4.6 Загальна характеристика лабораторних робіт з опору матеріалів

Формулюючи п’ять основних задач з опору матеріалів, було відмічено, що без експериментальних даних розв’язання будь-яких теоретичних (розрахункових) питань не можливо.

Тому цілісну картину з опору матеріалів можна отримати, якщо розглянути характер та зміст лабораторних робіт.

Відомо, що основу лабораторного практикуму з опору матеріалів складають випробування різних матеріалів на розтяг та побудова діаграми розтягу, з якої стануть відомі механічні характеристики матеріалу (межа пропорційності _п, межа пружності _пр, межа текучості _т, межа міцності _в) , без чого неможливо розв’язання рівняння міцності

де

Крім того, при виконанні розрахунків на міцність застосовують такі параметри (коефіцієнти), що визначаються експериментально: коефіцієнт Пуассона (  ), модуль поздовжньої пружності (модуль Юнга Е), модуль зсуву (G) при крученні стрижня.

Таким чином, мінімальна (але достатня) кількість лабораторних робіт складається з чотирьох:  = f (), , Е, G. Причому, наявність та зміст їх логічно зв’язані з основними питаннями лекційного курсу.

Розділ 5 розрахунково графічні роботи (ргр) з опору матеріалів

5.1 Загальні методичні вказівки та методика розв’язання задач

Завдання для виконання розрахунково-графічної роботи (РГР) з опору матеріалів складаються з двох частин.

До першої частини входять два типи задач: на розтяг і стиск статично визначних і статично невизначних систем, до другої частини – задачі на гнуття і кручення.

Для успішного виконання завдань необхідно знати розрахункові формули, що виражають умову міцності при будь-яких видах навантаг, володіти методикою визначення внутрішніх силових факторів за допомогою методу перерізів і вміти будувати епюри поздовжніх і поперечних сил, а також гнучих і закручувальних моментів.

Розрахунковографічна робота повинна бути виконана з дотриманням наступних вимог:

1 Виконується робота на стандартних аркушах паперу формату А4, які після виконання брошуруються у альбом за форматом А4. На титульному аркуші роботи вказуються прізвище, ім'я, шифр, найменування предмета, номер варіанта і форма навчання (денна або заочна).

2 Текст записки виконується чорнилом креслярським шрифтом (або друкується за допомогою комп’ютерної техніки), а рисунки і схеми  олівцем чітко і акуратно. Кожне завдання рекомендується починати з нової сторінки.

3 Тексти умов задач повинен бути переписаним перед початком її розв’язання.

4 Розв’язання задач повинні пояснюватися необхідними акуратно виконаними схемами або графіками, підзаголовками із вказівкою, що визначається або що розглядається з посиланнями на теореми, закони і методи.

5 Обчислення рекомендується виконувати в одиницях СІ з точністю не більше, як до трьох значущих цифр.

Перед чистовим оформленням завдання варто ретельно перевірити дію, правильність підстановки величин, їхню розмірність, а також правдоподібність отриманих результатів.

Варіант завдання визначається за сумою трьох останніх цифр шифру залікової книжки або за вказівкою викладача за номером запису курсанта у журналі групи.