Промисловість
Виробництво не існує без споживачів, а реклама закликає купувати новий одяг, автомобілі, меблі, технічні новинки та ін. Споживацька психологія на стільки укорінилася в підсвідомість людини, що і життя втрачає свою цінність і сенс в очах споживачів. Головним стала гонитва за «благами».
Від розвитку промисловості великою мірою залежать економіка країни, її обороноздатність, задоволення потреб населення, національний дохід і т. д. Навіть гострота екологічної проблеми багато чим зумовлена посиленням антропогенного навантаження на природне середовище, в котрій основну роль відіграють металургійна, мінерально-сировинна, паливно-енергетична галузі.
Підприємства роками не модернізувалися, виробничі процеси застаріли. Так, на підприємствах Донбасу з 31 прокатного стану 16 спрацьовані на 100%, обладнання цехів – на 75-95%, 48% коксових батарей вичерпали свій термін дії. Серед промислових підприємств найбільш забруднюють довкілля гірничо-металургійні, а список найбільш забруднених міст очолюють російські центри металургії.
Великої шкоди також завдають гірничо-будівні підприємства та нафтохімічні комбінати, а хімічні й целюлозно-паперові отруюють повітря й воду. Способи очищення, знезараження повітря і води коштують дуже дорого, тому повністю очистити їх вважається економічно недоцільним і очищуються лише до рівня, визначеного економікою даної країни. Сьогодні прикладом для наслідування у бережному ставленні до природних ресурсів є Швеція. Однак інші забруднювачі продовжують накопичуватися і впливати не так локально, як глобально.
Порівняльна характеристика впливу на природне середовище України розробки різних видів мінеральної сировини
Гірничодобувний регіон |
Площа порушеної денної поверхні, км2 |
Об’єм припливу шахтних вод за добу, 10 м2 |
Розвиток небезпечних геологічних процесів |
Об’єм нагромаджених відходів, лн.. м2 |
Донбас (кам’яне вугілля) |
15000 |
2,5 |
Просідання, підтоплення, зсуви, карст, ерозія |
1050,0 |
Львівсько-Волинський (кам’яне вугілля) |
150 |
0,06 |
Просідання, підтоплення, карст |
0,05 |
Дніпровський (буре вугілля) |
20 |
0,24 |
Зсуви, підтоплення |
Незначний |
Дніпровсько-Донецька западина (нафта і газ) |
Незначна |
Відсутні |
Незначні, локальні |
Відсутні |
Кривбас (залізо) |
170 |
0,13 |
Просідання, зсуви, підтоплення, карст |
1,6 |
Передкарпаття (сірка) |
150 |
0,13 |
Просідання, зсуви, підтоплення, карст, суфозія |
Понад 50,0 |
Як альтернативу сучасним подіям давно уже розглядається перехід до безвідходних виробництв, що ґрунтується на замкнених циклах споживання води й повітря. Великі перспективи обіцяє також впровадження переробки вторинних ресурсів у набагато повніших обсягах.
Утилізація відходів
Демографічні вибухи, розвиток виробництва й збільшення споживання, а також ефективних технологій переробки відходів спричинило нагромадження такої кількості відходів, яка загрожує природному середовищу та життю і здоров’ю населення країн світу. За браком коштів і вільних земель можливості будування звалищ обмежені. Раніше більша частина відходів спалювалася, коли збагнули, що спалювання шкодить здоров’ю, від цього відмовилися.
Особливої актуальності набула проблема транспортування, зберігання, переробки й поховання радіоактивних відходів. Саме тому розвиток атомної енергетики призупинено..
Звалища навколо великих міст щороку охоплюють близько 1500 га землі, яка стає джерелом отруєння довкілля: у повітря та ґрунтові води потрапляє багато токсичних речовин та бактерій, тут утворюються токсичні гази, виникають небезпечні для природи пожежі. Проблему звалищ можна вирішити, модернізувавши відходопереробні заводи з найефективнішими технологіями переробки. Дуже гостро постала проблема рекультивації звалищ та використання тисяч гектарів звільненої землі.
Згідно Декларації ООН, держави відповідають, щоб діяльність в їх країнах не впливала на стан довкілля в ін. державах. Але цей принцип порушують транскордонні перевезення (через річки та повітря) та торговці токсичними відходами. Щоб оминути Закон вони користуються слабкими екологічними законами деяких держав та жадобою злочинних елементів з інших. Оскільки плата за поховання таких відходів у кілька разів перевищує національний дохід малих країн, нині багато держав заборонили ввезення їх на свої території. На Україні і досі чинять спроби поховати токсичні відходи з інших держав.
Останнім часом до списку токсичних речовин, що ввозять на територію України додалися неякісні продукти та небезпечна транс генна продукція.