4. Ураження артерій сітківки при артеріальній гіпертензії.

Найбільш характерним є звуження судин спазматично-функціонального характеру. Просвіт судин зменшується; звуження артеріол створює утруднення для кровотоку, через це вся артеріола згинається, утворюючи петлі; рівномірність калібру порушується внаслідок чергування спастичного посилення і розслаблення тонусу судини, утворюються місцеві розширення, і даний відрізок набуває чоткоподібної форми; можуть бути рідкісні прояви локалізованого спазму артеріол, що виражаються в різких перетяжках артеріол та їх фрагментації. Одночасно патологічні явища виявляються у венозних судинах – вони звиваються, розширюються (симптом Гвіста).

У пізніших стадіях гіпертензії та при її злоякісному перебігу розвивається ретинопатія: виявляються численні крупні геморрагії різної форми, розташовані навколо диска зорового нерва або по ходу крупних судин, нерідко утворюються тромби, дистрофічні фокуси, що оточують ділянку жовтої плями, – утворюється фігура зірки. Поряд з твердими плямами в тканині сітківки визначаються рухомі, лабільні дрібні плями, які своїм зовнішнім виглядом нагадують грудочки вати. При важких формах гіпертензії, і особливо в термінальній фазі, відбуваються патологічні зміни диска зорового нерва – нейропатія. Набряк розповсюджується на диск зорового нерва, і являється обумовленим стазом в капілярно-венозній мережі сітківки. Наявність нейроретінопатії свідчить про злоякісний перебіг АГ, при цьому беруть участь в патологічному процесі всі структури – судини сітківки, її тканина, зоровий нерв.

5. Ураження аорти при гіпертонічній хворобі

Аневризма аорти – локальне мішковидне вибухання стінки аорти або дифузне розширення стінки аорти більше, ніж в 2 рази в порівнянні з нормою. Симптоматика аневризми грудної аорти залежить від її локалізації і величини, і складається з симптомів порушення гемодинаміки і здавлення навколишніх органів.

Розшаровуючи аневризми аорти значно частіше зустрічаються у хворих з АГ. У клінічному перебігу розшаровуючої аневризми можна виділити два етапи: перший етап відповідає розриву інтими аорти, утворенню внутрішньостінкової гематоми і початку розшарування, другий етап характеризується повним розривом стінки аорти з подальшою кровотечею.

Інструментальні дослідження включають рентгенологічне дослідження (оглядова рентгенографія черевної порожнини) ультразвукову ехосонографію, доплер-дослідження аорти, аортографію.

Лікування артеріальної гіпертензії.

Задачи лікування артеріальної гіпертензії:

• Короткострокові (1 - 6 міс. від початку лікування):

• зниження систолічного і діастолічного АТ на 10% і більш або досяг нення цільового артеріального тиску;

• відсутність гіпертонічного кризу;

• збереження або покращання якості життя;

• вплив на змінні чинники ризику.

• Середньострокові (> 6 міс. від початку лікування):

• досягнення цільового рівня артеріального тиску;

• відсутність ураження органів-мішеней або зворотна динаміка уражень, що були наявні;

• усунення змінних чинників.

• Довгострокові:

• стабільна підтримка артеріального тиску на цільовому рівні:

• відсутність прогресу ураження органів-мішеней;

• компенсація наявних серцево-судинних ускладнень.

• Цільові рівні артеріального тиску:

• у загальній популяції хворих – 140/80 мм рт.ст.

• для пацієнтів з АГ і цукровим діабетом 2 типу – 130/85 мм рт.ст.

• для пацієнтів з АГ і цукровим діабетом з протеїнурією > 1 г/добу – нижче 120/70 мм рт.ст.

• для пацієнтів з АГ і хронічною нирковою недостатністю – 125/75 мм рт.ст.