17.7. Допоміжні матеріали

Наповнювачі — це нерозчинні мінеральні речовини, які здебільшого мають білий колір і добавляються до лакофарбових ма­теріалів з метою економії пігментів та надання цим матеріалам особ­ливих властивостей, наприклад підвищених міцності, кислотостій­кості, вогнестійкості тощо. Для водних фарбових сумішей одночасно барвником і наповнювачем є крейда або вапно.

Щоб зекономити білила, в олійних фарбах застосовують барит. До малоклейових сумішей, аби надати їм жирності, добавляють каолін. Для олійних, силікатних, емульсійних та деяких інших сумішей з ме­тою підвищення міцності як наповнювач застосовують тальк, а також мелені слюди, діабаз, андезит, важкий шпат та інші матеріали.

Розчинники — це рідини, використовувані для доведення малярних сумішей до робочої консистенції. Вони не вступають у хі­мічну взаємодію з речовиною, яка розчиняється, і мають бути досить леткими, аби легко випаровуватися при висиханні розчину. Органічні розчинники використовують для олійних фарб та лаків, глифталевих та бітумних речовин, епоксидних, перхлорвінілових та нітроцелюлоз­них лаків і фарб.

Для розчинення лакофарбових матеріалів при виробництві клеїв і мастик використовують скипидар, уайт-спірит, нефрасС-50/170 тощо. Скипидар — це продукт деструктивної перегонки смолистої дере­вини сосни. Нетоксичність скипидару дає змогу використовувати його для внутрішніх опоряджувальних робіт. Він є розчинником середньої активності й застосовується для розведення олійних, алкідних та ін­ших лакофарбових сумішей.

Уайт-спірит — це продукт перегонки нафти, середня фракція між важким бензином та тракторним гасом. Застосовують для рсччи-нення олійних лаків і фарб, а також для змивання раніше нанесених і затверділих плівок олійних лаків та фарбових сумішей

Ацетон одержують сухою перегонкою деревини чи методом син­тезу. Це безбарвна, прозора легколетка рідина з характерним запахом, змішується з водою та спиртом у різних відношеннях. Він є розчин­ником багатьох органічних речовин, у тому числі жирів та деяких син­тетичних полімерів. Ацетон токсичний івогненестійкий, а тому має обмежене застосування.

Сольвент кам'яновугільний — це продукт коксохімічного вироб­ництва; його одержують під час ректифікації фракцій сирого бензолу. Використовують для розведення перхлорвінілових, глифталевих та бітумних лаків і фарб у суміші з уайт-спіритом.

Розбавлювачі (емульсії та оліфи) призначені для розбав­лення густотертих чи розведення сухих мінеральних фарб. На від­міну від розчинників розбавлювачі містять плівкоутворювач у кіль­кості, потрібній для одержання якісного лакофарбового покриття.

Емульсійні розбавлювачі «вода в олії» застосовують для приготу-іжя ґрунтовок та розбавлення густотертих олійних фарб, цинкових літопонних білил, сурика залізного, мумії, вохри тощо. Кількість розбавлювача для різних фарб не повинна перевищу-и 22...40 %.

Ґрунтовки та шпаклівки потрібні для підготовки по­верхні до нанесення лакофарбових покриттів. Види їх мають відповіда­ти видам фарбових сумішей. Так, при вапняному фарбуванні застосо­вують вапняні, а при силікатному — силікатні ґрунтовки. При вико­ристанні олійних та інших безводних фарб рекомендується застосо­вувати ґрунтувальні та шпаклювальні суміші на оліфі й синтетичних зв'язуючих.

Найширше використовувані ґрунтувальні суміші, частин за ма­сою: полівінілацетатна (дисперсія полівінілацетату — 25, вода — 100); миловар (вода — 100, негашене вапно — 20, господарське ми­ло — 2, оліфа — 0,25); силікатна (рідке скло — 100, крейда мелена — 20); емульсійна (клей кістковий — 10, луг — 1,5...2,0, оліфа —^,5, вода — 100); суміш для прооліфлювання (оліфа-оксоль — 10, піг­мент — 0,5...1,0, розчинник — 0,5... 1,0); латексна (латекс СКС-65ГП, вода — 100).

Шпаклівки — це опоряджувальні суміші, застосовувані для ви­рівнювання поверхонь, які мають бути зафарбовані. Бувають різні за складом залежно від виду застосовуваної фарби. Під водорозбав-лювані фарби застосовують купоросну чи квасцову, клейову та полі-вінілацетатну шпаклівки.

Купоросна і квасцова шпаклівки складаються з оліфи-оксоль, тваринного клею, олії, господарського мила, мідного чи цинкового купоросу та води. Купоросну шпаклівку застосовують під клейове та силікатне фарбування, наносять її пензлем чи розпилювачем.

Шпаклівки перхлорвінілові та полістирольні — це пастоподібні маси, які наносять на поверхню з дерева, бетону, штукатурки й металу до фарбування. Перхлорвінілові шпаклівки водостійкі, швидко сох­нуть (не більш як 2 год).

Склади шпаклівок, частин за масою: олійно-клейової (кістковий чи міздровий клей — 1,25, оліфа-оксоль 55 %-на — 0,6, господарське мило 40 %-не — 0,6, крейда мелена вологістю 6...8 % — 65...70, вода — 25...ЗО); ОКС (крейда мелена — 100, клей кістковий — 4, господарське мило — 1, кубові залишки марки Б від ректифікації сирого бензолу — 3, вода — до робочої консистенції); БНШ (крейда мелена — 100, латекс СКС-65ГП марки Б — 7, клей КНЦ — 2, гос­подарське мило — 0,4, вода — 20); емульсійної (емульсійна фарба, готова до застосування,— 100, клей кістковий — 15, крейда мелена або гіпс — до робочої консистенції); силікатної (цемент — 100, по­лівінілацетатна дисперсія, готова до застосування,— 100, вода — до робочої консистенції).