначення відхилення основних результативних показників роботи структурного підрозділу підприємства. Вихідні данні для розрахунку ефекту студент частково розраховує в основній частині курсового проекту, а частково визначає за нормативами. Відповідно до впроваджуваних у курсовому проекті заходів зменшується потреба і розмір матеріальних витрат підприємства, до яких належать:

• загальні витрати на силову енергію;

• загальні витрати на освітлювання дільниці підприємства;

• витрати технологічного пару; витрати пару для опалення;

• річні витрати води;

• річні витрати стічної води;

• річні витрати стиснутого повітря.

Методика розрахунку матеріальних витрат надана у табл.4.6.

Таблиця 4.6 - Розрахунок потреби у різного роду матеріальних ресурсів підприємства до і після впровадження проектного рішення

№ п/п	Показники	Умовні позна­чення	Розрахункова формула	Значення показника
				до впрова­дження	після впрова­дження
1	2	3	4	6	7
1	Електроенергія, кВт:
	- силова	ПЕЛ. С
	- освітлення дільниць (постів)	ПЕЛ.ОС
2	Пар, ккал / год. :
	- на технологічні цілі	ПТЕХ
	- на опалення будинків	ПОП
3	Вода, м3
	- на технологічне споживання	ПТ. В
	- питної води	ППИТ
	- обігової води	ПОБ
4	Стоки, м3
	- побутове споживання	ППОБ
	- виробничі стоки	ПВИР
5	Стиснуте повітря, м3	ПСТ.П

Значення коефіцієнтів К₁ і К₂ наведені у додатку Д і обираються студентами самостійно в залежності від виду матеріальних ресурсів.

Після розрахунку потреби у матеріальних ресурсах слід визначити суму матеріальних витрат за кожним їх видом за формулою (4.8) до і після впровадження пропонуємих заходів у дипломному проекті:

грн. (4.8)

де Ц_і – діюча ціна кожного виду матеріальних ресурсів (додаток А), грн.

Результати розрахунків суми перемінних витрат наведемо у табл. 4.7, на основі яких визначимо величину їх економії за кожним видом і взагалі.

Таблиця 4.7 – Розрахунок розміру економії по видам матеріальних витрат

№ п/п	Перемінні витрати	Умовні позначення	Розрахункова формула витрат	Значення показника		Величина економії (-) перевитрат (+) (7-6)
				до впровадження	після впровадження
1	2	3	4	5	6	7
1	Електроенергія, грн.
	- силова	ЗЕЛ. С
	- освітлення дільниць (постів)	ЗЕЛ. ОС
2	Пар, грн.:
	- на технологічні цілі	ЗТЕХ
	- на опалення будинків	ЗОП
3	Вода, грн.	ЗВ
4	Стоки	ЗСТ. В	ЗСТ.В=
5	Стиснуте повітря	ЗСТ.П

За результатами табл. 4.7 стовб. 7 студенти повинні зробити висновки про величину загальної економії матеріальних витрат і за рахунок якого виду перемінних витрат була отримана економія.

4.2.4 Розрахунок економії фонду заробітної плати основних і допоміжних робочих підприємства автотранспорту

Економія по фонду заробітної плати (ФЗП) виникає головним чином за рахунок зменшення кількості основних і допоміжних робочих на підприємстві. Це пов’язано з тим, що фонд заробітної плати інженерно-технічних робочих, службовців і молодшого обслуговуючого персоналу належить до постійних витрат підприємства автотранспорту.

Кількість основних робочих до (N_{ОС 0}) і після (N_{ОС 1}) впровадження проектних рішень розраховується за формулами (4.9) і (4.10).

, чол. (4.9)

, чол. (4.10)

де Т ₀, Т ₁ - річна трудомісткість робіт на посту (дільниці) до і після впровадження проектного рішення, чол.-год. (табл. 4.1);

Ф_В - річний фонд робочого часу основних робочих, годин Ф_В = 1863 годин;

ι – коефіцієнт зростання продуктивності праці, ι =1,05.

Розмір фонду заробітної плати основних робочих до і після впровадження проектного рішення розраховується за формулами (4.11) і (4.12):

, грн. (4.11)

, грн. (4.12)

де СЗП_РЕМ – середня заробітна плата ремонтних робочих, грн.

Розмір економії фонду заробітної основних робочих розраховується за формулою (4.13):

ΔФЗП_ОС = ФЗП_{ОС 1} – ФЗП_{ОС О} , грн. (4.13)

Кількість допоміжних робочих до і після впровадження проектних рішень розраховується за формулами (4.14) і (4.15). Їх кількість складає 20% від загальної кількості основних робочих на дільниці:

, чол. (4.14)

чол. (4.15)

Розмір фонду заробітної плати допоміжних робочих до і після впровадження проектного рішення розраховується за формулами (4.16) і (4.17):

, грн. (4.16)

, грн. (4.17)

Розмір економії фонду заробітної плата допоміжних робочих СТО розраховується по формулі (4.18):

ΔФЗП_ДОП = ФЗП _{ДОП 1} – ФЗП_{ДОП О}, грн. (4.18)

де СЗП_рем – середня заробітна плата ремонтних робочих, грн.

Загальна економія ФЗП розраховується за формулою (4.19).

ΔФЗП = ΔФЗП_ОС +ΔФЗП_ДОП , грн. (4.19)

де ΔФЗП_ОСН – розмір економії фонду заробітної основних робочих, грн.;

ΔФЗП_ДОП - розмір економії фонду заробітної плати допоміжних робочих, грн.

Розрахунок загального фонду заробітної плати розраховується за формулами (4.20) і (4.21):

ФЗП_{ЗАГ О} = ФЗП_{ОС О} + ФЗП_{ДОП О}, грн. (4.20)

ФЗП_{ЗАГ 1} = ФЗП_{ОС 1} + ФЗП_{ДОП 1}, грн. (4.21)

Відрахуванням у бюджет від фонду оплати праці до і після впровадження проектного рішення розраховуються за формулами (4.22) і 4.23):

, грн. (4.22)

, грн. (4.23)

37,5 – величина відрахувань у бюджет від фонду оплати праці ремонтних робочих.

Наприкінці підрозділу студенти повинні зробити висновок про величину загальної економії фонду заробітної плати ремонтних робочих.

5. РОЗРАХУНОК КАЛЬКУЛЯЦІЇ СОБІВАРТОСТІ ПОСЛУГ ДО І ПІСЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТНОГО РУШЕННЯ

Калькуляція собівартості послуг на підприємстві включає наступні статті витрат:

• витрати на паливо технологічне ( табл. 4. 6) ;

• витрати на електроенергію силову (табл. 4. 7);

• витрати на фонд заробітної плати (підп. 4.2);

• відрахування на соціальні заходи (37,5% від ФЗП);

• витрати по утриманню й експлуатації устаткування;

• цехові витрати.

Розрахунок витрат по статті “Утримання і експлуатація устаткування” проводяться за наступною схемою:

1 Визначення кошторисної вартості спорудження на якому розташована дільниця (зона) до і після впровадження проектного рішення виконується за формулами (5.1) і (5.2) :

, грн. (5.1)

, грн. (5.2)

де V_{О, 1} – обсяг спорудження на якому розташована дільниця (зона) до і після впровадження проектного рішення, м³;

В_СПОР – середня кошторисна вартість спорудження за 1 м³, грн. Студент повинен обрати її самостійно розміром від 300 до 500 грн/м³.

2 Вартість устаткування на дільниці (у зоні) СТО студент повинен обрати з інтервалу від 60% до 65% від вартості спорудження. Вона повинна розраховуватись до і після впровадження проектного рішення за формулою (5.3) і (5.4).

, грн. (5.3)

, грн. (5.4)

3 Сума амортизаційних відрахувань до і після впровадження проектних рішень розраховується за формулою (5.5) і (5.6):

, грн. (5.5)

, грн. (5.6)

4. Витрати на відшкодування зносу інструменту розраховується до і після впровадження проектного рішення. Їх варто прийняти у розмірі від 100 до 200 грн. на одного ремонтного робочого на дільниці (у зоні) СТО. Вони розраховуються за формулою (5.7) і (5.8)

, грн. (5.7)

, грн. (5.8)

5. Загальні витрати по статті “Витрати по утриманню і експлуатації устаткування” розраховуються до і після впровадження проектного рішення за формулою (5.9) і (5.10):

, грн. (5.9)

, грн. (5.10)

Розрахунок по статті “Цехові витрати” проводиться за схемою:

1. Витрати на утримання і амортизацію будинків і споруджень визначаються до і після впровадження проектного рішення визначаються за формулами (5.11) і (5.12). Вони становлять 7% від вартості спорудження на якому розташована дільниця (зона):

, грн. (5.11)

, грн. (5.12)

2. Витрати на освітлення виробничого приміщення – З_{ЕЛ. ОС О} , З_{ЕЛ. ОС 1} (дивись табл. 5.3).

3. Витрати на опалення будинку - З_{ОП О}, З_{ОП 1} (дивись табл. 5.3).

4. Витрати на водопостачання – З_{В О}, З_{В 1} (дивись табл. 5.3).

5. Витрати на стоки – З_{СТ. В О}, З_{СТ. В 1} (дивись табл. 5.3).

6. Інші цехові витрати становлять 3% від цехових витрат підприємства і розраховуються до і після впровадження проектного рішення за формулами (5.13) і (5.14):

, грн. (5.13) , грн. (5.14)

7. Загальні цехові витрати до і після впровадження проектного рішення розраховуються за формулами (5.15) і (5.16):

,грн. (5.15)

, грн. (5.16)

На підставі розрахунків виконаних вище, складається калькуляція собівартості послуг щодо технічного обслуговування і поточного ремонту автомобілів до і після впровадження проектних рішень (табл. 5.1).

Таблиця 5.1 – Калькуляція собівартості реалізації послуг до і після впровадження проектного рішення

№ п/п	Статті витрат	Сума витрат, тис. грн.				Рівень економії (-) (6-4)
		умовні позначення	до впровадження проектного рішення	умовні позначення	після впровадження проектного рішення
1	2	3	4	5	6	7
1	Паливо технологічне, тис. грн.	ЗТЕХ О		ЗТЕХ 1
2	Електроенергія силова, тис. грн.	ЗЕЛ. С О		ЗЕЛ. С 1
3	Фонд заробітної плати, тис. грн.	ФЗПЗАГ О		ФЗПЗАГ 1
4	Відрахування на соціальні заходи (37,5% від ФЗП)тис. грн.	ВБ О		ВБ 1
5	Витрати по утриманню й експлуатації устаткування, тис. грн.	ЗУСТ О		ЗУСТ 1
6	Цехові витрати, тис. грн.	ЦО		Ц1
	Разом, тис. грн.	ЗО		З1

За показниками в табл. 5.1 можна визначити загальний рівень економії витрат на дільниці (у зоні) СТО легкових автомобілів за формулою (5.17):

, тис. грн. (5.17)

У висновках за розділом 5 необхідно вказати на загальну економію витрат після впровадження проектного рішення, а також економію за різними статтями калькуляції собівартості послуг на підприємстві.

5.1 Розрахунок зниження собівартості і збільшення прибутку від впровадження проектного рішення на підприємствах автотранспорту

Основними джерелами зниження собівартості одиниці послуг, які надаються підприємством (Р∆С) є економія витрат на їх виконання (Р∆З) за рахунок економії матеріальних витрат, фонду заробітної плати ремонтних робочих, цехових витрат.

Розмір зниження собівартості одиниці послуг, які надаються на СТО визначається за формулою (5.18):

, тис. грн. (5.18)

де З_О – собівартість послуг до впровадження проектного рішення, тис. грн.;

Р∆З – загальна економія витрат за рахунок впровадження проектного рішення, тис. грн.;

К_ДОД – додаткові витрати, необхідні для освоєння резервів збільшення обсягу обслуговувань, тис. грн.;

А_{СТО О} – кількість автомобілів, які обслуговувались на СТО протягом року до впровадження проектного рішення, автомобілів;

Р∆А – обсяг додатково обслуговуємих автомобілів на СТО в результаті впровадження проектного рішення, автомобілів.

Збільшення рівня прибутку за рахунок скорочення собівартості продукції визначається за формулою (5.19):

, тис. грн. (5.19)

де Р∆П – резерв збільшення прибутку за рахунок зниження собівартості одиниці послуг, які надаються на дільниці (у зоні) СТО тис. грн.;

Беззбитковий обсяг обслуговувань розраховується за формулою для показників, розрахованих після впровадження проектних рішень (5.20):

, од. (5.20)

де З_ПОСТ – сума постійних витрат складає 58% від загальних витрат підприємства, грн.;

К_ПОКР – коефіцієнт покриття.

Коефіцієнт покриття визначається за формулою (5.21):

, (5.21)

де А_СТО – кількість автомобілів які обслуговуються на АТП, од.;

С_НГ – вартість обслуговування, грн.

Графічне зображення визначення беззбиткового обсягу обслуговувань визначається на рис 5.1

БО

З_ПОСТ

З_ПЕР

Рисунок 5.1 – Графічне зображення беззбиткового обсягу обслуговувань на дільниці (у зоні) СТО.