- •3.1. Границя числової послідовності
- •Дійсно, згідно означення границі
- •3.2. Основні положення про границі числових послідовностей
- •3.3. Нескінченні границі
- •3.4. Число е. Натуральні логарифми
- •3.5. Границя функції на нескінченності і в точці
- •Нерівність еквівалентна подвійній нерівності .
- •3.6. Нескінченно малі та нескінченно великі величини
- •3.7. Зв’язок між нескінченно малими і нескінченно великими
- •3.8. Порівняння нескінченно малих та нескінченно великих величин
- •Аналогічні порівняння мають місце і для нескінченно великих величин.
- •3.9. Основні теореми про границі функції
- •3.10. Розкриття деяких невизначеностей
- •Невизначеність вигляду , задана відношенням двох многочленів
- •Невизначеність вигляду , задана ірраціональними виразами
- •Невизначеність вигляду , задана відношенням двох многочленів
- •Невизначеність вигляду , задана ірраціональними виразами
- •3.11. Дві важливі границі Перша важлива границя
- •3.12. Задача про неперервне нарахування відсотків
- •3.13. Неперервність функції
- •3.13.2. Розрив функції. Класифікація точок розриву
- •3 Рис. 7 .13.3. Властивості неперервних функцій
3.12. Задача про неперервне нарахування відсотків
Нехай початковий внесок в банк складав Р грошових одиниць. Банк виплачує щорічно R% річних. Необхідно знайти величину внеску S через t років, нараховуючи відсотки неперервно.
Відомо, що при нарахуванні складних відсотків величина внеску обчислюється за формулою
,
де – відсоткова ставка.
Якщо нараховувати відсотки не один раз у році, а n разів, то відсоткова ставка буде , а величина внеску за t років при nt нарахуваннях буде складати
.
Будемо вважати, що відсотки нараховуються неперервно, тобто кількість нарахувань протягом року . Тоді величину внеску за t років можна знайти скориставшись другою важливою границею
.
Формулу
(12)
називають формулою неперервного нарахування відсотків.
3.13. Неперервність функції
Поняття неперервної функції, так само як і поняття границі, є одним із основних понять математичного аналізу.
3.13.1. Неперервність функції в точці і на відрізку
Означення 1. Функція , визначена в деякому околі точки , називається неперервною в цій точці, якщо:
1. існує при та в деякому околі цієї точки;
існує скінчена границя ;
незалежно від способу прямування до , тобто .
Виходячи з означення неперервності функції і границі числової послідовності, можемо записати
.
Означення 2. Якщо функція неперервна в кожній точці деякого інтервалу , то її називають неперервною в інтервалі .
Означення 3. Якщо функція визначена при і , то кажуть, що в точці неперервна справа.
Означення 4. Якщо функція визначена при і , то кажуть, що в точці неперервна зліва.
Означення 5. Якщо функція неперервна в кожній точці інтервалу та неперервна на кінцях інтервалу, відповідно зліва і справа, то функція називається неперервною на відрізку .
Сформулюємо ще одне означення неперервності.
Нехай задано два значення аргументу і або і , або і . Приростом аргументу називається різниця вигляду
або , або .
При маємо , а при – .
О
Рис.
5
Означення 7. Функція називається неперервною в точці , якщо вона визначена в цій точці і нескінченно малому приросту аргументу відповідає нескінченно малий приріст функції:
.
У дійсності остання рівність означає, що
або .
Приклад. Знайти інтервал неперервності функції .
Будемо користуватися означенням 6. Візьмемо довільну точку і позначимо через приріст аргументу х.
Тоді функція одержить приріст .
Знайдемо .
Отже, функція є неперервною на всій дійсній осі.
3.13.2. Розрив функції. Класифікація точок розриву
Означення8. Якщо при деякому не виконується хоча би одна із умов означення 1 неперервної функції, то кажуть, що функція в цій точці має розрив, а точка
називається точкою розриву функції.
Означення 9. Якщо функція не визначена в точці (рис.6,а) або визначена, але має місце співвідношення (рис.6,б), то розрив в точці називається усувним.
В цьому випадку функцію можна довизначити або змінити її значення в точці так, щоб виконувалась рівність
.
Рис. 6
Означення 10. Якщо функція в точці має скінчені однобічні границі, але вони не рівні між собою, тобто то кажуть, що функція має в точці неусувний. розрив першого роду, а різницю називають стрибком функції.
О значення 11. Якщо хоча би одна з однобічних границь не існує (рис.7,а), або дорівнює нескінченності (рис.7,б), то кажуть, що в точці функція має неусувний розрив другого роду.