2. Структура та завдання бойової підготовки у сучасних умовах.

Головна задача бойової підготовки ВМС – підготовка кораблів (частин) і з’єднань до виконання бойових задач самостійно і у взаємодії з іншими силами.

Цілі бойової підготовки ВМС:

- підтримання сил в бойовій готовності;

- навчання особового складу застосуванню зброї і техніки;

- підготовка підрозділів, кораблів і з’єднань до ведення бойових дій;

- освоєння нових кораблів, зброї і технічних засобів;

- вдосконалення тактичної підготовки офіцерів;

- вивчення ВМС іноземних держав та взаємодія з ними.

Задачі бойової підготовки підрозділу, корабля:

• підтримання високої бойовій готовності;

• вивчення особовим складом зброї і техніки, їх бойового застосування і використання;

• бойове злагодження розрахунків підрозділів, корабля;

• підготовка до виконання бойових задач;

• освоєння нової техніки і зброї;

• вдосконалення методичної підготовки старшин і мічманів;

• вдосконалення морського вишколу та суспільної підготовки.

Бойова підготовка кораблів, з’єднань (груп) кораблів за питаннями, які вивчаються й відпрацьовуються, поділяється на:

тактичну підготовку (включаючи вогневу підготовку з корабельної зброї);

спеціальну підготовку; підготовку з боротьби за живучість;

загальну підготовку.

Тактична підготовка – це головний вид бойової підготовки, що спрямовується на підготовку кораблів, з’єднань (груп) кораблів до ведення бойових дій (морського бою) як самостійно, так і у складі угруповань різнорідних сил.

Вона поділяється на:

- тактичну підготовку офіцерів;

- тактичну підготовку органів управління (штабів);

- тактичну підготовку кораблів, з’єднань (груп) кораблів.

Спеціальна підготовка – це вид бойової підготовки, що спрямовується на навчання особового складу правильному застосуванню та обслуговуванню зброї, бойової техніки і виконанню функціональних обов’язків у бою, а також на підготовку до боротьби за живучість озброєння та технічних засобів бойових частин (служб).

Спеціальна підготовка поділяється на: штурманську підготовку; ракетну підготовку; артилерійську підготовку; торпедну підготовку; мінну підготовку; протимінну підготовку; протипідводнодиверсійну підготовку; авіаційно-технічну підготовку; електромеханічну підготовку; радіотехнічну підготовку; підготовку із зв’язку; підготовку із розвідки; підготовку із прихованого управління та режиму секретності; підготовку з радіоелектронної боротьби; підготовку з боротьби за живучість зброї та технічних засобів; підготовку з радіаційного, хімічного та біологічного захисту та інші види підготовки за спеціальністю.

Підготовка з боротьби за живучість – це вид бойової підготовки, що спрямовується на вивчення та відпрацювання особовим складом прийомів і способів запобігання аварійним пошкодженням, боротьби з бойовими та аварійними пошкодженнями, ліквідації наслідків бойових та аварійних пошкоджень силами екіпажу в морі.

Вона включає: вивчення будови корабля, засобів боротьби за живучість, правил і заходів щодо забезпечення вибухопожежної безпеки та непотоплюваності корабля, запобігання аварійним пошкодженням, захисту особового складу від впливу небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів); відпрацювання прийомів та способів щодо керівництва й ведення боротьби за живучість корабля, його зброї та технічних засобів, відпрацювання заходів щодо відновлення їх боєздатності.

Загальна підготовка – це вид бойової підготовки, що спрямовується на навчання особового складу всіх спеціальностей з урахуванням специфіки служби, набуття ними навичок і відпрацювання відповідних заходів, необхідних у повсякденній діяльності та під час ведення бойових дій.

Загальна підготовка включає: вивчення військових статутів Збройних Сил України, цього Положення та інших керівних документів, а також основ екологічної безпеки; морську, водолазну, рятувальну, медичну, стройову, фізичну підготовки; вогневу підготовку зі стрілецької зброї; відпрацювання заходів щодо радіаційного, хімічного та біологічного захисту.

Організація бойової підготовки передбачає: визначення порядку керівництва бойовою підготовкою; оцінку рівня підготовленості; планування бойової підготовки з визначенням термінів виконання завдань; забезпечення проведення бойової підготовки; постановку завдань; проведення досліджень, контроль та надання допомоги у ході виконання поставлених завдань; облік та звітність відповідно до вимог керівних документів з бойової підготовки.

Форми та методи підготовки особового складу корабля повинні відповідати вимогам, які ставляться до рівня та обсягу підготовки відповідних категорій особового складу.

В оцінці рівня індивідуальної підготовки матросів, старшин, мічманів і офіцерів, а також підготовки бойових постів, командних пунктів, бойових частин, служб та корабля не допускається послаблення вимог.

Програми та методики підготовки особового складу корабля розробляються флагманськими спеціалістами з’єднань кораблів під керівництвом управлінь, відділів та служб Військово-Морських Сил і затверджуються командиром з’єднання кораблів.

Основними формами підготовки всіх категорій особового складу корабля є: заняття; тренування; бойові навчання; групові вправи; тактичні летючки; тактичні навчання; бойові вправи.

Особливості бойової підготовки в сучасних умовах:

- знаходження ВМС в стані подальшого реформування і будівництва;

- знаходження сил флоту в постійної бойової готовності та виконанні завдань курсів бойової підготовки;

- відпрацювання задач у взаємодії з іноземними ВМС;

- скорочення часу знаходження кораблів у морі;

- обмежені можливості забезпечення заходів бойової підготовки;

- скорочення навчально-матеріальної бази бойової підготовки;

- зміна задач, які стоять перед ВМС по бойовому призначенню;

- необхідність використання нових ефективних форм і методів навчання;

- зміни в соціальної структурі суспільства і в загальноосвітній підготовці матросів та старшин.

Ці особливості повинні враховуватись командирами усіх рівній при організації бойової підготовки.

В и с н о в о к

Корабель повинен бути готовий у будь-який час виконати поставлені йому задачі і діяти згідно своєму призначенню. Постійна бойова готовність корабля за безпечується високою організацією бойової підготовки і від-мінним станом зброї і технічних засобів.

Служба на кораблі від кожного члена екіпажа вимагає не тільки знання, але і уміння швидко і безпомилково діяти в різних умовах обстановки. Дії особового складу в бою на бойових постах і командних пунктах повинні бути доведений до автоматизму. Значення високої організації бойової підготовки очевидно. Вона робить вирішальний вплив на бойову готовність корабля, його здатність вирішувати поставлені задачі.

Л е к ц і я № 2