Страшна статистика

Світова статистика підсумувала: за останні 200 років на нашій планеті знищено близько 140 видів птахів і 106 видів крупних ссавців. Нависла загроза існуванню 600 видів рослин і тварин. За останню тисячу років з лиця Землі зникло понад 100 видів звірів, 140 видів птахів, 26 видів промислових риб.

З 1970 по 1990 рік число видів, яким стало загрожувати вимирання, зросло від 92 до 650.

З 1970р. кількість африканських слонів зменшилось з 4,5млн. до 600тис. Як вважають спеціалісти, з подальшим зростанням населення, забруднень промисловості, енергетики й транспорту, особливо в тропічних і субтропічних регіонах, до кінця ХХ ст. буде щогодини вимирати один з видів живих істот Землі. З 1980р. до 2тис. майже 1млн. видів не зможе витримати антропогенного тиску.

Екологічні явища

Екологія вивчає сукупність природи – внутрішній зміст предмета, який виявляється в єдності всіх різноманітних властивостей і стосунків, а також явища – прояви природи, зовнішні форми її існування, для яких характерні повсюдність і спонтанність.

Усі екологічні явища спостерігаються там, де присутні організми. Тому термін «екологія» має на увазі не лише стан техногенних забруднень, а й живих організмів

Складна група явищ має три рівні організації живої матерії:

1. Організм – складна біологічна система, що взаємодіє з оточуючим світом (середовищем), а також з оточуючими організмами;

Складові організму можуть реагувати на дію факторів зовнішнього середовища, але не є відповідальними за життя тварини чи рослини.

Організм має гомеостаз (в перегляді з грецького – той самий стан) – здатні протистояти змінам і зберігати стан рівноваги в організмі.

2. П

   Рівні екосистем

   опуляції

3. Біоценозу

Ускладнення зв’язків є в угрупуваннях живих організмів, об’єднаних в екосистеми, які здатні до підтримки і само врегулювання.

Екологічні явища – це:

1. Стан живої природи, процеси, що в ній перебігають;

2. Екологічні механізми – керують системою екологічних зв’язків.

Екологічний стан – це природна ситуація, яка є наслідком біологічних і хімічних чинників та визначається або шляхом спостереження за певною ділянкою, або кількістю лісової підстилки і швидкості її перегнивання, чи кількості організмів, що заселяють 1см³ ґрунту тощо.

Вивчення просторової структури лісової екосистеми дає змогу встановити кількість, вік і просторовий розподіл оленів чи інших представників мисливської фауни.

Екологічні процеси це зміни стану у часі. До основних процесів, які є предметом екологічних досліджень, належать зміни структури систем, рухливість енергії (народжуваність і смертність виду), наприклад демографічний стан у сучасній Україні.

Екологічні стосунки (зв’язки)

Екологічні стосунки виступають на всіх рівнях організації екосистем між організмами, організмами та довкіллям (температура повітря, ґрунту).

Порушення ієрархічної структури популяції домашньої миші призводить до того, що народжувані з’їдають дорослі особинами у гнізді.

Основні екологічні зв’язки між організмами:

Хижацтво;

Паразитизм;

Симбіоз;

Конкуренція.

Перші спроби класифікувати екологічні стосунки біоценозі зробив Клементсон і Шелфорд у 1939, які виділили два цикли:

Збуджуючу дію середовища на організм (акцію) та зворотну дію (реакцію середовища на збуджуючу дію організму);

Коакції – впливи одних організмів на інші.

Ці цикли діють на всіх рівнях організації живого:

Організму – перший цикл (від середовища до організму і навпаки) – черпання енергії із середовища і перетворення її шляхом виділення субстанцій.

Перший цикл, в основному реалізується в умовах «піонерського заселення» (заростання кар’єрів, піщаних дюн) і внаслідок співжиття кількох видів веде до другого циклу.

Популяції – на кожну природну популяцію діють сили, що скорочують її чисельність.

Основним типом популяції коації є пропагація (від латинського поширення) – чисельність популяції зростає і створює умови для територіальної експансії популяції.

Ці зв’язки реалізуються через контакти або зоогамію чи ектомогамію, за участю середовища (вітру – анемогамія; води – гідрогамія).

Коаційні кооперації – полягають у взаємодії особливо для забезпечення свого існування. Для цього існують такі зв’язки:

Родинні

Стадні

Скупчення (бджолиний рій, колонія мурах)

Коаційні дизкооперації – шкідливі впливи для особин. Ці стосунки – гарантія існування та розмноження та розмноження представникам певної популяції від витіснення з певної території.

Біоценоз – взаємини кількох популяцій, тобто домінуючі зв’язки експлуатуючого типу. Тут усі популяції (за винятком автотрофів) щось отримують і щось втрачають; поширена конкуренція.

Екологічні залежності певної системи становлять екологічні механізми, які вирішують напрямки змін чисельності стану і величини біомаси, а, отже, і перебігу енергії. Він реагує на зміни в навколишньому середовищі.