Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка ТМФВ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
1.33 Mб
Скачать

Приклади висновків висновки

  1. Динаміка показників фізичної підготовленості юнаків не має значного росту від 10 до 11 класів.

  2. Виявлено, що юнаки 10 й 11 класів мають середній рівень (61,7%), вищий за середній рівень (20,7%) і нижчий за середній рівень (17,6%).

  3. Фізична підготовленість юнаків за результатами виконання державних тестів показала, що середній показник по 10 класах – 29-30 балів, по 11 класах – 26-27 балів.

  4. Високого рівня з фізичної підготовленості серед юнаків 10 та 11 класів не було виявлено.

  5. Низький рівень з фізичної підготовленості був виявлений в одного юнака 10 класу, що склало 2,9%.

Висновки

  1. Активний руховий режим, в обсязі 14-20 годин на тиждень занять фізичними вправами, позитивно впливає на розумову і фізичну працездатність учнів і сприяє підвищенню успішності, збільшенню рівня фізичної підготовленості.

  2. З метою підвищення рухової активності учнів загальноосвітніх шкіл необхідно:

  • регулярно проводити фізкультурно-оздоровчі заходи в розпорядку навчального дня школи;

  • активізувати роботу шкільних секцій, груп загальної фізичної підготовки;

  • виховувати інтерес в учнів до занять фізичною культурою, до здорового способу життя.

Висновки

  1. Показники фізичної підготовленості на початку не мали достовірної різниці між експериментальною і контрольною групами 12-13-літніх підлітків.

  2. В показниках спеціально-рухової підготовленості до експерименту нами була відзначена достовірна тенденція (t = 1,2) в групі 12-літніх підлітків, в групі 13-літніх підлітків – різниця була достовірна в порівнянні з контрольною групою (t = 4,13).

  3. В кінці педагогічного експерименту в обох групах показники покращились, але в експериментальній групі 12-літніх приріст достовірний був за 3 тестами, в групі 13-літніх за 5 тестами, була в контрольній групі 12-13 літніх підлітків достовірного приросту не було.

  4. Методика тренувального процесу в експериментальній групі 12-13 літніх підлітків позитивно впливає на підвищення рівня фізичної і спеціально-рухової підготовленості за рахунок засобів загальної, додаткової і спеціально-фізичної підготовленості.

  5. Середні показники з тестів, отримані в експерименті можуть бути використані тренерами при оцінці рівня фізичної підготовленості в групі навчальної підготовки з боксу.

  6. Рекомендовані контрольні вправи також можуть бути використані боксерами всіх розрядів, вони не потребують складного обладнання і відрізняються об’єктивністю отриманих результатів.

Основні методи, що використовуються в дослідженнях студентів

У зв'язку з тим, що курсова робота передбачає необхідність проведення дослідження, вона вимагає від студента оволодіння конкретними методами наукового дослідження. Знайомс­тво з цими методами відбувається під час вивчення предметів: «Ос­нови науково-дослідної роботи», "ТМФВ», "Педагогіка», "Психоло­гія», "Спортивна медицина», "Спортивна метрологія», "Фізіологія», "Біохімія» та ін. Практичне оволодіння цими методами відбувається на лабораторних і практичних заняттях, під час педагогічної або тре­нерської практики.

Найважливішими методами, що використовуються під час вико­нання дипломних і магістерських робіт є: аналіз літературних дже­рел, аналіз документальних матеріалів, педагогічні спостереження, вивчення досвіду роботи, опитування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.

Робота над науковою працею, зазвичай, починається з підбору і ознайомлення з необхідною літературою, про що йшлося вище. Правильне складання переліку літератури в оптимальному обсязі має велике значення для успішної роботи студента над темою. Важливо пам'ятати і про порядок вивчення літератури. У більшості випадків починати необхідно зі знайомства з підручниками та посібниками, а пізніше переходять до джерел, де висвітлюються окремі проблеми (науково-методичні розробки, статті). Особлива увага має приділяти­ся літературним джерелам, де подаються найсучасніші досягнення науки, а також передовий досвід (автореферати дисертацій, тези нау­кових конференцій).

У бібліографічній картці літературних джерел, з якими ознайо­мився студент, треба записати такі відомості:

  • прізвище та ім'я автора або авторів;

  • повну і точну назву книги (статті, тощо);

  • назву міста, де видана книга (збірник);

  • назву видавництва;

  • рік видання;

  • кількість сторінок у книзі або сторінки, які використовуються, з цілої книги.

Педагогічні спостереження

Спостереження полягає у цілеспрямованому сприйнятті фактів, процесів або явищ, які можуть бути безпосередніми (за допомогою органу чуття) або непрямими (за допомогою інформації від різних засобів спостереження).

Мета педагогічних спостережень — це переважно зосередження на окремих аспектах процесу, що вивчається. Це може бути діяльність тренера або спортсменів, методика навчання окремих вправ, методика розвитку фізичних якостей, ступінь активності учнів на уроці фізичної культури тощо.

Готуючись до спостережень, студент складає план, що дозволяє забезпечити відповідну систему сприйняття, послідовність дій, їх тривалість, можливі результати та способи їх фіксації (протоколи).

Метод опитування

Поряд з педагогічним спостереженням при підготовці наукової роботи (курсової, дипломної, магістерської) широко застосовується метод опитування в усній формі (бесіди, інтерв'ю) або письмово (анкети).

Застосування бесід та інтерв'ю потребує від дослідника чітко ви­значеної мети, головних і допоміжних питань, вміння створювати сприятливий клімат довір'я.

Особливості анкетування полягають у тому, що дослідник має можливість застосувати методи математичної статистики для оброб­ки їх результатів. Під час складання анкети необхідно враховувати основні вимоги до підбору питань, а саме:

  • — питання повинні точно і повно характеризувати явище, яке вивчається;

  • вони можуть бути як прямими (Вам подобається професія вчи­- теля фізичної культури?), так і опосередкованими (Чи погоджуєтесь Ви з тим, що професія вчителя найкраща?);

  • у питаннях не повинно бути підказок;

  • питання повинні бути однозначними.

Один примірник анкети подається наприкінці роботи в додатку.

Метод вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду

Вивчення передового педагогічного досвіду відіграє важливу роль у дослідженнях тому, що в цьому досвіді знаходять своє відображення педагогічна майстерність і педагогічне новаторство. Сут­ність першого полягає у вмілому, раціональному впровадженні в практику досягнень педагогічної науки. Педагогічне новаторство передбачає власні знахідки, нові ефективні прийоми, методи і форми навчально-тренувальної і виховної роботи вчителя або тренера.

Передовий педагогічний досвід оцінюється за такими критерія­ми:

  • новизна в діяльності тренера, вчителя;

  • результативність й ефективність педагогічної діяльності;

  • відповідність сучасним досягненням науки;

  • стабільність позитивних результатів діяльності;

  • можливість застосування досвіду іншими педагогами. Відповідність досвіду, що вивчається основним критеріям фіксу­ється дослідником у спеціальних протоколах. Вивчають досвід за допомогою комплексного використання педагогічних спостережень, опитування, вивченням документальних матеріалів.

Педагогічний експеримент

Усі попередні методи дослідження дозволяють лише констатувати хід явищ і процесів. Але іноді, для вдосконалення засобів, методів, форм, або розв'язання інших завдань досліднику необхідно активно втручатися у навчально-виховний чи тренувальний процес. Така мо­жливість створюється у ході педагогічного експерименту, в якому дослідник активно впливає на явища, що вивчаються змінює умови, цілеспрямовано вводить нові чинники навчання і тренування, оцінює кількісні та якісні результати, визначає їх достовірність.

Метод педагогічного експерименту служить для рішення таких завдань дослідження:

  • встановлення залежності між певним педагогічним впливом і отриманими результатами;

  • виявлення залежності між певними умовами (або системою умов) і педагогічними результатами, які досягаються;

  • визначення залежності між системою педагогічних заходів або умов і витратами часу та зусиллями вчителя (тренера) й учнів на досягнення результатів;

  • порівняння ефективності двох або декількох варіантів педагогічного впливу або умов і вибір із них оптимального варіанту заповним критерієм (ефективність навчання, витрати часу, результативність та ін.).

В процесі експерименту дослідник коректує гіпотезу й організує її перевірку, Перевірка гіпотези може відбуватися шляхом порівнянн­я результатів:

  • експериментальної і контрольної групи;

  • експериментальної групи до і після експерименту;

  • експериментальної групи і даних літературних джерел.

Для забезпечення надійності результатів експерименту і репрезентативності висновків дуже важливо вирівняти за всими показниками (вік, обсяг завдань, рівень фізичної, технічної підготовки) експери­ментальну і контрольну групу. Це не стосується лише чинника, який вводиться в експеримент. В такому випадку, різниці в результатах роботи контрольної та експериментальної групи може пояснюватися впливом саме цього чинника.

Методи математичної статистики

Суттєвий недолік багатьох дипломних та магістерських роби її лягає в тому, що автори обмежуються лише якісним описанням закономірностей і залежностей, які виявлені, забуваючи, що лише математичні методи дослідження, спираючись на якісні характеристики доповнюють їх в кількісному відношенні.

За допомогою математичних методів вираховуються середні не личини, отримані під час вимірювань показників: — середнє арифметичне (характеризує середній рівень величини), середнє квадратичне відхилення (показник коливання ознаки); коефіцієнт варіації.

При математичній обробці результатів досліджень застосовують­ся також статистичні методи, до яких належать:

  • вирахування коефіцієнтів взаємозв'язку;

  • порівняння двох вибіркових середніх арифметичних тощо. Використання методів дослідження і методів математичної ста­тистики потребує від студентів спеціальних знань, які вони отримують під час проходження курсу "Спортивна метрологія» і "Матема­тична статистика».