Розділ 2. Формування підприємницьких структур

У сучасних економічних дослідженнях виділяють такі елементи підприємницького середовища: економічний стан; політична ситуація; правові, соціально-культурні, технологічні, географічні, інституціональні, організаційно- технічні. Середовище і підприємець активно взаємодіють між собою. Більше того, підприємець намагається змінювати середовище, формувати його так, щоб воно відповідало дослідницькому характеру його діяльності (рис. 2.1).

Зовнішньоекономічне довкілля

Національне інвестиційне поле

Суспільне-^

економічна

ситуація

ІІ1111ІІИІ1

Правове довкілля

Політика реального ринкового КУПСУ		Підприємницький інститут

Рис. 2.1. Схема соціально-економічного середовища, що зумовлює розвиток підприємницької діяльності

Підприємницьке середовище включає всі сили й організації, з якими підприємство стикається у повсякденній і стратегічній діяльності. Буквально все, що існує поза підприємством, може бути включене в це поняття, тому що всі елементи середовища можуть впливати на неї. Середовище ніколи не буває стабільним. І звичайно, кожному підприємству необхідно не тільки знати своє середовище "перебування" і природу змін, а й вміти реагувати на ці зміни: невдачі в пристосуванні до підприємницького середовища негативно виливають на бізнес взагалі.

41

"Основи підприємництва"

Надходження ззовні матеріально-технічних, енергетичних ресурсів, інформації, кадрів, а також реалізація виготовленої продукції є необхідною умовою безперервного функціонування і розвитку будь-якого підприємства. Підприємницьке середовище в широкому розумінні є сукупністю суб'єктів, що господарюють, економічних, суспільних і природних умов, національних і міждержавних інституціональних структур та інших зовнішніх щодо підприємства умов, що діють у глобальному оточенні.

Системний аналіз світового досвіду показує, що ефективність розвитку, економічна, політична і соціальна стабільність у країні прямо залежать від свободи малого підприємництва і тих умов, в яких розвивається малий і середній бізнес. Якщо великі підприємства виражають інтереси країни, то інтереси громадян представлені малим підприємництвом. Стабілізація економічної ситуації звичайно здійснюється за умов, коли результативність підприємницької діяльності характеризується значними коливаннями. Специфічні дії дирекції фірми (підприємства, організації) щодо досягнення стабілізації зводяться до наступного.

Якщо коливання показників ефективності бізнесу мають короткостроковий характер, то варто домагатися необхідної збалансованості між обсягами виготовленої продукції і ринку її збуту. За досить тривалого періоду коливань, коли фірма тривалий час не спроможна забезпечити стабільність виробництва і продажу товарів, їй варто розпочати здійснення програми переходу на випуск іншого виду продукції.

Останніми роками вчені-економісти, характеризуючи особливості ситуації в Україні, все частіше вдаються до таких визначень, як « нестабільна економіка» або «економічна криза». І для таких тверджень є підстави. Так, наприклад, за даними Держко-мстату, реальний валовий внутрішній продукт за станом на 1999 рік знизився на 1,7 %: 55 % промислових і близько 90 % сільськогосподарсі ких підприємств працювали збиткове. Хоча

42