- •Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- •Юридичний факультет
- •Кафедра кримінального права та кримінології
- •Навчально-методичний комплекс
- •З курсу
- •“Кримінологія”
- •I. Загальні положення
- •II. Система контролю знань студента з навчальної дисципліни “кримінологія”
- •Особивості оцінювання окремих видів роботи студента та врахування інших показників успішності
- •Оцінювання окремих видів роботи студента
- •Підсумкова шкала оцінювання
- •IV. Тематичний план навчальної дисципліни “кримінологія”
- •V. Програма навчальної дисципліни “кримінологія” загальна частина
- •Тема 1. Поняття, предмет та система кримінології. Завдання та функції кримінології.
- •Методологія кримінології та методика кримінологічних досліджень
- •Тема 2. Історія розвитку та сучасний стан кримінології
- •Тема 3. Поняття та загальна характеристика злочинності. Показники злочинності
- •Тема 4. Причини та умови злочинності
- •Тема 5. Особистість злочинця
- •Тема 6. Причини та умови конкретного злочину. Віктимологічний аспект злочинної поведінки
- •Тема 7. Протидія злочинності
- •Тема 8. Кримінологічне прогнозування та планування
- •Особлива частина
- •Тема 9. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •Тема 10. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх
- •Тема 11. Кримінологічна характеристика економічної злочинності
- •Тема 12. Кримінологічна характеристика насильницької злочинності
- •Тема 13. Кримінологічна характерстика рецидивної та професійної злочинності
- •Тема 14. Кримінологічна характеристика необережної злочинності
- •VI. Плани семінарських занять
- •Тема 1. Поняття, предмет та система кримінології. Завдання та функції кримінології. Методологія кримінології та методика кримінологічних досліджень
- •Тема 2. Поняття та загальна характеристика злочинності. Показники злочинності
- •Тема 3. Причини та умови злочинності
- •Тема 4. Особистість злочинця
- •Тема 5. Причини і умови конкретного злочину. Віктимологічний аспект злочинної поведінки.
- •Тема 6. Протидія злочинності
- •VII. Практичні завдання до семінарський занять
- •До теми 1. Поняття, предмет та система кримінології.
- •Завдання та функції кримінології.
- •Методологія кримінології та методика кримінологічних досліджень
- •До теми 2. Поняття та загальна характеристика злочинності. Показники злочинності
- •До теми 3. Причини та умови злочинності
- •До теми 4. Особистість злочинця
- •До теми 5. Причини і умови конкретного злочину. Віктимологічний аспект злочинної поведінки
- •До теми 6. Протидія злочинності
- •До теми “Організована злочинність” (для самостійної роботи)
- •До теми “Кримінологічна характеристика рецидивної та професійної злочинності” (для самостійної роботи)
- •VIII. Самостійна робота студентів
- •IX. Методичні рекомендації з виконання, оформлення і захисту курсових робіт з кримінології
- •Підручники та інша література, видана у зарубіжних країнах
- •2. Список додаткової літератури з окремих тем
- •Показники злочинності
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Юридичний факультет
Кафедра кримінального права та кримінології
Навчально-методичний комплекс
З курсу
“Кримінологія”
для студентів юридичного факультету
Київ – 2009
Навчально-методичний комплекс з курсу “Кримінологія”
для студентів юридичного факультету
Київ, КНУ. – 2009 рік
Укладачі: д.ю.н., проф.[Туркевич І.К.], к.ю.н., доц. Єфремов С.О.,
к.ю.н. Бахуринська О.О.
Рецензент: д.ю.н., проф. Глушков В.О.
I. Загальні положення
Навчальна дисципліна “Кримінологія” є базовою нормативною дисипліною для спеціальності “060101 Правознавство”. Вивчення дисципліни передбачає читання лекцій, проведення семінарських занять та іспиту. Обсяг дисципліни – 76 годин, з них лекцій – 30 годин, семінарських занять - 12 годин, самостійної роботи – 34 години.
Мета курсу: ознайомлення студентів з основами кримінології, формування розуміння закономірностей існування таких явищ як злочинність та інших негативних соціальних явищ, вивчення закономірностей формування особистості злочинця, причин та умов злочинності, проблем протидії злочинності.
Основні завдання курсу:
вивчення методології кримінології та методіки кримінологічних досліджень;
вивчення сутності та природи злочинності, її основних показників та тенденцій розвитку;
вивчення причин та умов злочинності;
вивчення особистості злочинця;
вивчення основних напрямків і засобів протидії злочинності;
вивчення ознак окремих видів злочинності та особливостей протидії їм.
Вимоги до знань та вмінь студентів. Кожен студент повинен засвоїти знання із Загальної та Особливої частин кримінології, вміти використовувати статистичні матеріали для вирішення практичних завдань, отримати відповідні практичні навички, необхідні та достатні для підготовки його як юриста, на рівні вимог, що ставляться професійно-освітньою програмою підготовки юристів-бакалаврів.
II. Система контролю знань студента з навчальної дисципліни “кримінологія”
Знання та навички студентів, одержані при засвоєнні навчальної дисципліни “Кримінологія”, оцінюються за кредитно-модульною системою. При цьому зміст дисципліни вивчається у межах одного змістовного та одного підсумкового модулів; знання та навички студентів оцінюються за кожен модуль окремо.
Формами поточного контролю знань та навичок студентів є: оцінювання усних відовідей та доповнень на семінарських заняттях; оцінювання поточних контрольних письмових робіт, виконаних на семінарських заняттях; оцінювання участі студента у науковій роботі.
Формою підсумкового контролю знань та навичок студентів з дисципліни є іспит.
Структура модулів
в межах навчальної дисципліни “Кримінологія”
№ модуля |
Назва модуля |
Максимальна кількість балів за 100-бальною шкалою |
1-й модуль (змістовний) |
Загальна частина кримінології (6 семінарських занять) |
40 |
2-1 модуль (підсумковий) |
Іспит |
60 |
III. МЕТОДИКА ОБЧИСЛЕННЯ ПІДСУМКОВОЇ
ОЦІНКИ РОБОТИ СТУДЕНТА
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “КРИМІНОЛОГІЯ”
1. Загальні підходи
Підсумкова оцінка роботи студента з вивчення навчальної дисципліни “Кримінологія” обчислюється відповідно до кредитно-модульної системи за 100-бальною шкалою.
Складовими, які враховуються при обчисленні підсумкової оцінки за 100-бальною шкалою, є:
поточна успішність, яка включає наступні види роботи студента: 1) усну відповідь на семінарському занятті; 2) доповнення до усної відповіді; 3) поточні контрольні письмові роботи; 4) наукову доповідь (повідомлення) на семінарському занятті;
іспит.
Максимальні показники вказаних у п.1.2 складових: 1) поточна успішність – 40 балів; 2) оцінка, одержана на іспиті – 60 балів.